Рішення № 34184983, 15.10.2013, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2409/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в особі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Максимюк О.В.,

за участю представника позивача Тендюка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно справу за позовом Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира знаходиться в багатоквартирному будинку комунального житлового фонду, що перебуває на балансі ДКП "ЖЕК №2", який здійснює його утримання та експлуатацію. Відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги, згідно встановлених тарифів. Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 20.07.2006 №576 «Про тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» з 01.08.2006 було затверджено диференційований тариф квартирної плати (плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій). З 01.12.2011 введено в дію нові тарифи, затверджені рішенням Дубенської міської ради №724 від 17.11.2011. А 17.01.2013 рішенням Дубенської міської ради №13 затверджено нині діючі тарифи. В подальшому нарахування плати здійснювалось за вказаними тарифами. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-експлуатаційних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Оплата цих послуг здійснюється за розрахунками на підставі Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМ України від 20.05.2009 №529. А тому, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Відповідач ухиляється від Укладення договору. Позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач ними користується. Факт надання послуг позивачем по будинку відповідача підтверджується актом виконаних робіт. З боку відповідача претензійних актів щодо виконаних робіт ДКП "ЖЕК №2" не було. Відповідно до ст.526 ЦПК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконує, оплату здійснювала лише частково, згідно довідки-розрахунку заборгованість складає 2642 гривні 68 копійок. Відповідач був попереджений про те, що у випадку несплати заборгованості, борг буде стягнутий в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення згідно позовної заяви, просить стягнути з відповідачки заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивачем взагалі не проводилось ніяких робіт, тому вона перестала сплачувати за житлово-комунальні послуги. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог. Договір з позивачем не укладався. Проплату в розмірі 990 гривень здійснювала, проте не в рахунок заборгованості, а на ремонт покрівлі житлового будинку.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1998р., і відповідно до ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-І споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Оплата цих послуг здійснюється за розрахунками на підставі Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009 р. №529. Стаття 179 ЖК України передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду", утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ, незалежно від форм власності на них. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Відповідачка всупереч зазначеним вимогам ухилилась від укладення письмового договору з позивачем. Разом з тим, наявність між сторонами фактичних договірних зобов'язань підтверджують наступні норми законодавства. Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між позивачем та відповідачкою виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідачка ними користується, тобто у відповідності до ст. ст. 901 - 903 ЦК України договір про надання послуг фактично відбувся.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з представленої позивачем довідки-розрахунку заборгованість за послуги нарахована та включена і за попередні періоди, до 2010 року. З позовними вимогами, позивач звернувся до суду лише 02.08.2013 року.

За змістом ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні відповідачкою заявлено застосування наслідків спливу позовної давності, таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, та стягненню підлягає сума заборгованості, що виникла в строки передбачені ст. 257 ЦК України.

Суд розцінює критично, посилання представника позивача, що строки позовної давності не пропущенні в зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачкою в сумі 990 гривень, що свідчить про визнання нею свого боргу. Оскільки відповідачка заперечує даний факт та пояснює, що дані кошти були надані нею не в касу ЖЕК № 2, а жителям її житлового будинку для ремонту покрівлі, так як даний ремонт здійснювали за власні кошти без участі ЖЕК №2, дані посилання представником позивача не спростовані.

Керуючись ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 257, 267, 322, 509, 510, 525, 526, 623, 901-903 ЦК України, ст.ст. 68, 179 ЖК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду", суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» (МФО 333368, ЗКПО 03352194, р/р 26007301477069 в АТ «Ощадбанк») заборгованість в сумі 525 (п'ятсот двадцять п'ять) гривень 07 копійок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» (МФО 333368, ЗКПО 03352194, р/р 26007301477069 в АТ «Ощадбанк») судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :