Постанова № 34335352, 16.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. 16 год. 50 хв.Справа № 821/3834/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Ушакова В.Р.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Херсонський завод гумотехнічних виробів" (далі - ПрАТ "ХЗ ГТВ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013р. №№ 0002022200, 00002032200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 16 111,50 грн., у тому числі за основним платежем на 10 741,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5 370,50 грн., та з податку на прибуток на 12 352,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 352,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, пояснив, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин позивача з ТОВ "Етем-Альянс", яка полягає у визнанні безтоварними господарських операцій, предметом яких було придбання позивачем лаку у названого контрагента. Позивач зазначає, що відповідно до Статуту, зокрема, займається виробництвом тароупаковки із жерсті, невід'ємною частиною якого є лакування жерсті. Вважає, що виконав всі вимоги ПК України для декларування витрат та податкового кредиту по операціям з придбання лаку у ТОВ "Етем-Альянс" у червні-липні 2011 року. Ці операції підтверджені належним чином складеними документами, придбаний лак використано для отримання оподатковуваного доходу.

На думку позивача, податковий орган невірно оцінив надані до перевірки документи та прийняв безпідставні рішення, що суперечать чинному законодавству та порушують права позивача як платника податків. Посадова особа податкового органу зробила припущення про відсутність обсягів придбання товару ПрАТ "ХЗ ГТВ" у ТОВ "Етем-Альянс", тобто, що видані податкові накладні не відповідають дійсності (є фальшиві) виключно на підставі внутрішніх електронних баз дата та акту перевірки постачальника товарів - ТОВ "Етем-Альянс" іншими податковими органами.

Позивач стверджує, що факт реальності поставок, економічна мета їх здійснення, повністю підтверджується наданими як до перевірки, так і суду, первинними документами, які спростовують висновки акта перевірки.

Представник відповідача позов не визнав, заперечення на позов обґрунтовує тим, що висновки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по операціям з придбання лаку у ТОВ "Етем-Альянс" зроблені на підставі висновків та перевірок податкового органу за місцем податкової реєстрації цього постачальника. ТОВ "Етем-Альянс" сформував податковий кредит та витати від суб'єкта господарювання, що не мав реальної можливості здійснити операцій з постачання товарів (послуг). Правочин між ними не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним. В зв'язку з цим взаємовідносини між ПрАТ "ХЗ ГТВ" у ТОВ "Етем-Альянс" в червні 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків. ПрАТ "ХЗ ГТВ" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковій накладній, виписаній на отримання товару ТОВ "Етем-Альянс", яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця податкова накладна не має статусу юридично значимої. У ПрАТ "ХЗ ГТВ" відсутнє право на віднесення сум податку до податкового кредиту в рамках встановленої нікчемної угоди. Податковий орган при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв виключно в межах норм діючого законодавства, а отже відсутні підстави для їх скасування. В задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "ХЗ ГТВ" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 11.03.2013 р. № 1549/22-4/05516932, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Етем-Альянс" у червні 2011 року, їх відображення в податковій звітності (далі - акт № 1549).

Як було встановлено відповідачем, у червні 2011 року позивачем задокументовано придбання у ТОВ "Етем-Альянс" лаку PPG9140-001/B у кількості 880 кг. Загальною вартістю 64 447,68 грн., із яких ПДВ - 10 741,28 грн.

Нарахування ПДВ постачальником підтверджується податковою накладною від 06.06.2011р. №2, передача товарів - накладною від 06.11.2011р. №42. Операція з придбання лаку здійснювалась на підставі договору постачання від 03.2011р. №5. Транспортування товару здійснено транспортним засобом позивача, про що свідчить подорожній лист автомобіля №70 від 5-6.06.2011р. Власність позивача на автомобіль, задіяний у перевезеннях лаку, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу №ВТС066181, виданого МРЕВ ДАІ м. Херсона 22.09.2009р.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Етем-Альянс" проведені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 05.07.2011р. №323 за банківською випискою від 07.07.2011р. №0000388 на загальну суму 64 447,68 грн., у тому числі ПДВ - 10 741,28 грн.

За результатами придбання лаку у ТОВ "Етем-Альянс" позивачем збільшено витрати ІІ-ІІІ кварталу 2011 року на 53706,00 грн. та податковий кредит липня 2011 року на 10741,00 грн. Ці обставини формування витрат та податкового кредиту позивача по відносинам з ТОВ "Етем-Альянс" підтверджуються відповідними бухгалтерськими та податковими документами, існування яких підтверджено відповідачем при проведенні перевірки.

Для оцінки господарських операцій позивача з придбання лаку у ТОВ "Етем-Альянс" у червні-липні 2011 року відповідачем використано матеріали перевірки цього постачальника, що була здійснена Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська за місцем податкової реєстрації цього суб'єкта господарювання.

За актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.12.2012р. №6303/224/34562671 Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська встановила, що ТОВ "Етем-Альянс" уклало договір постачання № ЕтЕм 0107 від 01.07.2010р. з ТОВ "НПП "Еталон". Відповідно до зазначеного договору ТОВ "НПП "Еталон" зобов'язалося поставити і передати у власність ТОВ "Етем-Альянс" товари для поліграфії, літографії та шпалерного виробництва в асортименті.

Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від Дніпродзержинської ОДПІ м. Дніпродзержинська отримано акт від 22.11.2012р. №4341/534/34195474 про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника-постачальника ТОВ "НПП "Еталон" через ненадання цим суб'єктом господарювання документів на запит податкового органу.

Посилаючись на те, що ТОВ "НПП "Еталон" не має достатніх фізичних та технічних можливостей для вчинення господарських операцій, Лівобережна МДПІ вважає, що діяльність цього суб'єкта господарювання має ознаки фіктивності та не реального здійснення фінансово-господарських операцій. Вважає непідтвердженими операції з придбання та продажу товарів у ТОВ "НПП "Еталон", у тому числі і ТОВ "Етем-Альянс", зазначає, що правочин, що виконувався між ТОВ "Етем-Альянс" та ТОВ "НПП "Еталон" у відповідні періоди не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.

Наслідком визнання нікчемним правочину між ТОВ "Етем-Альянс" та ТОВ "НПП "Еталон" є визнання податковим органом нікчемними всіх правочинів ТОВ "Етем-Альянс" з придбання та продажу товарів, у тому числі і продажу лаку позивачу у червні-липні 2011 року. Податковий орган вказує на юридичну дефектність первинних документів, а господарські операції вважає такими, що пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Враховуючи викладене, відповідач робить висновок про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Етем-Альянс" в червні 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Позивач безпідставно сформував податковий кредит у перевіреному періоді за рахунок сум ПДВ по податковій накладній, виписаній на отримання товару ТОВ "Етем-Альянс", яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця податкова накладна не має статусу юридично значимої, чим вбачається порушення вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України. У позивача відсутнє право на віднесення сум податку до податкового кредиту в рамках встановленої нікчемної угоди. Оскільки податковий кредит від ТОВ "Етем-Альянс" не підтверджений первинними документами, проводилось лише документування господарських операцій без фактичного їх здійснення, це призвело до заниження ПрАТ "ХЗ ГТВ" податку на додану вартість у липні 2011 р. та податку на прибуток у 3 кв. 2011 року.

За актом перевірки № 1549 відповідач зменшує витрати та податковий кредит позивача по операціям з ТОВ "Етем-Альянс" через те, що вважає господарські операції між ними такими, що не підтверджені належними первинними документами, а взаємовідносини не спричиняють реального настання правових наслідків.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

За змістом ст.ст. 138-146, 198-200 Податкового кодексу України для обчислення оподатковуваного прибутку платника податку приймаються документально підтверджені витрати платника, які пов'язані з отриманням оподатковуваного прибутку. Для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

Суд не може погодитись з наведеними висновками відповідача, оскільки вони зроблені на підставі неповного дослідження господарської діяльності позивача та його постачальників та грунтуються на припущеннях податкового органу про обставини здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання, який не мав безпосередніх господарських відносин з позивачем.

Так, відповідач стверджує, що позивач придбав у ТОВ "Етем-Альянс" лак, а цей постачальник мав намір придбати у ТОВ "НПП "Еталон" товари для поліграфії, літографії та шпалерного виробництва в асортименті. Підтвердити чи спростувати факт придбання товарів ТОВ "Етем-Альянс" у ТОВ "НПП "Еталон" податковим органом не видалось можливим та, незважаючи на це, визнано нікчемними (недійсними) операції з придбання-продажу товарів між цими суб'єктами господарювання та продажу лаку позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю "Етем-Альянс". При цьому відповідач не пояснює, яким чином товари для поліграфії, літографії та шпалерного виробництва трансформувались у інший товар - лак, і як ці операції пов'язані між собою.

Відповідач не доводить зв'язку господарської діяльності позивача з господарською діяльністю ТОВ "НПП "Еталон", з яким позивач в даному разі не мав безпосередніх господарських відносин, та який не надав документи для перевірки податковому органу.

На думку суду, ненадання документів до перевірки, суб'єктом господарювання, який не мав безпосередніх господарських відносин з позивачем, не може бути підставою для зменшення витрат та податкового кредиту позивача.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості придбаних товарів, призначених для використання у господарській діяльності, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та витрат, то, відповідно, він має право на відображення таких операцій у податковій звітності.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку відповідача про визнання нікчемними правочинів між позивачем та ТОВ "Етем-Альянс".

За змістом акта перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів між названими контрагентами, оскільки вважає, що угоди між ними укладені без мети настання реальних наслідків, взаємовідносини не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 20.03.2013 р. №№ 0002022200 та 0002032200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів" (ідентифікаційний код 05516932) судовий збір у сумі 284,64 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 жовтня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1