Постанова № 34245151, 16.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 5017/3351/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Іскра"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013у справігосподарського суду Одеської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Іскра"дотовариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАГ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруприватне підприємство "Укртрансресурс"простягнення 97 253, 89 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Харченко С.В. - дов. б/н від 03.01.2013;від третьої особи:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 27.03.2013 господарського суду Одеської області (судді: Фаєр Ю.Г. - головуючий, Оборотова О.Ю., Малярчук І.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ "ФОРМАГ".

Постановою від 09.07.2013 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Савицький Я.Ф. - головуючий, Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення від 27.03.2013 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач, всупереч ст.ст. 526, 629, 933 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасного надання відповідачу повної чіткої і достовірної інформації про найменування, кількість вантажу, припустився помилок при оформленні коносаментів (невірно вказані вага та кількість місць), а також у виданій відповідачу довіреності.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ПАТ "Іскра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 594, 595, 613, 906, 930, 932, 933 Цивільного кодексу України; ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"; ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що 28.04.2011 ПАТ "Іскра" (клієнт) та ТОВ "ФОРМАГ" (експедитор) уклали договір №27/0201 транспортного експедирування.

Предметом даного договору є надання експедитором за відповідну плату, за рахунок клієнта чи організація надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1.7 вищевказаного договору експедитор має право отримувати від клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів і інших платежів, понесених в інтересах клієнта з вини клієнта за умови наявності документально підтверджених доказів вини клієнта. Якщо витрати, штрафи та інші платежі виникли не з вини клієнта, клієнт не відшкодовує вищевказаних витрат.

Відповідно п.п. 2.4.2 та 2.4.10 вказаного договору клієнт зобов'язаний надіслати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менш, ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження /прийому. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного і електронного зв'язку, до обміну оригіналами заявка дійсна.

Клієнт зобов'язаний оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевантаження, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за понаднормативне використання контейнерного обладнання) у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

За п. 2.4.3 договору клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, чітку і достовірну інформацію про найменування, кількість, якість і інші характеристики вантажу, його особливості і властивості.

За умовами п. 4.2.2. договору експедитор несе відповідальність перед клієнтом за збитки сплачені клієнтом на користь третіх осіб, якщо такі збитки виникли з вини експедитора чи інших осіб, які притягнуті останнім для виконання даного договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що у липні 2011 року ТОВ "ФОРМАГ" прийняло від ПАТ "Іскра" електронною поштою заявку на експедирування вантажу - галогенних ламп у двох 40-футових контейнерах від відправника - компанії GMY LIGHTING IMP.&EXP.CO., LTD із п. Хуангпу (Шеньджень), Китай у м. Львів. На виконання заявки ТОВ "ФОРМАГ" надало два 40-футових контейнера ССLU127638, ССLU7228463 на склад відправника та зарезервувало місце на т/х "YM KEELUNG".

В матеріалах справи вищезазначена заявка відсутня, однак господарськими судами оцінки цьому не надано.

20.07.2011 ТОВ "ФОРМАГ" повідомило позивача листом, з використанням електронної пошти, про орієнтовне прибуття вищезазначених контейнерів. До листа прикріплено "Повідомлення про прибуття вантажу" з переліком документів, які необхідні для подальшого експедирування.

26.07.2011 контейнери ССLU127638, ССLU7228463 прибули до Іллічівського порту.

10.08.2011 сторони склали, підписали та скріпили печатками акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) за договором №27/0201 від 28.04.2001, згідно якого ТОВ "ФОРМАГ" надано послуги ПАТ "Іскра" з транспортно-експедиторського обслуговування, а саме, морський фрахт Хуангпу-Іллічівськ на загальну суму 43 148, 7 грн., у т.ч. ПДВ 0,0 грн.

12.08.2011 відповідач отримав у сканованому вигляді документи, необхідні для експедирування (коносамент, список вантажу (Рacking List), рахунок (Соmmercial Invoice). Оригінали вищезазначених документів надіслано кур'єрською службою "Автолюкс".

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "ФОРМАГ" зверталось до ПАТ "Іскра" з метою уточнення інформації щодо номера в одному з контейнерів.

22.09.2011 листом вих. № 299 ТОВ "Чайна Шиппінг Ейдженсі" повідомило Іллічівський МТП про правильну вагу та кількість місць, на підставі чого склало новий коносамент, у якому вага та кількість місць співпадають з вагою та кількістю місць, заявлених в попередньому повідомленні.

Платіжним дорученням № 333 від 17.11.2011 ТОВ "ФОРМАГ" сплатило послуги, надані ТОВ "Чайна Шиппінг (Україна) Ейдженсі" за зберігання контейнерів в порту, демередж (штраф за понаднормове використання контейнерів), ТЕО, навантажувально-розвантажувальні роботи, тощо, на загальну суму 75 906, 48 грн.

23.09.2011 ПАТ "Іскра" надіслало лист до Південної митниці №3391 з проханням дозволити оформлення вантажу у зазначених контейнерах.

03.10.2011 ТОВ "ФОРМАГ" повідомило ПАТ "Іскра" про наявність простроченої заборгованості на суму 23 148, 7 грн. та про притримання під своїм контролем контейнерів ССLU127638, ССLU7228463 до погашення заборгованості, відповідно до приписів ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

01.11.2011 листом за вих. № 021а/21б ПАТ "Іскра" відмовилось від послуг ТОВ "ФОРМАГ" стосовно контейнерів ССLU5127638/40DV, ССLU7228463/40HC.

21.07.2011 ПАТ "Іскра" (клієнт) та ПП "Укртрансресурс" (експедитор) уклали договір № 48 про транспортне експедирування.

Згідно актів про надання послуг експедирування від 03.11.2011, 25.11.2011, 20.12.2011, 16.01.2012, відповідно до вищезазначеного договору, ПП "Укртрансресурс" надало позивачу послуги на загальну суму 225 817, 48 грн. щодо експедирування вищевказаного товару.

Відповідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Стаття 933 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Стаття 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначає, що експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські суди дійшли висновку, що допущення ПАТ "Іскра" помилок при оформленні коносаментів та відповідно у виданій довіреності унеможливило своєчасне надання експедиторських послуг відповідачем, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

За ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі. Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в пунктах 4-8 статті 138 цього Кодексу. Відправник відповідає перед перевізником за всі наслідки, що виникли в результаті неправильності або неповноти відомостей, зазначених у згаданому документі.

Згідно ст. 162 Кодексу торговельного мореплавства України вантаж видається в порту призначення: за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги; за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом; за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента.

Коносамент документ, що містить умови договору морського перевезення вантажу. Підтверджує факт наявності договору і є доказом приймання перевізником вантажу до перевезення. Коносамент є товаро-розпорядчим документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику.

Господарськими судами достеменно не встановлено чи допущення помилок ПАТ "Іскра", про наявність яких стверджує ТОВ "ФОРМАГ", у наданих документах унеможливлювало надання ТОВ "ФОРМАГ", відповідно до умов договору, експедиторських послуг та чи необхідною була наявність довіреності для здійснення ТОВ "ФОРМАГ" експедирування контейнерів ССLU127638, ССLU7228463, враховуючи, що у коносаменті є вказівка про видачу товару ТОВ "ФОРМАГ" та вказані його реквізити.

Щодо притримання товару, то господарські суди дійшли висновку, що ТОВ "ФОРМАГ" скористалось таким способом забезпечення виконання зобов'язання.

За ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту внесення плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині внесення плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Притримання є одним із передбачених цивільним законодавством видів забезпечення зобов'язань. Допускається притримання експедитором вантажу, що має бути переданим за укладеним із експедитором договором, який не виконано контрагентом. Крім того, вантаж щодо якого застосовується притримання повинен знаходитися у володінні експедитора. Наявність передбачених вищевказаною нормою обставин, з якими закон пов'язує право експедитора на притримання товару господарськими судами не з'ясовано.

Оскільки в даному випадку йдеться про виконання зобов'язання, то господарськими судами не досліджено чи виконало ТОВ "ФОРМАГ" належним чином свої зобов'язання за договором транспортного експедирування №27/0201 і чи був товар розмитнений та чи перебував у володінні ТОВ "ФОРМАГ".

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова та рішення не відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 09.07.2013 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 27.03.2013 господарського суду Одеської області зі справи № 5017/3351/2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга