Ухвала суду № 34073653, 09.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/6056/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Корнелюк В.С. Провадження № 22-ц/773/1404/13 Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

при секретарі Александровій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за апеляційною скаргою позивача ПАТ «Універсал Банк» на заочне рішення Локачинського районного суду від 10 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Локачинського районного суду від 10 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № CL 41781 від 13 травня 2008 року у сумі 23959 гривень 68 копійок. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Універсал Банк», покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити це рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та задовольнити в цій частині позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору в розмірі 33365 гривень 30 копійок.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України не ведеться.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконує належним чином своїх зобов'язань по укладеному 13 травня 2008 року кредитному договору № СL 41781, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі, яка визначена позивачем в розмірі 33365 гривень 30 копійок, в тому числі: заборгованість по сумі кредиту 8590 гривень 81 грн., сума дострокового стягнення кредиту - 1051гривень 17 копійок, відсотки - 9405гривень 62 копійок, підвищені відсотки - 14317 гривень 70 копійок.

Оскільки в кредитному договорі не передбачено можливості в разі порушення відповідачем строків сплати основного боргу нарахування відсотків по двох процентних ставках, загальний розмір заборгованості становить 23959,68 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № CL, 41781, згідно якого ОСОБА_1 одержала кредит в розмірі 10416 гривень 67 копійок з визначенням терміну повернення 20 квітня 2013 року зі сплатою 36% річних (а. с. 5-6).

Пунктом 2.4 , укладено сторонами договору, передбачено, що в разі якщо прострочення сума основного боргу позичальника, не була здійснена протягом перших трьох календарних днів з дати прострочення сплати суми основного боргу, на прострочену суму основного боргу позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення прострочення.

На порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитним договором не виконувала, в зв'язку з цим позивачем було розраховано заборгованість з урахуванням сплати позичальником відсотків за користування ним, та підвищених відсотків на прострочену суму основного боргу, починаючи з розрахункового періоду (20.11.2008- 15.12.2008 року) станом на 28.01.2013 року.

Згідно із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В даному випадку, після порушення відповідачем строків сплати основного боргу, позивачем обґрунтовано було застосовано положення договору, щодо сплати відсотків у розмірі підвищеної процентної ставки 108 відсотків річних.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимоги позивача щодо одночасного стягнення із відповідача також 36 відсотків річних за користування кредитом після порушення ним строків сплати основного боргу. Положення укладеного між сторонами кредитного договору не передбачають можливості ПАТ «Універсал Банк» в разі порушення відповідачем сплати основного боргу нарахування двох процентних ставок в розмірі 36 та 108 відсотків річних.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, а тому відповідно до вимог закону та умов договору з неї підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитними договорами, сума дострокового стягнення кредиту та підвищені відсотки.

Покликання апелянта на те, що судом безпідставно проведено стягнення лише підвищених відсотків в той час, як договором передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасне погашення суми кредиту і відсотків за користування кредитними коштами, а підвищені проценти є за соєю природою пенею, що нараховується в разі прострочення терміну сплати щомісячного платежу, не заслуговують на увагу, оскільки з наданого банком розрахунку вбачається, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно було нараховано підвищені відсотки із нарахованими відсотками за користування кредитом, що є порушенням умов договору, яким не передбачено нарахування двох процентних ставок.

Ототожнення апелянтом поняття «пені» та «процентної ставки за договором» є власним тлумаченням ПАТ «Універсал Банк», умов укладеного між сторонами договору, та не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відхилити, а заочне рішення Локачинського районного суду від 10 липня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді