Справа № 161/9975/13-ц
Провадження № 2/161/3218/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
30 серпня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого - судді Філюк Т.М.
при секретарі Коритнюк А.П.
розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Луцької міської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Свій позов мотивує тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19 липня 2005 року. Від даного шлюбу у них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дочки, не цікавиться її життям. Зазначає, що ОСОБА_2 в квітні 2001 року виїхав за межі України та від самого народження дочки не проявляє ніякого інтересу до дитини, не бере участі у її вихованні, не бажає спілкуватися з дочкою.
Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки, яка знаходиться на її повному утриманні.
Просить суд позбавити батьківських прав відповідача щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1000 гривень щомісячно.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10)
Відповідно до вимог частин 1 і 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь - яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Судом встановлено, що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини.
Так, з характеристики, складеної директором «ЛНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22 Луцької міської ради», ученицею якої є ОСОБА_3, вбачається, що батько ОСОБА_2 в школі дитину не відвідує і участі у вихованні не бере.
Крім того, невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків підтверджується довідкою, виданою Департаментом соціальної політики Луцької міської ради № 1480 від 28 травня 2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті соціальної політики, як малозабезпечена сім'я. (а.с. 4-5).
Із письмового висновку служби у справах дітей Луцької міської ради від 29 травня 2013 року, вбачається, що позбавлення батьківських прав відповідача щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільним та в інтересах неповнолітньої дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, а тому позовні вимоги, щодо позбавлення його батьківських прав є підставними та підлягають до задоволення.
Крім того відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 свого обов'язку утримувати неповнолітню дочку не виконує, дитина перебуває на утриманні матері
Таким чином, з врахуванням вищенаведеної норми закону та вимог, які заявлені позивачем, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивач, слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище неповнолітньої дитини; стан здоров'я та матеріальне становище стягувача та платника аліментів, а також те, що у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатної дружини, батьків на утриманні немає.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави та в користь позивача судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 164, 166, 180 Сімейного кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_2, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 10 червня 2013 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судового збору.
Стягнути ОСОБА_2 в дохід держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.
Судове рішення № 33262179, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 30.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/9975/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: