Ухвала суду № 32658073, 25.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року справа №2а-13524/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.

за участю:

представника позивача Щербакової Н.В. (за довіреністю)

представника відповідача 1 Підопригори В.В. (за довіреністю)

представника відповідача 2 Гой В.П. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 р. у справі № 13524/10/0570 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про скасування рішення про застосування фінансових санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про скасування рішення про застосування фінансових санкцій. ( т.1 а.с.4-9).

Постановою суду першої інстанції від 12 червня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» - задоволено повністю. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2010р. №0000142304, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 865,00 грн. - визнано протиправним та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129, місцезнаходження: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору. (т.2 а.с. 13-16)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач 1 - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. (т.2 а.с.19-20)

Відповідач 2 - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби також подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. (т.2 а.с. 24-25)

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 липня 2013 року здійснена заміна відповідачів у даній справі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Донецькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів відповідно.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційних скарг, просила залишити їх без задоволення та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний завод ім.Ілліча» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30.12.1996р., ідентифікаційний номер 00191129., про що видано відповідне свідоцтво серії А01 №162449.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим 09.01.2010р. проведено планову виїзну перевірку ВАТ «ММК ім.Ілліча» щодо контролю за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м.Ялта АР Крим складено акт №2122/01/12/23/00191129 від 09.01.2010р., яким встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р., а саме: проведення розрахункових операцій за 09.01.2010р. на загальну суму 4 975,00грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО відсутній). Розрахунок здійснювався в касі «SPA-центру». При сплаті за відвідування басейну на 2 особи на 2 години вартістю 40 грн. за особу на загальну суму 80,00 грн. касовий чек не роздрукований, не виданий. Видана довіреність №000024 від 09.01.2010р., касова книга та прибуткові ордери відсутні. Під час перевірки зауваження до акту стосовно допуску перевіряючих до перевірки з боку представника позивача не надходили.

В акті перевірки зазначено, що проведення розрахункової операції за надані послуги 09.01.2010р. з відвідування басейну двома особами загальною вартістю 80,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Розрахунки проведено в касі "SPA-центру" черговим адміністратором Маховою Т.А. та замість розрахункового документа надано довіреність від 09.01.2010 № 000024.

Вказаний акт зареєстровано також у ДПІ у м.Маріуполі Донецької області 19.01.2010р. за №0015/05/19/23/00191129.

На підставі акту перевірки №0015/05/19/23/00191129 (№2122/01/12/23/00191129) від 09.01.2010р. ДПІ у м.Маріуполі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000142304 від 30.01.2010р., згідно з яким до ПАТ «ММК ім.Ілліча» застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 24 865,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, вказане рішення залишено без змін.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Контроль за сплатою платежів відповідно до вказаного Закону та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи державної податкової служби, але цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Зі змісту вимог ч.1 ст.9 зазначеного Закону можна зробити висновок, що не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій можливе лише у випадках проведення розрахунку: у касах, з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, видачею відповідної квитанції.

Проаналізувавши вид наданої послуги, а саме користування басейном на території "SPA-центру", який належить позивачу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що у підрозділі, що перевірявся, включаючи день проведення перевірки, розрахунки здійснювались виключно за надання послуг власного виробництва.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.9 вказаного Закону, всі розрахункові операції повинні проводитись в касі підрозділу на повну суму наданих послуг шляхом оформлення касових ордерів, з подальшим відображенням готівки в повній сумі її фактичного надходження в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Тобто, в даному випадку, позивач не повинен був застосовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій.

Як вбачається із спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, останнє було винесено за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Натомість, судами як першої, так і апеляційної інстанції при розгляді справи не було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо твердження відповідача-1 про порушення позивачем Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, колегія суддів зазначає наступне.

Штрафні санкції за порушення вимог Положення №637 застосовуються на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не містить в собі посилання на порушення Положення №637 та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі того, що судом встановлено відсутність порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» підлягають задоволенню.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 р. у справі № 13524/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 р. у справі № 13524/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2013 року. У повному обсязі ухвала складена 26 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М.Яковенко