14.10.2013 Справа № 230/10590/13-а
№ провадження: 2-а/230/197/2013
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі Здебській Т.М.
за участю сторін:
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, -
В С Т А Н О В И В:
06.09.2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона виховує доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років складає з 1 січня 972,00 грн. Позивач вважає, що повинна була отримувати допомогу в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму на дитину до шести років. У добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити їй недоплату, тому вона просить визнати дії відповідача неправомірними та зобовязати здійснити нарахування недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, меншому прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, зобовязати здійснити нарахування та виплату допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік за період з 03.03.2013 року з урахуванням фактично виплачених сум, а також стягнути судовий збір.
У судове засідання позивач не прибула, просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 08.05.2012 року як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22.02.2008 року «Питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми» внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13 «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування». Ці зміни надали змогу призначити допомогу на дітей згідно Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» як незастрахованим та особам, які застраховані в системі загальнообовязкового соціального страхування. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена у відповідності до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» на підставі заяви позивача. Тому згідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» допомога призначена та сплачена вірно. Вважає, що нарахування та виплата допомоги згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням» не входить до компетенції управління. За таких підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 народилася 06 березня 2012 року, його матірю записана позивач ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 10).
ОСОБА_2 призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми з 08.05.2012 року в розмірі 130,00 грн.
Позивач є застрахованою особою, перебуває на обліку в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради, перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку з 08.05.2012 року по 06.03.2015 року (а.с. 9).
Закон України Про державну допомогу сім'ям з дітьми № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України Про державну допомогу сім'ям з дітьми № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" від 18.01.2001 року № 2240- III.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Статтями 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України було внесено зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" та виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року ст.ст.13, 15 Закону № 2811-XII.
Законом України Про Державний бюджет України на 2013 рік не встановлювався інший, ніж у Законі України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" розмір допомоги, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням"), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.
За приписами ч. 2. ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Аналізуючи встановлені обставини та наведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що спір виник щодо допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообовязкового державного соціального страхування та на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням"), відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється ОСОБА_3 Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. У звязку з чим позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.03.2013 року, оскільки позов до суду наданий 06.09.2013 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та з врахуванням виплачених сум.
В частині позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання здійснити нарахування недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, меншому прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, суд вважає необхідним відмовити, оскільки ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської Ради при нарахуванні та виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку керувалось ст.ст. 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» та постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34,41 грн. (а.с. 1) з коштів місцевого бюджету міста Єнакієве.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.ст. 14, 15 Закону України Про державну допомогу сімям з дітьми, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 88, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років задовольнити частково.
Зобовязати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік за період з 06.03.2013 року з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету міста Єнакієве на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 жовтня 2013 року.
Повний текст постанови суду виготовлений 16 жовтня 2013 року.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області ОСОБА_5
Судове рішення № 34519280, Єнакіївський міський суд Донецької області було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 230/10590/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: