Рішення № 32633997, 19.07.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/474/2012

Провадження № 2/635/501/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності та знесення будівель, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, третя особи Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області, Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області, Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, третіх осіб та просить усунути небезпечні для життя умови та зобов'язати відповідача демонтувати надбудови над гаражем, металеві сходи за адресою: АДРЕСА_1; усунути перешкоди по здійсненню позивачем права власності щодо володіння та користування належною йому земельною ділянкою та зобов'язати відповідача демонтувати зведений ним бетонний паркан та привести належну позивачу хвіртку в первісний стан, також просить стягнути з відповідача суму спричинених матеріальної шкоди у розмірі 950 грн. і моральної шкоди у розмірі 5000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він на підставі свідоцтва про право власності є власником домоволодіння АДРЕСА_2. У 2003 році відповідач на належній йому земельній ділянці збудував гараж. Позивач проти зведення вказаного гаражу не заперечував, оскільки конструкція будівлі відповідала протипожежним та санітарним нормам і її висота не затіняла земельну ділянку позивача. Протягом 2009-2011 років відповідач зводить над гаражем надбудову другого поверху, яка прилягає до будинку і є його другим поверхом з виходом по металевих сходах у двір. Крім того у стіні панельного будинку облаштував двірний отвір. Вказане будівництво ведеться відповідачем без проектної документації з порушенням будівельних, протипожежних і санітарно - епідеміологічних норм та правил і без згоди позивача, як сусіда. При будівництві відповідач використовує матеріали, які вже були у вжитку здебільше деревину, що є утворює підвищену протипожежну небезпеку у випадку загоряння. Також відповідач не дотримався встановлених норм збереження відстані між будівлями, яка не може бути меншою 6-8 м і збудував надбудову на відставні 4,15 м від будинку позивача і тепер має місце затемнення вікон позивача, які виходять на сторону, де знаходиться споруда відповідача і позивач змушений витрачати додаткові кошти на електроенергію для освітлення приміщення. Крім того відповідач збудував металеві зовнішні сходи на другий поверх та металеву хвіртку, які при користуванні утворюють шум, який особливо чутний вночі, що спричиняє незручності позивачу та його родині. У 2010 році з даху прибудови відповідача неодноразово зривались та падали на земельну ділянку позивача шматки покрівлі, що є небезпечним для родини позивача. Крім того, відповідач на належній позивачу земельній ділянці самовільно встановив бетонний паркан, чим позбавив позивача можливості користуватися хвірткою для обслуговування свого гаражу. На звернення позивача добровільно припинити будівництво, усунути утворені незручності та відшкодувати шкоду, відповідач відмовився, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала вимоги свого довірителя, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд розглянув справу за його відсутності. Відповідно до письмових заперечень відповідача, що містяться в матеріалах справи він проти позову заперечує, просить відмовити з задоволенні заявлених вимог посилаючись на їх безпідставність на недоведеність, оскільки на його земельній ділянці відсутні самовільні будівлі та прибудови, а надбудова над гаражем є навісом літ. А4. Крім того зазначив, що падіння покрівлі спричинено не з його вини, бо відповідно до довідки Харківського регіонального центру по гідрометеорології, у 2009-2012 роках над вулицею Совхозна у селищі Покотилівка у різні періоди часу проносились сильні ураганні вітри, які з багатьох будинків зривали покрівлі та дроти електромереж, і їх уламки та шматки падали на подвір'я домоволодінь.

Представник третьої особи Головного управління Держтехногенбезпеки у Харківській області колишнє Головне Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, тому суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.

Представник Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, тому суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2, на підставі Рішення Виконавчого комітету Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області» № 244 від 13 вересня 2011 року, про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видане 27 вересня 2011 року та Витяг про державну реєстрацію прав № 31448036, що сформований 27 вересня 2011 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації».

Судом також встановлено, що є власниками житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в 78/100 частин є відповідач ОСОБА_2, на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2007 року, та в 22/100 частин ОСОБА_3, на підставі договору дарування, посвідченого 08 листопада 2011 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 2139, про що свідчить довідка Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 262 р від 01 серпня 2012 року, де також зазначено, що при внесенні поточних змін 09 липня 2012 року, самочинного будівництва та будівництва другого поверху гаража «Д» не виявлено.

Відповідно до акту комісії, що складений за участі депутатів Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області 28 листопада 2011 року, при обстеженні домоволодінь АДРЕСА_1, встановлено незаконне зі слів ОСОБА_1 будівництво ОСОБА_2 надбудови другого поверху над будівлею гаражу.

Відповідно до акту, що складений 05 вересня 2012 року, головою постійної депутатської комісії регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, при обстеженні будинку АДРЕСА_1, встановлено, що на час проведення перевірки будівельні роботи з будівництва другого поверху гаражу не велись, а відповідно до технічного паспорту на будинок відмітка про самовільні будівлі та споруди відсутня, відхилень від фактично існуючих будівель та зазначених у технічному паспорті не виявлено, що свідчить про відсутність самовільних надбудов; навіс над гаражем літ. а4 внесено до плану земельної ділянки.

Відповідно до довідки № 513 від 06 вересня 2012 року, що надана Харківським регіональним центром з гідрометеорології Міністерства України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, за даними метеостанції Харків (Основа) найближчої до селища Покотилівка Харківського району Харківської області, 15 червня 2010 року, 13 липня 2010 року, 19 липня 2010 року, 04 серпня 2010 року, 28 серпня 2010 року в Харківському районі спостерігалося стихійне гідрометеорологічне явище шквали 25-27 м/с, гроза, потужна-купчасто-дощова хмарність з верхньою межею 9-11 км, при наявності якої можливе виникнення мезовихорів, в яких швидкість вітру сягає 25-28 м/с. Відповідно до «Настанови по службі прогнозів та спостережень про небезпечні і стихійні явища погоди» гроза, шквал вітру 25 м/с та більше відноситься до стихійного метеорологічного явища.

Позивач в якості доказів по справі надав суду: заяви позивача від 16 серпня 2011 року щодо неправомірних дій відповідача, який самовільно зводить прибудову, адресовані на ім'я Начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, на ім'я Харківського міжрайонного прокурора, на ім'я Начальника Харківського районного управління МНС України в Харківській області; заява позивача від 13 жовтня 2011 року на ім'я голови Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо самовільного будівництва відповідачем прибудов; письмові пояснення позивача, надані ним 03 вересня 2011 року на ім'я Начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області; висновок ДІМ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 19 серпня 2011 року та лист Начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 26 вересня 2011 року на ім'я позивача про результати перевірки за заявою позивача щодо дій відповідача, відповідно до якого позивачу для вирішення спору щодо будівництва запропоновано звернутися до суду; лист Харківського районного управління Головного Управління МНС України в Харківській області № 566 від 30 серпня 2011 року на ім'я позивача, яким позивачу роз'яснено, що питання пов'язані з порушенням вимог пожежної безпеки при будівництві підлягають вирішенню уповноваженими на це органами; супровідний лист від 17 серпня 2011 року Харківського міжрайонного прокурора, яким звернення позивача скеровано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області; запит Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області № 7120-1237 від 21 вересня 2011 року до КП «ХРБТІ» про надання інформації щодо власника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1; Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31801166 від 26 жовтня 2011 року, що сформована Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», листи повідомлення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 21.09.2011 року на ім'я позивача про направлення запитів та про результати перевірки заяви позивача; лист - запит Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області; копія паспорту громадянина України на ім'я позивача; картка фізичної особи платника податків на ім'я позивача; технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я позивача; постанова від 12 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту крадіжки у позивача; витяг з протипожежних правил, фото таблиця, заява позивача від 24 квітня 2013 року на ім'я Начальника ГТУ МЧС України в Харківській області.

Відповідач в якості доказів надав суду: лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області № 7120/4807 від 22 серпня 2012 року, відповідно до якого при проведенні за заявою відповідача перевірки жилого будинку АДРЕСА_1, встановлено, що розташування будівель на земельній ділянці відповідають представленому на будинок технічному паспорту, що виготовлений КП «ХРБТІ» станом на 09.07.2012 року, де відсутній штамп про самовільне будівництво, а прибудова над гаражем обліковується як навіс літ. «а4»; лист № 23/660/1802 від 31 липня 2012 року Харківського районного відділу головного Управління Держтехногенбезпеки Державної інспекції техногенної безпеки України, відповідно до якого встановлено порушення протипожежних норм з боку ОСОБА_1 власника домоволодіння АДРЕСА_2, по розміщенню навісу для відпочинку (бесідка), теплиці та туалету, які розмішені на межі з домоволодінням АДРЕСА_1, власником якого є відповідач; постанову від 31 липня 2012 року ДІМ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 296 КК України за заявою відповідача щодо неправомірних дій з боку ОСОБА_1; супровідні листи Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області; технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений КП «ХРБТІ» станом 09 липня 2012 року на ім'я ОСОБА_2 (77/100 частин) та ОСОБА_3 (22/100 частин), супровідний лист від 14 вересня 2012 року Харківського міжрайонного прокурора, яким звернення відповідача щодо неправомірних дій позивача скеровано до Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області; копія паспорту громадянина України на ім'я відповідача, акт обстеження стану забудови садиби за адресою: АДРЕСА_1, виконаний 25 лютого 2011 року КП «Архітектурне бюро Харківського району», в якому відсутні посилання про існування самовільної надбудови над гаражем.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Главою 29 Цивільного Кодексу України визначенні положення захисту цивільних прав та інтересів, а статтею 16 ЦПК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, як то: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Відповідно до ч. ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, за ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення , яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Підстави припинення права власності визначені статтею 346 ЦК України, відповідно до якої право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Суд, аналізуючи надані суду докази в їх сукупності та кожний окремо, приходить до висновку що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають тому, що не ґрунтуються на нормах закону, оскільки він не є власником, не є користувачем земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння відповідача, і не має права висувати вимоги про знесення самовільного будівництва у разі існування такого, при цьому позивач не надав доказів, які б взагалі підтвердили, що будівля навісу над гаражем відповідача, яка на його думку підлягає знесенню є самовільною, тоді як відповідно до наданих суду доказів встановлено, що навіс літ. а4 над гаражем є власністю відповідача, а не самовільним будівництвом і розташоване в межах земельної ділянки якою користується відповідач.

Також суд враховує, що правом заявляти позов про знесення самовільного будівництва наділені лише відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а позивач не надав доказів, які б взагалі підтвердили існування підстав для знесення вказаних будівель і вказували на порушення суспільних інтересів вказаним будівництвом, неможливість перебудови будівництва, відмова відповідача від проведення перебудови.

Також суд враховує, що позивач не надав доказів про те, що має місце порушення відповідачем права володіння та користування належною позивачу земельною ділянкою, не надав доказів, що мають місце небезпечні для його життя умови і ці умови створені саме відповідачем, більш того, сам позивач на належній йому земельній ділянці має споруди, що зведені з порушення вказаних норм, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача знести прибудову над гаражем, про демонтаж сходів, паркану та про повернення хвіртки у первісний стан, при цьому не приймає до уваги акт обстеження домоволодіння відповідача, що складений комісією Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області на замовлення позивача, оскільки у вказаному акті та у акті що складений посадовою особою тієї ж Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, але за замовленням відповідача, містяться взаємовиключні відомості, щодо невідповідності будівництва протипожежним, будівельним, санітарним нормам, а позивач і його представник питання про призначення експертизи протягом усього часу розгляду справи судом не заявляли.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки позивач не надав доказів про те, що матеріальна шкода у розмірі 950 грн. спричинена йому саме в результаті дій відповідача, і не зазначив коли саме і за яких обставин така шкода спричинена, тоді як відповідно до довідки № 513 від 06 вересня 2012 року, що надана Харківським регіональним центром з гідрометеорології Міністерства України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, за даними метеостанції Харків (Основа) найближчої до селища Покотилівка Харківського району Харківської області у 2010 році в Харківському районі спостерігалося стихійне гідрометеорологічне явище шквали вітру 25-27 м/с, наслідком якого не виключається пошкодження дахів будинків та віконного скла, тому суд відмовляє в задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача, тому відсутні підстави і для стягнення з відповідача суми моральної шкоди , тому відмовляє в задоволенні позову і в цій частині.

На підставі викладеного суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та за недоведеністю.

Судові витрати понесені позивачем відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд відносить за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 16; ст. 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за його рахунок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.М. Пілюгіна