Постанова № 34212697, 16.10.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3906/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріСтрахарській М. В. за участі:представника позивача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6 , АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції , Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", про скасування постанов в частині арешту майна і зобов"язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 09.10.2013 року суд відкрив провадження за адміністративним позовом у якому позивач просить: скасувати у частині постанови про арешт майна боржника - ОСОБА_6 та оголошення заборони на його відчуження 26.05.2011 року, від 26.05.2011 року та 10.04.2013 року прийнятими державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, про накладення арешту на рухоме майно боржника - ОСОБА_6, а саме: напівпричіп марки KRONE, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 і напівпричіп бортовий - Е, марки SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_2; скасувати арешт Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції з вилученням відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Посилаючись на Закони України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", "Про виконавче провадження", вважає, що відповідач порушив його право, як застовадержателя рухомого майна, яке належить ОСОБА_6, зобов"язання якого перед позивачем не виконані. Відтак у нього, як позичкодавця / заставодержателя є всі підстави задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Відповідач до суду не з"явився, однак надіслав факсимільним зв"язком клопотання №31565 від 16.10.2013 року у якому просить справу вирішити без участі його представника.

Представник третьої особи - АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції надав суду письмове заперечення №140-13-1-00/16-493 від 15.10.2013 року, яке підтвердив у суді, а третя особа - ОСОБА_6 подав через канцелярію суду письмову заяву від 15.10.2013 року у якій вказує, що проти позову не заперечує і просить вирішити справу без нього.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків враховуючи наступне.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №26745618 від 26.05.2011 року Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції по виконавчому листу №2-6881/10, виданому 23.02.2011 року Хмельницьким міськрайонним судом, відкрито виконавче провадження і накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, кошти, що належать боржнику ОСОБА_6

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №26746810 від 26.05.2011 року Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції по виконавчому листу №2-6841/10, виданому 17.01.2011 року Хмельницьким міськрайонним судом, відкрито виконавче провадження і накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, кошти, що належать боржнику ОСОБА_6

Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №37155282 від 10.04.2013 року Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції по наказу №924/13/13-г, виданому Господарським судом Хмельницької області, накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_6

Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №23671981 від 03.06.2009 року і №27266112 від 27.05.2010 року стверджено приватне обтяження - застава рухомого майна по договору застави від 02.06.2009 року і додаткової угоди до нього боржника ОСОБА_6, обтяжувач - ОСОБА_5

Пунктами 3.1 - 3.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року визначено, що примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 17 Закону. Підставою для вжиття заходів примусового виконання рішень є виконавчий документ, який пред'явлений до виконання в установленому Законом порядку. Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.

Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений параграфом 6 ЦК України, Законами України "Про іпотеку", "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч.1 ст.52 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 року "Про виконавче провадження" (далі Закон № 606-XIV), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частинами 1 - 7 ст.54 Закону № 606-XIV визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Суд погоджується з позивачем про порушення відповідачем ч.4 ст.54 Закону № 606-XIV, а саме не повідомлення заставодержателю (позивач у цій справі) не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, адже орган ДВС (відповідач) доказів протилежного не надав і судом цього не встановлено. Однак, на думку суду, це не є підставою для скасування оскаржуваних постанов про накладення арешту, так як вони не порушують прав заставодержателя щодо його преорітету по задоволенню своїх вимог за рахунок майна на яке він має раніше зареєстроване обтяження по договору застави від 02.06.2009 року і додаткової угоди до нього, що підтверджується також вищенаведеними нормами ЦК України, Законами України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень довів, що діяв у межах Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і "Про виконавче провадження", ЦК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 94, 99, 122, 158-163, 167, 181, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 від 08.10.2013 року, про скасування постанов в частині арешту майна і зобов"язання вчинення дій, відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 21.10.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович