Постанова № 32948993, 08.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа № 818/4680/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 00058817.05/24588 від 15.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата за землі державної та комунальної власності", з урахуванням штрафних санкцій, в загальному розмірі 19 143,69 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при нарахуванні вказаної суми заборгованості та штрафних санкцій за нібито не сплату орендної плати за землю відповідачем не враховано, що рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.12 р. року позов Сумської міської ради до ФОП ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі, розірвано договір оренди земельної ділянки № 883 від 02.02.2011 р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м.Суми за № 591013664000845, укладений між Сумською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року набрало законної сили, тобто договір оренди земельної ділянки вважався розірваним з моменту набрання законної сили рішенням суду, що позбавило можливості ФОП ОСОБА_3 користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючого документу, як цього вимагає ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) та відповідно сплачувати орендну плату.

ФОП ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні 28.08.2012 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області, а повний текст рішення отримано вже після набрання ним законної сили.

У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_3 з незалежних від нього причин пропущено строк звернення до Харківського апеляційного господарського суду (надалі ХАГС), разом з апеляційною скаргою було подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаного вище рішення господарського суду Сумської області по справі № 5021/237/2012.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року по справі № 5021/237/2012 в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу без розгляду.

На вказану ухвалу ХАГС від 04.10.2012 року ФОП ОСОБА_3 подано касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України (надалі ВГСУ) від 11.12.12 р. по справі № 5021/237/2012 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено, ухвалу ХАГС від 04.10.2012 року скасовано, справу направлено до ХАГС для здійснення перегляду рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року в апеляційному порядку.

Ухвалою ХАГС України від 16.01.2013 року задоволено клопотання ФОП ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Постановою ХАГС від 25.02.2103 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року по справі № 5021/237/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Сумської міської ради відмовлено.

Підсумовуючи вищезазначене, позивач робить висновок про те, що в період часу з 31.08.12 р. (підписання повного тексту рішення господарського суду Сумської області по справі № 5021/237/2012 з урахуванням 10-ти денного строку на апеляційне оскарження 10.09.2012 року) по 25.02.2013 року (дата набрання законної сили постанови ХАГС) Позивач не міг і не мав права використовувати земельну ділянку орендовану згідно договору оренди земельної ділянки № 883 від 02.02.2011р., який вважався розірваним з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Сумської області та відповідно не зобов'язаний був сплачувати орендної плати за користування нею.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (а.с. 50-52), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки в результаті перевірки позивача було встановлено порушення п. 288.1, п.288.2, п.288.3, п.288.4 ст. 288, п.286.2 ст.286 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповнення ми. В результаті підприємцю було донараховано до сплати в бюджет орендної плати за землю всього в сумі 15178,93 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених вище, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 76), перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Сумах.

У період з 22.04.13 р. по 23.04.13 р. фахівцями ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 22.04.2013 року, за наслідками якої складено Акт № 1473/17-1208/2603418593/92 від 29.04.13 року (далі - Акт перевірки), (а.с. 54-57).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п.п.288.1-288.4, п. 286.2 ПК України, в результаті чого донараховано до сплати в бюджет орендної плати за землю в сумі 15 178,93 грн.

15 травня 2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00058817.05/24588 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності за основним платежем у сумі 15 178,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3964,76 грн. (а.с. 7).

Як убачається з тексту Акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем орендної плати за землю стали наступні обставини.

За період з 29.07.2011р. по 22.04.2013р. ФОП ОСОБА_3 був платником орендної плати за землю.

02 лютого 2011 року ОСОБА_3 укладений з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки державної комунальної власності, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Суми за № 591013664000845 від 29.07.2011 року, площею 984 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Орендна плата на рік становить 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 607157,52 грн. Річна сума орендної плати за землю згідно вищезазначеного договору оренди землі становить 24286,30 грн. (2023,86 грн. на місяць).

Згідно п. 286.2 ст.286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. На 2013 рік декларація плати за землю ФОП ОСОБА_3 не подавалась.

Вивченням матеріалів справи судом встановлено, що позивачем укладений з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 29.07.2011 року площею 984 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Орендна плата на рік становить 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 607157,52 грн. Річна сума орендної плати за землю згідно вищезазначеного договору оренди землі становить 24286,30 грн. (2023,86 грн. на місяць), (а.с. 43-48).

Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 5021/237/2012 від 28.08.12 року позов Сумської міської ради до ФОП ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі, розірвано договір оренди земельної ділянки № 883 від 02.02.2011 р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Суми за № 591013664000845, укладений між Сумською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 9-11).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року по справі № 5021/237/2012 в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу без розгляду (а.с. 12).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.12 р. по справі № 5021/237/2012 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено, ухвалу ХАГС від 04.10.2012 року скасовано, справу направлено до ХАГС для здійснення перегляду рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року в апеляційному порядку (а.с. 13, 14).

Постановою ХАГС від 25.02.2103 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року по справі № 5021/237/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Сумської міської ради відмовлено (а.с. 16-18).

Таким чином, з 10.09.12 р. (з моменту набрання чинності рішенням господарського суду від 28.08.12 р.) по 25.02.13 р. (дата скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом) договір оренди земельної ділянки від 02.02.11 р. був розірваний.

Як убачається з копій квитанцій від 29 березня 2013 року та від 24 квітня 2013 року, позивачем сплачено оренду плату у сумі по 2023,86 грн. за кожною квитанцією (а.с. 65, 66).

Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 02 лютого 2011 року між позивачем і Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0984 га під розміщення торгово-офісного будинку. Розмір орендної плати згідно з розділом 3 договору складає 2 023,86 грн. за місяць.

У зв'язку з задоволенням позову Сумської міської ради вказаний договір з 10.09.12 р. по 25.02.13 р. був розірваний на підставі рішення господарського суду.

Вказані обставини не заперечувались сторонами в судовому засіданні, спір виник стосовно обов'язку позивача сплачувати орендну плату у період, коли договір оренди був розірваний в судовому порядку.

З цього приводу суд зазначає, що підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за зе млю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орендна плата за зе мельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового Кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно п. 288.1 ст. 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як передбачено пунктом 2.4. договору оренди земельної ділянки від 02.02.2011 року, у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється за актом прийому-передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору.

Розділом 3 даного договору передбачено, що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Пунктом 5.8. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 2.4. цього договору.

Отже, договором оренди передбачено обов'язок орендаря у разі розірвання договору повернути земельну ділянку за актом прийому-передачі, а також сплачувати орендну плату у разі тимчасового невикористання земельної ділянки з поважних причин.

Як встановлено судом, після розірвання договору оренди у судовому порядку земельна ділянка за актом прийому-передачі позивачем орендодавцеві повернута не була, тобто вказана земельна ділянка продовжувала перебувати у фактичному володінні позивача і останній мав змогу користуватися нею.

Отже, оскільки позивачем після розірвання договору оренди в судовому порядку не було виконано обов'язок щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві, суд приходить до висновку, що позивач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за період, коли договір оренди був розірваний в судовому порядку, але земельна ділянка не була повернута Сумській міській раді.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про те, що необхідність оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки передбачена лише у випадку розірвання договору у позасудовому порядку, оскільки вказані доводи спростовуються положеннями пунктів 2.4. та 5.8 договору, які передбачають необхідність повернення земельної ділянки на підставі акту прийму-передачі у випадку припинення і розірвання договору, тобто незалежно від того, в судовому чи позасудовому порядку це відбулось.

Таким чином, суд вважає правомірним висновок Акту перевірки про заниження позивачем орендної плати за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року.

Проте суд не погоджується з висновком відповідача про несплату позивачем орендної плати за березень-квітень 2013 року, виходячи з наступного.

Як передбачено розділом 3 договору оренди від 02.02.2011 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок місцевого бюджету м. Суми № 33215815700002, код платежу 13050500, банк одержувача УДК Сумської області код 23636315, МФО 837 013.

Тобто кінцевий строк внесення орендної плати за березень 2013 року - 30 квітня 2013 року, за квітень 2013 року - 30 травня 2013 року.

Як убачається з тексту Акту перевірки, перевірка проводилась у період з 22 по 23 квітня 2013 року і охоплювала період з 01.04.2010 року по 22.04.2013 року.

Отже, на момент проведення перевірки не настав строк сплати орендної плати за березень і квітень 2013 року, у зв'язку з чим висновок Акту перевірки про наявність у позивача заборгованості за вказані місяці є передчасним.

Крім того, представником відповідача надано суду копії квитанцій про сплату орендної плати від 29 березня і 24 квітня 2013 року (а.с. 65, 66). Як пояснив представник відповідача, згідно з вказаними квитанціями здійснено сплату орендної плати за березень і квітень 2013 року відповідно.

Як убачається з вказаних квитанцій, щомісячна сума орендної плати (2023,86 грн.) і реквізити для її перерахування відповідають договору оренди, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки позивачем було належним чином проведено оплату орендної плати за березень 2013 року і висновок податкового органу про наявність заборгованості за березень 2013 року є необґрунтованим.

При цьому суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про неможливість зарахування вказаних коштів в рахунок заборгованості по орендній платі, оскільки позивачем не подано відповідну декларацію за 2013 рік.

Відповідачем не надано належного нормативного обґрунтування неможливості зарахування вказаних коштів в погашення заборгованості з орендної плати за відсутності відповідної декларації. Натомість сума оплати та реквізити, на які сплачено кошти, відповідають реквізитам та сумі оплати, вказаним у договорі, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем належним чином доведено сплату орендної плати за березень 2013 року.

Щодо квитанції від 24 квітня 2013 року про сплату орендної плати за квітень 2013 року, то вказаний доказ не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки дана квитанція не могла бути врахованою під час проведення перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, бо перевірка тривала з 22 по 23 квітня 2013 року і охоплювала період по 22 квітня 2013 року.

З підстав, викладених вище, висновок податкового органу про несплату позивачем орендної плати за березень-квітень 2013 року в сумі 3508,02 грн. (2023,86 + 1484,16) суд вважає необґрунтованим.

Як убачається з розрахунку штрафних санкцій (а.с. 58), сума штрафних санкцій у зв'язку з несплатою орендної плати за березень 2013 року склала 505,97 грн., за квітень 2013 року - 371,04 грн., усього 877,01 грн.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з орендної плати за землю у сумі 3508,02 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 877,01 грн.

Згідно з частиною 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, у зв'язку з чим підлягають присудженню позивачеві судові витрати зі сплати судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу позову майнового характеру підлягає оплаті судовий збір у розмірі 1 % від суми позову.

Оскільки сума донарахованого грошового зобов'язання згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням складає 19 143,69 грн., то судовий збір за подачу позову складає 191,44 грн., у зв'язку з чим підлягає присудженню позивачеві судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог у розмірі 43,86 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15 травня 2013 року № 00058817.05/24588 в частині збільшення суми грошового зобов"язання за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності у сумі 3 508,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 877,01 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 43,86 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 13.08.2013 року.