Ухвала суду № 34601294, 24.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3551/13 24.10.2013 24.10.2013 24.10.2013

Провадження №22-ц/784/2903/13

Головуючий у першій інстанції: Корнешова Т.В.

Доповідач апеляційного суду Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судових засідань: Руднік Є.М.,

за участю: заявниці - ОСОБА_4, представника Заводського ВДВС - Капустіна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2013 р. за скаргою

ОСОБА_4

на рішення та дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 р. ОСОБА_4 звернулась зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі-Заводський ВДВС) та державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС).

Заявниця зазначала, що в провадженні державного виконавця Заводського ВДВС Капустіна М.І. знаходився виконавчий лист № 2-642 від 17 лютого 2003 р., виданий Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку.

У грудні 2012 р. заявниця звернулась до державного виконавця Заводського ВДВС з заявою про перевірку майнового стану боржника, а саме з'ясування того факту чи дійсно він працює в ПП «Мідіс» та яку заробітну плату він отримує. Проте, в проведенні цих дій їй було відмовлено, а 27 лютого 2013 р. державним виконавцем Заводського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документу до Центрального ВДВС (за місцем роботи боржника).

2 квітня 2013 р. держвиконавцем Центрального ВДВС Довганем В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист про стягнення аліментів направлено за місцем роботи боржника (ПП «Мідіс»), незважаючи на заяви стягувача про проведення перевірки щодо факту роботи боржника на ПП «Мідіс» та його заробітної плати. В подальшому, в квітні 2013 р. адміністрація ПП «Мідіс» повернула виконавчий лист до Центрального ВДВС, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 на 1 квітня 2013 р. не є працівником ПП «Мідіс». У зв'язку з цим, 19 квітня 2013 р. державним виконавцем Центрального ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий лист направлено за місцем проживання боржника до Заводського ВДВС.

16 травня 2013 р. державним виконавцем Заводського ВДВС винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на вказані обставини та бездіяльність державних виконавців Центрального та Заводського ВДВС, з вини яких сім місяців не виконується рішення суду про стягнення аліментів, заявниця просила визнати дії та бездіяльність державних виконавців Заводського та Центрального ВДВС неправомірними, зобов'язати державних виконавців з'ясувати факт того, чи дійсно ОСОБА_7 був працівником ПП «Мідіс» в період з 1 листопада 2012 р. по 1 квітня 2013 р. та нарахувати заборгованість по аліментам за період 2-12 по теперішній час.

В судовому засіданні заявниця доповнила свої вимоги та просила визнати дії начальника Заводського ВДВС Валешинського М.І. про скасування постанови про арешт майна боржника ОСОБА_7 неправомірними та скасувати постанову.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2003 р. скаргу задоволено частково. Зобов'язано Заводський ВДВС, на виконанні якого знаходиться виконавчий лист № 2-642/03 Заводського районного суду м. Миколаєва, переглянути здійснений 14 червня 2013 р. розрахунок оплати аліментів боржником ОСОБА_7 в частині обґрунтованості зарахування в оплату сум 1320 грн. за жовтень 2007 р. та травень 2012 р. Зобов'язано Заводський ВДВС здійснити розрахунок оплати аліментів боржником ОСОБА_7 на даний час та вирішити питання про наявність підстав для застосування заходів по накладенню арешту на майно боржника та наявності заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення її скарги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Так, частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що ним повністю з'ясовано обсяг дій державних виконавців Центрального та Заводського ВДВС, які оскаржуються та розглянуті всі вимоги скарги.

Проте, з таким погодитись не можна, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_4 просила визнати неправомірними дії та бездіяльність як державних виконавців Заводського ВДВС, так і державних виконавців Центрального ВДВС, пов'язаних з виконанням рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2003 р. про стягнення зі ОСОБА_7 аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому заявниця посилалась на ряд порушень, які на її думку, були допущені державними виконавцями при виконанні зазначеного рішення суду.

Разом з цим, розглядаючи скаргу, суд першої інстанції не уточнив які саме дії та бездіяльність державних виконавців Заводського ВДВС та Центрального ВДВС оскаржуються заявницею, а тому вирішив лише питання стосовно перегляду розрахунку оплати аліментів боржником ОСОБА_7 в частині обґрунтованості зарахувань в оплату певних сум, хоча такі вимоги скаржницею не заявлялись, а також зобов'язав Заводський ВДВС здійснити розрахунок оплати аліментів боржником ОСОБА_7 на даний час та вирішити питання про наявність підстав для застосування заходів по накладенню арешту на майно боржника та наявності заборгованості. Тоді як скаржниця ставила питання про визнання дії начальника Заводського ВДВС Валешинського М.І. про скасування постанови про арешт майна боржника ОСОБА_7 неправомірними та просила скасувати цю постанову, але ці вимоги залишились не розглянутими.

Крім того, вирішуючи питання про наявність заборгованості по аліментам, суд не з'ясував чи дійсно між сторонами існує спір щодо визначення заборгованості по аліментам, який за правилами ч. 3 ст. 195 СК України підлягає вирішенню судом в порядку позовного провадження.

Таким чином, розглядаючи скаргу, суд порушив порядок встановлений для її вирішення, а тому відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи до того ж суду на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2013 р. скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: