Вирок № 34097288, 14.10.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4017/13-к

провадження 1-кп/619/253/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складі:головуючого суддіЯкименко Л.О.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А. прокурораОмельченко І.І. захисникаОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження стосовно: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 18 травня 2013 року близько 18 години керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107» р.н. НОМЕР_1, який належить останньому, та рухався по дорозі, яка проходить біля «Лозовеньківського водосховища» с. Ч.Лозова Дергачівського району Харківської області.

В районі розташування буд. № 136 по вул. Мічуріна с. Ч.Лозова Дергачівського району Харківської області ОСОБА_5 зупинив автомобіль «ВАЗ-2107» та припаркував його на уклоні в 8,5°, при цьому передня частина автомобіля була направлена у сторону «Лозовеньківського водосховища».

Під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_5 не врахував правила паркування, погодні умови, особливості уклону та не поставив автомобіль на ручне гальмо, чим грубо порушив вимоги п. п. 15.7, 15.12 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 15.7 «На спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів. На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу»;

п. 15.12. «Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним»

та залишений ним автомобіль самовільно поїхав та скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_6, який перебував біля водосховища.

Порушення водієм ОСОБА_5 зазначених вимог Правил дорожнього руху виразилося в тому, що він залишив транспортний засіб перпендикулярно спуску, не повернувши керовані колеса під таким кутом, що виключало можливість самовільного руху транспортного засобу, не поставив транспортний засіб на ручне гальмо та не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого автомобіль «ВАЗ 2107» покотився та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, в результаті чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 29-ОКБт/13 від 27.06.2013 року останньому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер у лікарні.

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 згідно висновків автотехнічних експертиз № 301/13 від 30.05.2013 року та 6001 від 12.07.2013 року перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.

У зв'язку з викладеним в діях водія ОСОБА_5 вбачається склад кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так як це зазначено вище.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Вина підсудного ОСОБА_5 у скоєнні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, що відповідно до ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, страждає на гіпертонічну хворобу, лікувався в період з 13.06.2013 року по 26.06.2013 року за діагнозом передінфарктний стан, є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_2.

При призначенні покарання ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, а також особу обвинуваченого.

За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року було накладено арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_5, а саме автомобіль «ВАЗ-2107» р.н. НОМЕР_1, який зареєстрований у Дергачівському МРЕВ ГУМВС України в Харківській області. Суд вважає необхідним зазначений арешт скасувати і повернути автомобіль власнику ОСОБА_5

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України у справі покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з іспитовим строком на три роки. Зобов'язати ОСОБА_5 на підставі ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти в вищевказані органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави: в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р\р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 586 грн. 80 коп. та в особі Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса (р\р 31251272210490, МФО 851011, УДКС України в Харківській області, код УРДПО 02883133 за проведення автотехнічної експертизи у сумі 589 грн. 20 коп.

Скасувати арешт, застосований за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року, на автомобіль «ВАЗ-2107» р.н. НОМЕР_1, який зареєстрований у Дергачівському МРЕВ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_5 і повернути автомобіль власнику ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.О.Якименко