Рішення № 32520140, 18.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2013 Справа № 920/1055/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми,

до відповідача: Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика», м. Суми,

про стягнення 134383 грн. 06 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Сіденко Л.В., довіреність № 30/5 від 28.12.2012 року,

від відповідача: Бабій В.І., довіреність № 503 від 21.06.2013 року.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 125 714 грн. 52 коп. боргу, 133 грн. 16 коп. інфляційних збитків, 1511 грн. 13 коп. 3% річних, 7024 грн. 25 коп. пені, за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 31.12.2012 року договору № ТП-ПР-7054/2013 на постачання природного газу.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд в частині 75000 грн. боргу припинити провадження у справі, оскільки відповідач сплатив вищезазначені кошти.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що фактично борг визнає, частково погасив борг, сплатив 75000 грн., а залишок боргу погасить найближчим часом.

Крім того, у відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення та зменшити розмір заявленої позивачем пені.

Представник позивача усно пояснив, що проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення категорично заперечує, а стосовно розміру пені покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2012 року між сторонами було укладено договір № ТП-ПР-7054/2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, поставив та протранспортував відповідачу природний газ на суму 415 219 грн. 27 коп.

Факт поставки газу та отримання його відповідачем підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу за січень - квітень 2013 року.

Вищезазначені акти приєднані до матеріалів справи (а.с. з 22 по 25).

Відповідно до п.4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем виключно щляхом 100% попередньої оплати за 5 банківських днів до початку місяця поставки з розрахунку вартості договірного обсягу постачання газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплачував кошти за поставлений природний газ, а саме сплатив 290 099 грн., однак за березень - квітень 2013 року заборгував позивачу 125 714 грн. 52 коп.

Відповідач заборгованість не сплатив, чим змусив позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Під час розгляду справи відповідач частково сплатив 75000 грн. боргу, в зв'язку з чим позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки відповідач сплатив 75000 грн. заборгованості, то суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50714 грн. 52 коп., то:

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений договором строк, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважає, що основна заборгованість відповідача в розмірі 50714 грн. 52 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач проти боргу не заперечує, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1511 грн. 13 коп. та 133 грн. 16 коп. інфляційних збитків, за період з 06.02.2013 року по 10.06.2013 року.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1511 грн. 13 коп. та 133 грн. 16 коп. інфляційних збитків, за період 06.02.2013 року по 10.06.2013 року, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення відповідачем строків оплати, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 7024 грн. 25 коп. пені, за період з 06.02.2013 року по 10.06.2013 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені до 5% від заявленої суми, оскільки:

Відповідач є підприємством з 100% державною власністю і діє для забезпечення народного господарства України, а заборгованість виникла в зв'язку з тим, що у першому кварталі 2013 року державна закупівля ветпрепаратів не здійснювалась, в результаті чого у підприємства за перший квартал 2013 року є збиток у розмірі 284 000 грн., що підтверджується звітом про фінансові результати.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з листами з проханням надати відстрочку оплати послуг та не припиняти газопостачання, однак 01.04.2013 року газопостачання було припинено.

Відповідач частково розраховувався за надані послуги, крім того під час розгляду справи, погасив більшу частину боргу, а саме сплатив 75000 грн.

В судовому засіданні представник позивача усно пояснив, що покладається на розсуд суду, стосовно стягнення пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що відповідач частково погашав заборгованість та під час розгляду справи погасив більшу частину боргу, а також враховуючи, що порушення зобов'язання не завдало надмірних збитків позивачу, то суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення пені, а саме зменшує розмір пені та стягує з відповідача 351 грн. 21 коп. пені., за період з 06.02.2013 року по 10.06.2013 року.

Крім того, у відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 1 місяць, оскільки відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про розтрочку виконання рішення відсутні з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим, суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач, не надаючи суду переконливих доказів фактичної наявності виключних оставин, що ускладнюють виконання рішення суду, посилається на відсутність коштів та скрутний фінансовий стан підприємства.

Однак, відповідно до ст. 41 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, посилання на відсутність коштів не звільняє від обов'язку по оплаті, оскільки підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик.

Отже враховуючи те, що відповідач не надав суду переконливих доказів фактичної наявності виключних оставин, що ускладнюють виконання рішення суду та враховуючи категоричну заперечливу позицію позивача, суд вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» (вул. Гамалєя, 25, м. Суми, 40021, код 00483004) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (пров. Береста, 21, м. Суми, 40030, код 03352432) 50714 грн. 52 коп. боргу, 133 грн. 16 коп. інфляційних збитків, 1511 грн. 13 коп. 3% річних, 351 грн. 21 коп. пені, 2687 грн. 66 коп. судового збору.

3. В частині стягнення боргу в розмірі 75000 грн. провадження у справі - припинити.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Відмовити відповідачу в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 року.

Суддя О.Ю. Резніченко