Постанова № 34224060, 15.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. Справа №818/7261/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Кіріченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод» (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати Постанову Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - відповідач, ДВС) від 07.05.2013р. про стягнення з позивача (боржника) витрат на проведення виконавчих дій ВП №36812905 у сумі 51 грн. 77 коп. та скасувати Постанову ДВС від 07.05.2013р. про стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору ВП №36812905 у сумі 25148 грн. 18 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Сумської області по справі №5021/1257 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівельний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО РосМаш» заборгованість в сумі 251481 грн. 81 коп. На виконання зазначеного рішення суду 14.11.2012р. було видано наказ №5021/1257. Відповідно до заяви стягувача від 26.02.2013р. ДВС було відкрито виконавче провадження №36812905. В подальшому, позивачем (боржником по виконавчому провадженню №36812905) було в добровільному порядку сплачено заборгованість, суму якої визначено в Наказі суду від 14.11.2012р. На підтвердження даної обставини позивачем надано до суду копію платіжного доручення від 20.05.2013р. №5875. Однак, , листом ДВС від 13.05.2013р. позивача було повідомлено про те, що 20.05.2013р. на депозитний рахунок ДВС Сумського МУЮ дійсно надійшли кошти від позивача (боржника) в сумі 251481 грн. 81 коп., але дана сума сплачена позивачем без урахування суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. При цьому, разом з зазначеним листом ДВС від 13.05.2013р. позивачу відповідачем було направлено копії постанов ДВС від 07.05.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Оскаржуючи зазначені постанови ДВС позивач просить суд врахувати, що фактично відповідачем не вживалось жодних заходів для виконання рішення Господарського суду, будь-які розрахунки виконавчих витрат відсутні. Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ «Сумський машинобудівний завод» жодним чином не ухилявся від добровільної сплати боргу та своїми діями, навпаки, сприяв його виконанню, постанови ДВС від 07.05.2013р. про стягнення з позивача (боржника) витрат на проведення виконавчих дій ВП №36812905 у сумі 55 грн. 77 коп. та скасувати Постанову ДВС від 07.05.2013р. про стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору ВП №36812905 у сумі 25148 грн. 18 коп., як вважає позивач, підлягають скасуванню, як неправомірні та безпідставні.

В судовому засіданні представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, як не надано відповідачем і доказів поважності неприбуття в судове засідання. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в справі доказами.

Слід зазначити, що письмового заперечення відповідачем до суду не подано. Крім цього, не зважаючи на неодноразові вимоги суду ДВС надати до суду для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №36812905, про що свідчать ухвали суду від 11.09.2013р. (а.с.23) та від 24.09.2013р. (а.с.28), явку відповідача було визнано обов'язковою. Однак, відповідачем не було виконано вимоги викладені в ухвалах суду. На неодноразові пропозиції суду надати відповідачу письмове заперечення на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі, відповідач також не відреагував. Зазначені обставини свідчить про ігнорування відповідачем обов'язкових вимог суду, які викладено в ухвалах суду та небажання доводити свою позицію в судовому засіданні по даній справі.

Заслухавши позицію представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. по справі №5021/1257 було задоволено позовні вимоги ТОВ «НПО РосМаш» до ТО «Сумський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості в сумі 251481 грн. 81 коп.

На виконання вищезазначеного рішення суду, 14.11.2012р. Господарським судом Сумської області було видано відповідний наказ по справі №5021/1257, який, як свідчить з матеріалів справи, 26.02.2013р.було пред'явлено стягувачем - ТОВ «РосМаш» для виконання до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції разом з заявою від 26.02.2013р.

27.02.2013р. Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про що свідчить відповідна постанова ДВС від 27.02.2013р. ВП №36812905 (а.с.6).

У вищезазначеній постанові від 27.02.2013р., а саме - у пункті 2, ДВС пропонує боржнику самостійно виконати рішення суду у семиденний строк , в іншому випадку, як зазначено в зазначеній постанові ДВС, виконавчою службою буде розпочато примусове виконання рішення суду із стягнення з боржника виконавчого збору (10% від суми боргу) та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, визначений державним виконавцем семиденний строк для добровільного виконання рішення суду фактично мав би скінчитись 07.03.2013р. Однак, за однієї умови - у разі дотримання органом ДВС вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Однак, як свідчить з матеріалів справи, відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо своєчасності надсилання копії постанов на адресу стягувача та боржника.

Так, постанова ДВС від 27.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №36812905 на адресу боржника (ТОВ «Сумський машинобудівний завод») була направлена лише 19.04.2013р., а отримана боржником лише 22.04.2013р. про що свідчить відмітка на поштовому конверті (копія в справі).

В подальшому, як свідчить з матеріалів справи, після одержання постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження, 23.04.2013р. позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкладення виконавчих дій на підставі ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якою у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або за власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляється сторонам.

23.04.2013р. державним виконавцем Відділу ДВС Сумського МУЮ було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 30.04.2013р., однак, копію даної постанови позивачем взагалі не було отримано.

Крім цього, позивач просив суд врахувати, що ні в рішенні Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. ні в постанові державного виконавця від 27.02.2013р. не було вказано реквізити для добровільного погашення боргу. У зв??язку з цим, позивачем було подано 08.05.2013р. до ДВС з проханням надати реквізити для добровільного виконання судового рішення.

13.05.2013р. листом ДВС за №53-4330 (копія в справі) позивача було повідомлено про реквізити для сплати боргу. Отримавши всю необхідну інформацію для добровільного погашення боргу за рішенням Господарського суду Сумської області від 10.10.2012р. позивачем було в добровільному порядку внесено суму коштів, яка була предметом спору по справі №5021/1257 і, відповідно, яка була пред'явлена стягувачем для примусового стягнення.

Так, відповідно до платіжного доручення від 20.05.2013р. за №5875 позивачем було самостійно перераховано кошти в сумі 251481 грн. 81 коп. (а.с.41).

Однак, як зазначає позивач та як свідчить з матеріалів справи, у зв'язку з повним виконанням боржником судового рішення, виконавче провадження закінчено не було. 08.08.2013р. ДВС повідомило листом від 08.08.2013р. позивача про те, що ТОВ «Сумський машинобудівний завод» слід погасити залишок боргу в сумі 25199,95 грн. При цьому, до зазначеного листа (який датовано серпнем 2013 року) ДВС було додано копії постанов за травень 2013 року , а саме постанову від 07.05.2013р. про стягнення з боржника - ТОВ «Сумський машинобудівний завод» суми виконавчого збору у розмірі 25148 грн. 18 коп. та постанову ДВС від 07.05.2013р. про стягнення з боржника суми витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51 грн. 77 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Сумський машинобудівний завод», суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документу без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

При цьому, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21 травня 2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», виконавчий збір належить до виду відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі; є санкцією відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що для визначенні наявності підстав для стягнення виконавчого збору, слід встановити факт невиконання рішення суду боржником самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання . При цьому, суд має враховувати наявність реальної можливості у боржника виконати свої зобов'язання ( в даному випадку сплатити заборгованість за рішенням Господарського суду Сумської області) у строк встановлений для самостійного виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач (боржник по ВП №36812905) був фактично позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку в семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження, оскільки, як вже зазначалося вище, сама постанова ДВС від 27.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем лише у квітні 2013 року, тобто майже через 2 місяці після відкриття виконавчого провадження.

Отже, невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку було викликано перш за все недотриманням державним виконавцем Відділу ДВС вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, за наслідками аналізу норми ст.28 вищезазначеного Закону суд дійшов висновку, що виконавчий збір дійсно підлягає до стягнення у разі повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення суду, однак, ПСІЛЯ початку примусового виконання рішення. Отже, відповідач - ДВС має довести суду, що на момент звернення стягувача до ДВС з заявою про повернення виконавчого документу без виконання та у разі самостійного виконання боржником рішення суду, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду.

Заходи примусового виконання рішень визначені в ст.32 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, відповідачем, не надано будь-яких доказів здійснення заходів примусового виконання рішення суду, що свідчить про відсутність будь-яких законних підстав для стягнення з позивача (боржника) витрат на проведення виконавчих дій. Навпаки, матеріали справи доводять ту обставину, що позивач жодним чином не ухилявся від добровільної сплати боргу за судовим наказом та своїми діями сприяв його виконанню в добровільному порядку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Згідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень, відповідно, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов -задовольнити в повному обсязі

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 07.05.2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 36812905 у сумі 51, 77 грн.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 07.05.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №36812905 у сумі 25148,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (вул. Гамалія, 31- А, м. Суми, Сумська область, 40030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (м. Суми, вул. Машинобудівників, 4, 40020, код 34933255) судовівитрати в розмірі 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 00 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунків Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець