Рішення № 32880163, 30.07.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа №2-257/2195/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Е.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ворфлусєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" про перерахунок суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовом до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" про зобов'язання відповідача здійснити з 01 грудня 2008 року по теперішній час перерахунок регресних платежів з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати, індексу інфляції та підвищення вартості життя та ціни на споживчі товари. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06 жовтня 1989 року трапилось ДТП за наслідками якої йому було завдано пошкодження здоров'я та він став інвалідом II групи. За спричинення йому ушкодження здоров'ю відповідальним визнано МКП «Донецькміськводоканал». Як вказує позивач рішенням Апеляційний суд Донецької області від 16 жовтня 2008 року стягнуто з МКП «Донецькміськводоканал» на його користь суму заборгованості, але незважаючи на це, відповідач з 2008 року по теперішній час не здійснив перерахунок виплат з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати та підвищення вартості життя.

Позивач зазначає, що 17 травня 2013 року він звернувся до відповідача з проханням здійснити йому перерахунок суми виплат з 01 грудня 2008 року по теперішній час. 28 травня 2013 року відповідач надав йому відповідь (лист від 28.05.2013 року №05/4170), в якій вказано: «...для перерасчета регрессной сумы с учетом коэффициента повышения минимальной зарплаты, Вам необходимо обратиться в суд». Просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити у повному обсязі на підставах викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Ворфлусєва О.М., позовні вимоги визнала частково та пояснила, що рішенням Апеляційний суд Донецької області від 16.10.2008 року зобов'язано КП «Донецькміськводоканал» сплачувати на користь ОСОБА_1 по 184,91 грн. в рахунок відшкодування шкоди, що спричинена ушкодженням здоров'я починаючи з 01.10.2008 року. В червні 2013 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Донецька, де просив зобов'язати КП «Донецькміськводоканал» здійснити перерахунок регресивних платежів з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати, індексу інфляції і підвищення вартості життя, починаючи з 01.12.2008 року по теперішній час. Але, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року виплати, призначені але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. Згідно рішенню Апеляційного Суду Донецької області від 16.10.2008 року сума виплат складає 184,91 грн. щомісяця. У звязку із заявленими вимогами щодо врахування збільшення розміру заробітної плати до виплачених сумм регрессу додають свій розрахунок. Вказує, що загальна сума, що належить до виплати ОСОБА_1 згідно розрахунку за період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року (включно) складає 790,48 грн.

Суд, заслухавши пояснення присутніх сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду та вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії довідки серії ДОН-04 №072809 (а.с.5) ОСОБА_1 має другу групу інвалідності безстроково з 80% втрати професійної працездатності.

Відповідно до копії акту №1 про нещасний випадок на виробництві (а.с.8-9) встановлено факт того, що з позивачем ОСОБА_1 на виробництві 11 липня 1979 року стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав ушкодження здоров'ю.

22 лютого 2007 року Київським районним судом м. Донецька позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька задоволено (а.с.10). Зобов'язано МКП «Донецькміськводоканал» прийняти від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька особову справу ОСОБА_1 для сплати щомісячних виплат. Стягнуто з МКП «Донецькміськводоканал» щомісячні страхові виплати, що сплачені відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька у розмірі 2071,68 грн.

З копії рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2008 року (а.с.11-18) вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2008 року скасовано. Стягнуто з МКП «Донецькміськводоканал» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди/, спричиненою ушкодженням здоров'я за період з жовтня 2004 року по 01 жовтня 2008 року 5613,47 грн., а починаючи з 01 жовтня 2008 року щомісячно по 184,91 грн., компенсацію за несвоєчасне виплачення сум відшкодування шкоди за період з березня 2006 року по серпень 2008 року в розмірі 345,94 грн. В решті частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до копії довідки від 13 липня 2009 року (а.с.19) ВВД ФССНВВ в Київському районі м. Донецька повідомляє про те, що з 01.03.2006 року ОСОБА_1 на обліку у відділенні ВД ФССНВВ в Київському районі м. Донецька не знаходиться та щомісячне відшкодування шкоди не отримує.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1208 Цивільного кодексу України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п.4 зазначеної Постанови сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992 року виплати, призначені але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Згідно з Бюджетним кодексом України, розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010року по 01.04.2010 року встановлено у сумі 869 грн., з 01.04.2010 року по 01.07.2010 року - 884 грн., з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року - 888 грн., з 01.10.2010 року по 01.12.2010 року - 907 грн., з 01.12.2010 року - 922 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року встановлено у сумі 941 грн., з 01.04.2011 року по 01.10.2011 року - 985 грн., з 01.10.2011 року по 01.12.2011 року - 1004 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року встановлено у сумі 1073 грн., з 01.04.2012 року по 01.07.2012 року - 1094 грн., з 01.07.2012 року по 01.10.2012 року - 1102 грн., з 01.10.2012 року по 01.12.2012 року - 1118 грн., з 01.12.2012 року - 1134 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 року по 01.12.2013 року встановлено у сумі 1147 грн., з 01.12.2013 року - 1218 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за період з червня 2010 року по червень 2013 року здійснені виплати з урахуванням індексація відшкодування шкоди в наступних розмірах: за період з червня 2010 року по листопад 2010 року - 223,19 грн. щомісячно, за період з грудня 2010 року по березень 2011 року - 230,95 грн. щомісячно, за квітень 2011 року - 238,35 грн., за травень 2011 року - 239,09 грн., за червень 2011 року - 242,60 грн., за липень 2011 року - 245,75 грн., за серпень 2011 року - 245,75 грн., за період з вересня 2011 року по червень 2013 року - 248,70 грн. щомісячно.

З урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати 01 червня 2010 року по 01 червень 2013 року, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактично сплаченою йому сумою та виниклою заборгованістю з урахуванням підвищення заробітної плати в наступних розмірах: за червень 2010 рік - 3,86 грн., за липень 2010 року - 4,89 грн., за серпень 2010 року - 4,89 грн., за вересень 2010 року - 4,89 грн., за жовтень 2010 року - 9,77 грн., за листопад 2010 року - 9,77 грн., за грудень 2010 року - 5,86 грн., за січень 2011 року - 10,74 грн., за лютий 2011 року - 10,74 грн., за березень 2011 року - 10,74 грн., за квітень 2011 року - 8,22 грн., за травень 2011 року - 7,48 грн., за червень 2011 року - 3,97 грн., за липень 2011 року - 0,82 грн., за серпень 2011 року - 0,82 грн., за вересень 2011 року - 0 грн., за жовтень 2011 року - 4,29 грн., за листопад 2011 року - 4,29 грн., за грудень 2011 року - 9,17 грн., за січень 2012 року - 26,89 грн., за лютий 2012 року - 26,89 грн., за березень 2012 року - 26,89 грн., за квітень 2012 року - 32,28 грн., за травень 2012 року - 32,28 грн., за червень 2012 року - 32,28 грн., за липень 2012 року - 34,33 грн., за серпень 2012 року - 34,33 грн., за вересень 2012 року - 34,33 грн., за жовтень 2012 року - 38,44 грн., за листопад 2012 року - 38,44 грн., за грудень 2012 року - 42,55 грн., за січень 2013 року - 45,89 грн., за лютий 2013 року - 45,89 грн., за березень 2013 року - 45,89 грн., за квітень 2013 року - 45,89 грн., за травень 2013 року - 45,89 грн., за червень 2013 року - 45,89 грн. Всього до виплати - 790,48 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення сум регресивних сум з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.06.2010 року до 01.06.2013 (включно) в розмірі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 48 коп.

Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача здійснити з 01 грудня 2008 року по 01.06.2010 року перерахунок регресивних платежів з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати, індексу інфляції і підвищення вартості життя та ціни на споживчі товари, то у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно роз'яснень п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992 року вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15, 16, 1208 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-215ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" про перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" (код ЄДРПОУ 03361477) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати та індексу інфляції споживчих цін за період з 01.06.2010 року до 01.06.2013 (включно) в розмірі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 48 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В судовому засіданні 25 липня 2013 року проголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення суду буде виготовлено 30 липня 2013 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях