Ухвала суду № 33806522, 25.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/3096/13-ц Провадження № 22-ц/795/1833/2013 Головуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Смаглюк Р.І.,

при секретарі: Зіньковець О.О.,

за участю представника апелянта Наймушина Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "ОБРІЙ" на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "ОБРІЙ" про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні та компенсації за затримку з виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НДЦ «ОБРІЙ» на користь позивача 13026,37 грн. заборгованості по заробітній платі; 56532,6 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2674,27 грн. компенсації за затримку з виплати доходів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі представник ТОВ "НДЦ «ОБРІЙ», посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги недотримання позивачем трьохмісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, щодо пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку. Представник апелянта зазначає, що судом не враховано поважність причин неявки в судове засідання відповідача та не дотримані положення ст.ст. 74, 76 ЦПК України.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт не проведення ТОВ «НДЦ «Обрій» з позивачем остаточного розрахунку в день звільнення. Враховуючи відсутність спору про розмір належної до виплати заробітної плати, суд дійшов до висновку, що сторона відповідача, враховуючи середньоденну заробітну плату позивача, повинна виплатити ОСОБА_2 її середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 жовтня 2009 року по 31 березня 2013 року, розмір якого вирахуваний судом в сумі 56532,6 грн. та компенсацію за затримку з виплати доходів в розмірі 2674,27 грн.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 09 листопада 2006 року по 12 жовтня 2009 року працювала на посаді менеджера адміністративної діяльності з окладом згідно штатного розпису. 12 жовтня 2009 року була звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 6-7, 8, 15).

З довідки ТОВ «НДЦ «ОБРІЙ» вбачається, що заборгованість по заробітній платі позивача на день звільнення становить 13026,37 грн. (а.с. 21).

При звільненні позивача з нею не був проведений повний розрахунок по заробітній платі, що підтверджується матеріалами справи, а саме листом територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області від 12 березня 2010 року (а.с. 20). На час звернення до суду заробітна плата позивачу не виплачена.

Відповідно приписів ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта про те, що позивачем не дотриманий трьохмісячний строк щодо пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, виходячи з наступного.

В своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Суд першої інстанції, враховуючи викладені роз'яснення, дійшов до правильного висновку про те, що позивача було звільнено 12 жовтня 2009 року і на час постановлення судом рішення з нею остаточний розрахунок проведено не було, що не заперечувалось і стороною відповідача, отже відсутні правові підстави для застосування трьохмісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України. Доводи апеляційної скарги про незастосування в ході вирішення справи судом першої інстанції наведеного вище рішення Конституційного Суду України не заслуговують на увагу, оскільки являються довільним тлумаченням права з боку апелянта.

Не беруться до уваги доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, оскільки у відповідності до положень ч. 5 ст. 76 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем «ОБРІЙ» є вул. Інструментальна, 13 міста Чернігова (а.с. 32). Саме за цією юридичною адресою направлялись судові повістки відповідачу по справі.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "ОБРІЙ" - відхилити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: