Ухвала суду № 34500262, 29.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2013 р. Справа№ 914/3638/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства «Барва-авто» ТзОВ «Барва», м.Мкачеве

До відповідача: ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім», м.Львів

Про стягнення 5000,00 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Ракушинець А.А., Черепань М.В. - представники

від відповідача: Горійчук В.В., Балух Р.В. - представники

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства «Барва-авто» ТзОВ «Барва» до ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім» про стягнення 5000,00 грн. збитків.

В судовому засіданні 10.10.2013 року представники позивача свої позовні вимоги підтримали з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, наданих поясненнях та матеріалах справи.

Відповідачем в судове засідання було подано клопотання про припинення провадження у справі з тих підстав, що даний спір не може розглядатися в господарському суді, оскільки між сторонами існує третейська угода у вигляді третейського застереження в договорі.

В судовому засідання 10.10.2013 року оголошувалась перерва до 29.10.2013 року.

В продовженому судовому засіданні представники позивача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що 08.11.2013 року в Третейському суді «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» буде вирішуватись питання чи підлягає розгляду аналогічний спір третейським судом на підставі третейського застереження, а також буде вирішуватись заява про відмову Дочірнього підприємства «Барва-авто» ТзОВ «Барва» від позову.

Представники відповідача проти відкладення розгляду справи заперечують з тих підстав, що наведені позивачем питання стосовно дійсності третейської угоди та підсудності справи третейському суду вже були вирішені Третейським судом при прийнятті позовної заяви Дочірнього підприємства «Барва-авто» ТзОВ «Барва» про стягнення з ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім» збитків , про що зазначено в ухвалі суду від 25.09.2013 року.

Проаналізувавши заявлені представниками позивача мотиви для відкладення розгляду справи, суд відмовив в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне:

Як вбачається з тексту ухвали Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» від 25.09.2013 року у справі № 11/13 ( а.с.187) , суд визнав, що між позивачем іта відповідачем було укладено третейську угоду шляхом включення до правочину третейського застереження, в якому Сторонами встановлено про можливість розгляду спорів між Сторонами в Третейському суді «Захист прав»; третейська угода про передачу спору на вирішення Третейського суду «Захист прав» є дійсною; третейський суд є компетентним для розгляду спору; подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову не заперечили, письмового відзиву на позов не подали, проте повторно заявили клопотання про припинення провадження у справі з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в Третейському суді «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» .

Проаналізувавши подані сторонами клопотання, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено:

24.09.2013 року Дочірнього підприємства «Барва-авто» ТзОВ «Барва» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» про стягнення збитків в сумі 5000 гривень за договором поставки від 13.07.2011р. № Р5542-07/11 , який містить третейське застереження . В обґрунтування підсудності справи господарському суду Львівської області позивач посилається на ті обставини, що зазначеного в третейському застереженні Третейського суду «Захист прав» не існує, що позбавляє його можливості захистити своє порушене право, а норми діючого законодавства не містять обмеження юрисдикції господарського суду, у зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди.

Відповідач заперечує проти розгляду зазначеного спору господарським судом з тих підстав, що між сторонами існує чинний договір, що містить третейське застереження, а відтак, справа підлягає розгляду третейським судом «Захист прав». Крім того, відповідачем подано суду докази, що позивач вже звернувся до Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» з аналогічним позовом і його позовна заява прийнята до розгляд , що підтверджується ухвалою суду від 25.09.2013 року, а отже доводи позивача про неможливість захистити своє порушене право в зв'язку з відсутністю такого суду є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 12 ГПК України, відповідно до якої підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про третейські суди» спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Вимоги до змісту та форми третейської угоди встановлені статтею 12 цього Закону.

В силу частини 1 статті 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (ч.4 ст.12 Закону). Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди (ч.5 ст.12 Закону).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо після порушення справи суд встановить, що між сторонами існує укладена до порушення провадження у справі угода про передачу спору на вирішення третейського суду, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом (підпункт 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2011 року між ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» (покупець, лізингодавець), ДП «Барва-авто» ТзОВ «Барва» (лізингоодержувач) та ТзОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» (продавець) укладено договір поставки № Р5542-07/11, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця транспортний засіб - тягач сідловий марки Мерседес-Бенц Actros 1844LS (надалі - транспортний засіб), для подальшої передачі його в лізинг лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу.

Розділ 9 договору поставки містить третейське застереження, пунктом 9.1 якого встановлено, що «усі спори, які можуть виникнути між Сторонами з цього Договору або у зв'язку із ним, будуть передаватись для остаточного врегулювання на розгляд Третейського суду «Захист прав».

Як слідує із тексту позовної заяви, пред'явлені в господарський суд вимоги ґрунтуються на положеннях статей 22, 510-512, 678, 679, 711, 993 ЦК України і мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки, що виразилося в продажу транспортного засобу неналежної якості, що потягло за собою виникнення у позивача збитків внаслідок загорання вказаного транспортного засобу в період дії гарантійного строку.

В якості доказів позивачем в матеріали справи представлено договір поставки від 13.07.2011р. № Р5542-07/11, акт прийому-передачі транспортного засобу, копії платіжних доручень про сплату вартості транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1.3 договору поставки лізингоодержувач має право пред'явити безпосередньо прадавню вимоги щодо якості та комплектності, строкам виконання обов'язку передати товар та інші вимоги, визначені чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 808 ЦК України лізингоодержувач вправі пред'явити безпосередньо продавцю майна, яке є предметом договору непрямого лізингу, вимоги, які випливають із договору, укладеного між продавцем і лізингодавцем, зокрема, відносно якості майна.

Тим самим, в силу закону і договору поставки, лізингоодержувач має права, передбачені законом для покупця, так як би він був стороною договору поставки предмету лізингу.

Таким чином, позовні вимоги позивача безпосередньо випливають із укладеного сторонами договору поставки від 13.07.2011р. № Р5542-07/11, ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем свої обов'язків за договором поставки і позивач застосував умови цього договору. Тому спір у цій справі охоплюється третейською угодою сторін (пункт 9.1 договору поставки), що є перешкодою для його розгляду господарським судом.

Необґрунтованими є доводи позивача про порушення третейською угодою його права на судовий захист, виходячи із наступного.

При укладенні договору поставки сторони керувалися цивільно-правовим принципом свободи договору, відповідно до якого, умови договору, в тому числі і його положення про третейський розгляд спорів, визначаються на розгляд сторін.

На час виникнення спірних правовідносин закон не містив заборони на укладення третейської угоди, яка була викладена у вигляді третейського застереження у вказаному договорі поставки. Ця третейська угода не була визнана недійсною, продовжувала діяти на момент подання позовної заяви.

У зв'язку з цим, а також з урахуванням висновків, що містяться у Рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 р. № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду), третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, гарантованих ч.5 ст.55 Конституції ( Висновки Верховного Суду України від 01.10.2012р., викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, за 2010- 2011 рр.).

Є безпідставними доводи позивача, про неможливість захистити своє порушене право в зв'язку із тим, що Третейського суду з назвою «Захист прав» не існує.

Відповідно до частини 9 статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Укладаючи третейську угоду у вигляді третейського застереження, сторони виходили з того, що воля сторін воля сторін була направлена на вирішення спорів саме в порядку третейського розгляду. Неточність в написанні найменування суду не впливає на зміст третейського застереження в цілому.

В силу статті 12 Закону України «Про третейські суди» якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Про наявність волевиявлення сторін на розгляд справи саме Третейським судом «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» свідчить погодження сторонами при укладенні договору місяця знаходження третейського суду - 01004 м.Київ, вул.Червоноармійська, 15/2 (п.9.3 третейської угоди), в якості порядку третейського розгляду - Закон України «Про третейські суди» і Регламент Третейського суду (п.9.2), а також посилання в тексті угоди на обов'язковість для сторін рішення третейського суду (п.9.7).

Відповідно до свідоцтва № 015-т.с. від 08 листопада 2005 року про реєстрацію постійно діючого третейського суду ( а.с.157), місцем знаходження третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна» є 01004 м.Київ, вул.Червоноармійська, 15/2 , що співпадає з п.9.3 третейської угоди, укладеної між сторонами.

Посилання в третейській угоді на Регламент Третейського суду «Захист прав» однозначно свідчить про наявність згоди сторін на розгляд їх спорів саме Третейським судом «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна». Дана організація є єдиною в Україні, яка діє на підставі Регламенту, зазначеного в третейському застереженні.

Крім того, позивач реалізував своє право на звернення за захистом саме в Третейський суд «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес-Бенц Клуб Україна», можливість звернення в який була передбачена пунктом 9.1 третейської угоди, подавши в цей суд позов до відповідача з тих самих підстав і з тим самим предметом позову (стягнення збитків), тим самим підтвердивши свою волю на розгляд цього спору у вказаному Третейському суді.

Таким чином, виходячи із формулювання пункту 9.1 третейської угоди можна встановити справжні наміри сторін по відношенню судового органу, який уповноважений вирішувати цей спір між позивачем і відповідачем як сторін вказаної угоди, Третейський суд «Захист прав» є реально існуючим судовим органом, позивач і відповідач реалізували своє право на третейський розгляд цього спору, і відповідно, зазначене третейське застереження є виконуваним.

Наведена редакція п.9.1 третейської угоди дозволяє зробити однозначний висновок про те, що сторони мали на увазі саме третейський суд «Захист прав» ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна», оскільки використане сторонами в договорі поставки від № Р5542-07/11 від 13.07.2011р. третейське застереження є стандартним і рекомендовано для використання третейським судом «Захист прав» ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна», про що зазначено в додатку до Регламенту третейського суду.

Доводи позивача про відсутність в третейській угоді точної назви третейського суду, і відповідно неможливості здійснити своє право на судовий захист, суперечать його ж позовній заяві від 18.09.2013р., поданій до третейського суду, в якій він зазначає повну назву третейського суду і його місцезнаходження.

При пред'явленні позову до третейського суду, в заключній частині заяви, позивач, посилаючись на розділ 9 договору поставки № Р5542-07/11 від 13.07.2011р., яка містить третейське застереження, визначає компетенцію даного третейського суду, посилається на пункти 9.4 і 9.5 третейської угоди, які встановлюють порядок формування третейського суду, тим самим позначивши кандидатуру обраного судді.

В заяві про відмову від позову від 7 жовтня 2013 року № 284, поданій до третейського суду «Захист прав» ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна», позивач не оспорює компетенцію третейського суду, порядок формування складу суддів третейського суду.

Таким чином, відмова позивача від третейського розгляду спору обумовлена не реальним порушенням або загрозою порушення його прав і законних інтересів у випадку розгляду спору в третейському суді, а лише висновком про можливість поширення на даний спір наведених в позовній заяві позицій Вищого Господарського Суду України. Проте посилання позивача на постанову Вищого Господарського Суду України від 28 серпня 2012р. № 17/085-11/04 не підтверджує відсутність однакової судової практики, оскільки вона прийнята за обставинами, які не є тотожними цьому спору.

Крім того, позивач не надав доказів, які б підтверджували наявність між сторонами розбіжностей відносно третейського застереження при укладення договору поставки.

Положення пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України, яка передбачає обов'язок господарського суду припинити провадження у справі при наявності угоди сторін про розгляд даного спору третейським судом, самі по собі не можуть розцінюватися як порушення конституційного права осіб, який беруть участь в господарському судочинстві, оскільки спір, який виник між ними, в цьому випадку підлягає судовому розгляду - в третейському суді.

Аналогічною є позиція вищих судових інстанцій.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 11 травня 2004 р. № 1701-ІV «Про третейські суди», ст. 17 ЦПК сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. На час виникнення спірних правовідносин зазначений Закон не містив заборони на укладення третейської угоди, яка була викладена у вигляді третейського застереження у кредитному договорі.

За таких обставин, коли між сторонами укладено третейську угоду, яка є дійсною і не втратила силу, а також є виконуваною, свідчить про визнання сторонами компетенції третейського суду «Захист прав» ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна», інше тлумачення норм Закону про третейські суди призвело б до можливості зловживання правом зі сторони позивача, а також применшенню значення Закону про третейські суди пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України, яка встановлює обставини, за наявності яких провадження у справі припиняється.

З врахуванням того, що між сторонами існує третейська угода, яка міститься в укладеному сторонами договорі поставки № Р5542-07/11 від 13.07.2011р., відповідає вимогам Закону про третейські суди, позивач не довів, що вона недійсна, втратила силу або не може бути виконаною, а відповідач в першому засіданні в господарському суді до розгляду справи по суті заявив заперечення відносно розгляду справи в господарському суді, провадження по справі підлягає припиненню на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1,2, 3, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, п. 5 ст.80, ст..86 ГПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Березяк Н.Є.