Постанова № 32635526, 22.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року 810/2727/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Рудіка Б.Г.,

представника відповідача - Ступака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазових технологій"

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазових технологій" з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 22.04.2013 № 0000892202, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у сумі 757680,00 грн., з яких: 606144,00 грн. - за основним платежем; 151536,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 22.04.2013 № 0000902202, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 1112267,50 грн., з яких: 889814,00 грн. - за основним платежем; 222453,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам за поставлені комплектуючі та виконані проектні роботи, а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни придбаних товарів та робіт. За твердженнями податкового органу, господарські операції в дійсності мали безтоварний характер (роботи не виконувались), а договори та фінансово-господарські документи сторони склали з метою мінімізації податкових зобов'язань без фактичного здійснення господарських операцій. Таким чином, позивач незаконно і безпідставно сформував валові витрати і податковий кредит, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - товари поставлені (роботи виконані) контрагентами у повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазових технологій" є юридичною особою, що зареєстрована 07.09.2004 виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача є: установлення та монтаж машин і устаткування; ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; будівництво трубопроводів; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

У квітні 2013 року посадовими особами Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТКО БУД", Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія " (акт перевірки від 11.04.2013 № 185/2200-33110536).

Внаслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2054158,00 грн., у тому числі по періодах: за ІІ квартал 2009 року - на суму 257009,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року - на суму 590145,00 грн.; за ІV квартал 2009 року - на суму 299190,00 грн.; за І квартал 2010 року - на суму 493521,00 грн.; за ІІ квартал 2012 року - на суму 321293,00 грн.; за ІV квартал 2010 року - на суму 75000,00 грн.;

підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1440590,00 грн., у тому числі по періодах: за травень 2009 року - на суму 179929,00 грн. ; за червень 2009 року - на суму 7260,00 грн.; за липень 2009 року - на суму 184588,00 грн.; за серпень 2009 року - на суму 16350,00 грн.; за вересень 2009 року - на суму 78285,00 грн.; за жовтень 2009 року - на суму 222074,00 грн.; за листопад 2009 року - на суму 3632,00 грн.; за грудень 2009 року - на суму 44133,00 грн.; за лютий 2010 року - на суму 98195,00 грн.; за березень 2010 року - на суму 141300,00 грн.; за квітень 2010 року - на суму 133,00 грн.; за травень 2010 року - на суму 373425,00 грн.; за вересень 2010 року - на суму 31286,00 грн.; за жовтень 2010 року - на суму 60000,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання товарів та робіт, які здійснювались ним на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс". На думку посадових осіб податкового органу, товари вказаними контрагентами фактично не поставлялась, роботи не виконувались, позивач не переслідував такої ділової мети. Договори та інші фінансово-господарські документи складено сторонами без фактичного здійснення господарських операцій з метою незаконного одержання податкової вигоди, тому формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

За результатами перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.2 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України прийнято два податкових повідомлення-рішення:

від 22.04.2013 № 0000892202, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у сумі 757680,00 грн., з яких: 606144,00 грн. - за основним платежем; 151536,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 22.04.2013 № 0000902202, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 1112267,50 грн., з яких: 889814,00 грн. - за основним платежем; 222453,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 606144,00 грн. (за основним платежем) визначені податковим органом з урахуванням визначеного законом строку позовної давності (1095 днів) і стосуються висновків щодо заниження податку на додану вартість за наступні звітні (податкові) періоди: за березень 2010 року - на суму 141300,00 грн.; за квітень 2010 року - на суму 133,00 грн.; за травень 2010 року - на суму 373425,00 грн.; за вересень 2010 року - на суму 31286,00 грн.; за жовтень 2010 року - на суму 60000,00 грн.

Податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 889814,00 грн. (за основним платежем) визначені податковим органом з урахуванням визначеного законом строку позовної давності (1095 днів) і стосуються висновків щодо заниження податку на прибуток за наступні звітні (податкові періоди): за І квартал 2010 року - на суму 493521,00 грн.; за ІІ квартал 2012 року - на суму 321293,00 грн.; за ІV квартал 2010 року - на суму 75000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти поставки товарів та виконання робіт, оплати їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт), а також відомості щодо формування валових витрат. Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс".

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 10.12.2007 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, у процесі припинення не перебуває, основний вид діяльності - будівництво будівель.

В Єдиному ліцензійному реєстрі (система накопичення даних ліцензійних реєстрів, що ведеться органами ліцензування відповідно до отриманої ліцензіатами ліцензій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 №1658 "Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру") відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" яких-небудь ліцензій відсутні.

У квітні 2010 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" (виконавець) укладено договір від 07.04.2010 № 31/10, згідно з яким виконавець зобов'язувався виконати проектні роботи на тему: заміна підігрівачів газу на ГРС "Славута", ГРС "Коломійцівка", ГРС "Остап'є", ГРС "Іванків", ГРС "Вишенькі", ГРС "Кам'яний Брід", ГРС "Анрушівка", ГРС "Рея", ГРС "Райгородок". Вартість робіт за цим договором становила суму 2148000,00 грн., у тому числі ПДВ - 358000,00 грн. і визначалась на підставі кошторису та протоколу про погодження договірної ціни.

На підтвердження факту виконання робіт позивач надав суду копію акта № 1 за травень 2010 року здачі-приймання науково-технічної документації на загальну суму 734490,00 грн., у тому числі ПДВ - 122415,00 грн.

Крім того, на виконання вимог суду позивач на підтвердження факту виконання робіт представив суду копії документів, що входили до складу проектів технічного переоснащення газорозподільних станцій (пояснювальні записки, креслення та інші документи проектно-кошторисної документації) відносно деяких об'єктів (ГРС "Іванків", ГРС "Анрушівка", ГРС "Вишенькі" та ГРС "Кам'яний Брід").

З досліджених судом документів зі складу проектів технічного переоснащення газорозподільних станцій убачається, що на титульній сторінці пояснювальних записок міститься запис про те, що роботи виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" у 2010 році. Однак, окрім запису на титульній сторінці, на інших документах проектної документації відомості про замовника і розробника відсутні.

Стандарти Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і системи проектної документації для будівництва (СПДБ), ГОСТ 2.109-73, ДСТУ Б А.2.4-7:2009 встановлюють єдину систему конструкторської документації та основні вимоги до креслень, які є обов'язковими для всіх, хто виконує креслення та складає іншу проектно-технічну документацію. Так, вказані стандарти визначають, що на кожному кресленні має розміщуватися основний напис і додаткові графи до нього відповідно до вимог ГОСТ, в основний напис вносяться відомості про об'єкт (виріб), замовника та виконавця роботи.

Однак, з наданих суду примірників креслень убачається, що таблиця з основним написом в усіх випадках відсутня, оскільки була прикрита під час копіювання.

Зі змісту пояснювальних записок до проектів та гарантійних записів убачається, що розробник проекту має ліцензії державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України серії АБ № 206351від 25.10.2005 (т. 3 а.с. 2, 4), серії АА № 416506 від 25.10.2009 (т. 3 а.с. 47. 48), однак самі ліцензії з проектної документації вилучені. Однак зі змісту реквізитів ліцензій убачається, що вони видані раніше, ніж утворено Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" (дата державної реєстрації - 10.12.2007).

Проекти технічної документації також містять завдання на розробку робочих проектів, з яких убачається що терміни проектування визначені замовником 2006-2007, а терміни будівництва - 2004 (т. 3. а.с. 59, 111), 2007-2008 (т. 3. а.с.19). Це означає, що вказаними завданнями передбачено виконання проектних робіт значно раніше, ніж зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс".

Серед представлених позивачем документів кошторисної документації, що входять до складу робочого проекту технічного переоснащення ГРС Кам'яний Брід Бердичівського ЛВУМГ, начебто розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс", кошториси підписані від імені іншої юридичної особи - ТОВ "Енергосервіс", підписи вчинено головним інженером проекту ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 145, 146).

Підпис і посада цієї ж особи, але без зазначення найменування ТОВ "Енергосервіс", містяться на документах, що входять до складу інших документів - проектів технічного переоснащення ГРС "Іванків", ГРС "Анрушівка", ГРС "Вишенькі".

На документах, що входять до складу робочого проекту технічного переоснащення ГРС Кам'яний Брід Бердичівського ЛВУМГ найменування ГРС замальовано білою фарбою, через яку проглядається інше найменування - "ГРС Сумського ЛВУМГ", а не ГРС Кам'яний Брід Бердичівського ЛВУМГ, щодо якої розроблявся проект (т. 3 а.с 147, 168, 170, 179, 192, 198, 204, 209, 213, 214, 221, 223, 225, 227, 229, 230).

Доказів оплати вартості послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" за вказаним договором позивач суду не надав.

Позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" податкову накладну від 31.05.2010 № 510121 на суму 734490,00 грн., у тому числі ПДВ - 122415,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2010 року, відобразив у податкової декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний податковий звітний період.

У липні 2010 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" (виконавець) укладено договір від 06.07.2010 № 54/10, згідно з яким виконавець зобов'язувався виконати роботи на тему: "Виконання теплотехнічних та аеродинамічних розрахунків регенераторів турбоагрегатів ГТ-750-6, ГТК-10 та розрахунків на міцність підігрівачів газу типу "Марк". Вартість робіт за цим договором визначена в сумі 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн. Згідно з календарним планом виконання проектних робіт термін їх виконання визначено серпень 2010 року.

На підтвердження факту виконання робіт позивач надав суду копію акта № 1 за серпень 2010 року здачі-приймання науково-технічної документації на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн.

Крім того, на підтвердження факту виконання робіт позивач представив копію Звіту на тему: "Виконання теплотехнічних та аеродинамічних розрахунків регенераторів турбоагрегатів ГТ-750-6, ГТК-10 та розрахунків на міцність підігрівачів газу типу "Марк".

З дослідженого судом Звіту вбачається, що він містить вступну частину (т. 2 а.с. 91), в якій зазначено, що цей звіт складено на замовлення ТОВ "Завод нафтогазових технологій" згідно з договором від 20.01.2011 № 03-11, тобто іншого договору, ніж той, на підтвердження якого цей документ надано. Окрім титульної сторінки, відомості про виконавця роботи у звіті відсутні.

Доказів оплати вартості послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" за вказаним договором позивач суду не надав.

Позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" податкову накладну від 31.08.2010 № 0810121 на суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, відобразив у податкової декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний податковий звітний період.

З фінансово-господарських документів, складених позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" в межах взаємовідносин на договорами від 07.04.2010 № 31/10 та від 06.07.2010 № 54/10 убачається, що підписи на договорах, актах і податкових накладних вчинені від імені виконавця робіт директором ТОВ "БК "МБР-Сервіс" ОСОБА_4

Однак, як відображено в акті перевірки (т. 1 а.с. 14), гр. ОСОБА_4 надав пояснення, що не має жодного відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс", про його діяльність нічого не знає.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" є юридичною особою, що зареєстрована 11.12.2009 виконавчим комітетом Ворошилівського району м. Донецька, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі. Постановою Господарського суду Донецької області від 07.11.2011 по справі № 5/117Б вказану юридичну особу визнано банкрутом як відсутнього боржника, запис про припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі внесено 08.11.2011.

У березні 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" (постачальник) укладено договір від 01.03.2010 № 01/03-10, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (згідно із Специфікацією - комплектуючі до продукції, що виробляється позивачем, а саме: листи сталеві, труби сталеві, круги, алюмінієву стрічку, манометри, електроди, кути, крани, муфти, ґрунти, транспортно-експедиційні послуги тощо), а покупець зобов'язувався його прийняти і оплатити.

Позивач стверджував, що на виконання вказаного договору постачальник здійснив поставку трьох партій товару на загальну суму 2515124,62 грн., у тому числі ПДВ - 419187,44 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду: копії трьох видаткових накладних (від 26.03.2010 № 275 на суму 1707410,82 грн., у тому числі ПДВ - 284568,47 грн.; від 30.04.2010 № 150 на суму 175913,80 грн., у тому числі ПДВ - 29318,97 грн.; від 11.05.2010 № 187 на суму 631800,00 грн., у тому числі ПДВ - 105300,00 грн.); копії трьох прибуткових накладних (від 26.03.2010 № 36 на суму 1707410,82 грн., у тому числі ПДВ - 284568,47 грн.; від 30.04.2010 № 81 на суму 175913,80 грн., у тому числі ПДВ - 29318,97 грн.; від 11.05.2010 № 86 на суму 631800,00 грн., у тому числі ПДВ - 105300,00 грн.), а також копії сертифікатів відповідності на товар.

З аналізу змісту вказаних документів суд дійшов висновку, що видача товару зі складу постачальника і його оприбуткування на склад покупця відбувались в один день - 26.03.2010, 30.04.2010 та 11.05.2010.

Згідно з умовами договору (пункт 5.2) поставка товару здійснювалась на умовах FCA Фастів (постачальник доставляє товар на склад покупця).

На підтвердження факту транспортування товару позивач надав суду копії 14 товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с. 65 - 78), однак суд їх не прийняв до уваги як доказ на підтвердження факту поставки товару, оскільки всі документи складені в інші дні, ніж дні оформлення видаткових і прибуткових накладних, між іншими учасниками господарських операцій, стосуються перевезення одних лише труб.

Під час судового розгляду представник позивача Рудік Б.Г. (директор ТОВ "Завод нафтогазових технологій") пояснив суду, що позивач складав специфікації на товар і самостійно знаходив продавців продукції, але рахунки на оплату товару брав на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія", яке здійснювало їх оплату. Поставка товару здійснювалась постачальниками Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія", але на адресу позивача, при цьому ТОВ "ТД-Проміндустрія" видавало йому довіреності на одержання товару від постачальників.

Таким чином, судом встановлено, що в дійсності поставка товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" на користь позивача не відбувалась, але при цьому фіктивна поставка оформлювались документально.

У подальшому позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" кошти в загальній сумі 2515124,62 грн., у тому числі ПДВ - 419187,44 грн. (сім платежів), факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями платіжних доручень.

Позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" три податкових накладних на загальну суму 2515124,62 грн., у тому числі ПДВ - 419187,44 грн. (від 26.03.2010 № 275 на суму 1707410,82 грн., у тому числі ПДВ - 284568,47 грн.; від 30.04.2010 № 150 на суму 175913,80 грн., у тому числі ПДВ - 29318,97 грн.; від 11.05.2010 № 187 на суму 631800,00 грн., у тому числі ПДВ - 105300,00 грн.) Вказані суми податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за березень, квітень і травень 2010 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за вказані податкові звітні періоди.

Кошти, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" в оплату за поставлений товар (без ПДВ) були включені позивачем до складу валових витрат і враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ та ІІІ квартали 2010 року.

Зі змісту фінансово-господарських документів, складених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" в межах взаємовідносин на договором від 01.03.2010 № 01/03-10 убачається, що підписи на договорі, видаткових та податкових накладних вчинені від імені постачальника директором ТОВ "ТД-Проміндустрія" ОСОБА_5

Однак, як відображено в акті перевірки (т. 1 а.с. 30, 31), гр. ОСОБА_5 надав пояснення, що він від імені ТОВ "ТД-Проміндустрія" у господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазових технологій" не вступав, ніяких договорів не підписував, поставку товару не здійснював, податкових та видаткових накладних не видавав, а також не видавав довіреностей іншим особам на виконання таких правочинів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а з 1 січня 2011 року - відповідними положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток визначені позивачу податковим органом у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам за придбаний товар (виконані роботи), а також формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам у складі ціни придбаного товару (виконаних робіт), податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки, на думку податкового органу, господарські операції були безтоварними, а роботи в дійсності не виконувались, укладені договори є нікчемними, а формування валових витрат і податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту безтоварності (фіктивності) господарських операцій, який покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в силу пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У даній справі судом встановлено, що проектні роботи Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" на підставі договорів від 07.04.2010 № 31/10 та від 06.07.2010 № 54/10 на користь позивача в дійсності не виконувались, а товари Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" на підставі договору від 01.03.2010 № 01/03-10 - не поставлялись. Таким чином, господарські операції, на підставі яких позивачем формувались валові витрати і податковий кредит, утворюють фікцію, а представлені позивачем фінансово-господарські документи мають на меті утворити формальні підстави для одержання певних податкових вигід.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

У 2010 році платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались положеннями Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що господарські операції в дійсності не відбувались: ТОВ "БК "МБР-Сервіс" ніяких проектних робіт не виконувало, а ТОВ "ТД-Проміндустрія" товарів не поставляло.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 3 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а також витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що позивач у взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "МБР-Сервіс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Проміндустрія" сформував валові витрати на підставі документів за відсутності факту здійснення господарських операцій.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0000902202 прийнято правомірно.

За наведених обставин, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 липня 2013 р.