Рішення № 33245016, 27.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 911/2478/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Прочанкіна Антона Валерійовича, с.Демидів Вишгородського району

про стягнення 26072,69 грн.

за участю представників:

від позивача: Литвинець С.А, за дов. від 11.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватним акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" (надалі позивач) заявлено позов до Фізичної особи-підприємця Прочанкіна Антона Валерійовича (надалі відповідач) про стягнення 26072,69 грн., з яких 3875,64 грн. основний борг, 22090,25грн. штрафні санкції та 106,80 грн. компенсація витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договору №11041401 від 14.04.2011 р. у частині здійснення платежів за переданий у лізинг товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 23.07.2013 р.

Присутнім у судовому засіданні 23.07.2013 р. представником позивача подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.06.2013 р. не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 25.06.2013 р., 10.07.2013 р. та 23.07.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103238235190.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

Згідно довіреності постачальника в системі LeasеlT № 11020401 від 04.02.2011р. (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи) та договору №11022801 від 28.02.2011 р. позивач надав право Фізичній особі-підприємцю Абдулоєву Назару Сафаралійовичу виконувати від імені позивача дії згідно вказаної моделі участі постачальника в системі LeasеlT та правил участі постачальника в системі LeasеlT.

14 квітня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" (найменування якого відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій", оператор, позивач у справі) в особі Фізичної особи-підприємця Абдулоєва Назара Сафаралійовича, який діяв на підставі довіреності №11020401 від 04.02.2011 р., та Фізичною особою-підприємцем Прочанкіним Антоном Валерійовичем (клієнт, відповідач у справі) було укладено договір №11041401 про отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeasеlT (надалі договір), за умовами якого відповідач приймає участь в системі LeastlT, зокрема отримує обладнання та інші товари від постачальників - учасників системі LeastlT, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраних клієнтом пакетом LeasеlT, а оператор, зобов'язується а підставі заявки клієнта забезпечити передання клієнту товарів (IT-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів, тощо),обраним клієнтом постачальників та надання клієнту послуг за умови виконання клієнтом вимог,передбачених пакетом LeastlT (п.1.1. договору).

Умовами вказаного договору сторони погодили, що порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтом визначаються Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeastlT (надалі Правила), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2.). Умови за якими обладнання, товари та послуги передаються клієнту, визначаються пакетами LeastlT. Згідно заявки відповідача, яким обрано пакет LeastlT Шістка (п. 2.1.). Відповідач сплачує на користь позивача платежі згідно з пакетом LeasеlT та цим договором, на підставі рахунку позивача в строк до 20 числа поточного місяця (п. 3.1.).

Згідно п. 6.1. Правил відповідач сплачує на користь позивача платежі згідно з Пакетом LeasеlT. Платежі сплачуються у грошовій формі. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківській рахунок позивача.

Відповідно до п. 6.2. Правил строк протягом якого клієнт починає сплачувати платежі, починається з дати передачі обладнання клієнту і закінчується в останній день останнього календарного місяця встановленого Пакетом LeastlT строку.

Згідно п. 6.5. Правил оператор LeastlT щомісячно формує та надсилає рахунки клієнту для інформування клієнта про розмір сум належних до сплати у відповідному місяці. Неотримання рахунку не звільняє відповідача від зобов'язання щодо своєчасної оплат платежів. Оператор LeastlT не несе відповідальність за не доставку або несвоєчасну доставку рахунків оплати поштою.

Пунктом 6.6. Правил встановлено, що розрахунковий період становить 1 календарний місяць. Оплата платежів здійснюється до 20 числа поточного місяця. Якщо до 15 числа поточного місяця рахунок не надійшов відповідачеві, він повинен повідомити про це позивача або самостійно розрахувати суму платежу. Якщо відповідач, якому не надійшов рахунок, не повідомив про це позивача, він вважається таким, що отримав рахунок.

Якщо клієнт сплачує місячний платіж після 20 числа поточного місяця, і при цьому за його особовим рахунком існувала заборгованість за попереднім місячним платежем, то кошти, які надійшли, в першу чергу зараховуються в погашення нарахованих штрафів (пені); в другу чергу - в погашення всіх нарахованих процентів (комісій); в третю чергу погашають заборгованість за попередніми місячними платежами в частині вартості обладнання. Якщо клієнт отримує обладнання за декількома накладними-вимогами, то належні до сплати у поточному місяці платежі визначаються як сума платежів за всіма накладними-вимогами, за якими отримане обладнання клієнтом (п. 6.9. та п. 6.10. Правил).

Згідно п. 9.2.4. Правил відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати платежі передбачені Пакетом LeastlT.

Згідно умов Пакету LeasеlT для отримання обладнання: платіж при отриманні обладнання - одна шоста частина загальної суми платежів за договором; виплата залишку вартості обладнання - щомісяця рівними частинами, починаючи з наступного календарного місяця після отримання обладнання; кількість місячних платежів - 5; термін виплати вартості обладнання - 5 місяців; нарахування процентів за надання фінансування- рівними частинами починаючи з першого місячного платежу по останній місячний платіж; вартість пакету (проценти за надання фінансування) - 20 % від загальної вартості суми платежів за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заявок на отримання обладнання, інших товарів та послуг № 20307003 та № 20307004 від 14.04.2011 р., постачальником було передано, а відповідачем отримано в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, внаслідок чого в порядку п. 2.2. договору, а також п. 4.9. Правил між постачальником та відповідачем були підписані накладні-вимоги № 20307003 на суму 11323,00 грн. та №20307004 на суму 11786,00 грн. від 15.04.2011 р., загалом на суму 23109,00 грн.

Крім того, згідно вказаних заявок на отримання обладнання сторони погодили, що при отриманні обладнання відповідач сплачує платіж в сумі 3851,50 грн.

Таким чином, позивачем було виконано свої зобов'язання за договором №11041401 від 14.04.2011 р. про отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeasеlT та передано в оренду відповідача на умовах фінансового лізингу обладнання, натомість, відповідач здійснив лише частково оплату лізингових платежів, а саме у розмірі 19856,40грн. (з положень урахуванням п. 6.9 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeastlT), що підтверджується виписками з рахунку позивача, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по прострочених платежах у розмірі 3252,60 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ФОП Прочанкіним А.В. своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором № 11041401 від 14.04.2011 р. про отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeasеlT у сумі 3252,60 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

З огляду на вищевказане, суд вважає вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах у розмірі 3875,64 грн. частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у частині стягнення 3252,60 грн. (за виключенням сплачених коштів відповідачем, які позивачем надмірно зараховані у рахунок погашення штрафних санкцій).

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 22090,25грн. штрафних санкції та 106,80 грн. компенсації витрат.

Відповідно до п. 14.2. Правил отримання IT-обладнання у разі несвоєчасної оплати відповідачем нарахованого платежу, відповідач сплачує на користь позивача плату за прострочення платежу в розмірі п'ять відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється в розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором, а в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє відповідача від обов'язку в повному обсязі сплатити платежі, передбачені Пакетом LeastlT.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевказане, зазначена у п. 14.2. Правил отримання IT-обладнання плата за прострочення платежу за своєю правовою природою є штрафом.

Дослідивши розрахунок штрафу позивача, вказаного у структурі нарахувань та надходжень №2013052302 від 23.05.2013 р., судом встановлено, що останній є невірним та таким, що суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, оскільки позивач при його здійсненні нараховує штрафні санкції за кожен місяць прострочення на одну і ту ж суму заборгованості по лізингових платежах сумуючи до вказаного боргу нараховану суму штрафу за попередній місяць прострочення.

Зробивши розрахунок штрафу, по заборгованості за лізинговими платежами, з урахуванням п. 3.1. договору, суд встановив, що сума штрафу за несвоєчасно виконане та невиконане грошове зобов'язання становить 1540,60 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за рахунок коштів сплачених відповідачем на підставі рахунків виставлених позивачем, у порядку встановленому у п. 6.9 Правил отримання IT-обладнання було зараховано 2172,64грн. в рахунок погашення заборгованості по штрафних санкціях, при реальній заборгованості по штрафних санкціях у розмірі 1540,60 грн. Таким чином, 632,04грн., зайво зарахованих позивачем в рахунок погашення штрафних санкцій, слід рахувати як погашення заборгованості по лізингових платежах.

З огляду на вищевказане, відповідачем сплачено штраф у розмірі 1540,60 грн. у повному обсязі, відповідно, вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій (штраф) у розмірі 22090,25грн. залишається судом без задоволення.

Разом з тим, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 106,80 грн. в рахунок компенсації витрат ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" залишається судом без задоволення як не підтверджена належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3252,60 грн. основного боргу.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Прочанкіна Антона Валерійовича (07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Б.Хмельницького, буд. 47; ідентифікаційний номер 2870809030) на користь Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" (04205, м. Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, буд. 28; код ЄДРПО України 33149830) - 3252 (три тисячі двісті п'ятдесят дві) гривні 60 коп. основного боргу та 214 (двісті чотирнадцять) гривень 63 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін