Ухвала суду № 32435532, 17.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/4825/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 р. в справі № 805/4825/13-а за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області Степанової Олени Валеріївни, відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області Степанової Олени Валеріївни, відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив, що 25 лютого 2013 року його представник ОСОБА_4 звернувся до відповідача з питаннями розгляду скарг у судових органах на постанови про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, до звернення приєднано копію довіреності на ім'я ОСОБА_4 15 березня 2013 року ОСОБА_4 від ВДВС отримано акт від 27.02.2013 р. № 1 про відсутність вкладень у конверті, а саме відсутня копія довіреності. 19 березня 2013 р. ВДВС отримано звернення ОСОБА_4 від 18.03.2013 р., але надіслало відповідь про відмову у наданні інформації з посиланням, на те, що додана довіреність не відповідає ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України. Позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати протиправними дії начальника ВДВС Степанової О.В. щодо відмови у наданні обґрунтованої відповіді на звернення від 25 лютого 2013 року та від 18 березня 2013 року, зобов'язати відповідача розглянути звернення у відповідності до законодавства України та надіслати відповідь по суті порушених питань у зверненнях, зобов'язати начальника ВДВС Степанову О.В. публічно вибачитись за безпідставну відмову у наданні відповіді на звернення ОСОБА_4

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 р. позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ВДВС розглянути звернення ОСОБА_2 від 25.02.2013 р., від 18.03.2013 р., підписані ОСОБА_4, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначає, що додана до звернень позивачем ксерокопія довіреності на представника не оформлена відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, а тому у відповідача не було законних підстав для надання відповіді на заяву.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до ВДВС з питання розгляду скарг у судових органах на постанови про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, до звернення приєднано копію довіреності на ім'я ОСОБА_4

15.03.2013 р. ОСОБА_4 від ВДВС отримано акт від 27.02.2013 р. № 1, відповідно до якого 27.02.2013 р. до ВДВС надійшов конверт від представника ОСОБА_2 ОСОБА_4, в якому після його розкриття не виявлено копії довіреності.

18.03.2013 р. ОСОБА_4 направлено відповідачу лист, в якому висловлена незгода із вищезазначеним актом, та зазначено про направлення копії довіреності. Лист отримано відповідачем 19.03.2013 р.

14.03.2013 р. ВДВС направлено на адресу ОСОБА_4 відповідь на звернення від 25.02.2013 р., в якій роз'яснено, що відповідно до якого ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників, повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог Закону. Надана ОСОБА_4 ксерокопія довіреності не відповідає ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Вимогам до оформлення документів, у зв'язку з чим відповідачем відмовлено у наданні інформації по виконавчому документу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача підстав для ненадання інформації на звернення через правильність оформлення копії довіреності на представництво.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян». Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 цього Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною 1 статті 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Порядок розгляду заяв (клопотань) громадян встановлений ст. 15 вказаного Закону, відповідно до ч. 1, 4 якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вказувалось раніше, ВДВС обґрунтував відмову у наданні відповіді на звернення тим, що ксерокопія довіреності не відповідає ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Вимогам до оформлення документів.

Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, яким встановлені вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003.

Підпунктом 5.27 вказаних Вимог дійсно встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Разом з тим, ВДВС не взято до уваги сферу застосування стандарту.

Так, з підпункту 1.1 Вимог вбачається, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Тобто, зазначені Вимоги не поширюються на відносини, які виникли між фізичними особами. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 надавалась до відповідача ксерокопія довіреності, яка посвідчена нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

В довіреності від 15.10.2010 р. зазначено, що громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, цією довіреністю уповноважив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, представляти його інтереси з питань ведення його судових справ. Також у довіреності визначені усі повноваження, якими наділений ОСОБА_4, встановлена дата дійсності довіреності, наявний номер реєстрації в реєстрі (№ 3358).

А ні в Законі України «Про нотаріат», а ні у Цивільному кодексі України не зазначена вимога щодо засвідчення ксерокопії нотаріальної довіреності відповідно до ДСТУ 4163-2003.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ВДВС помилково посилався у відповіді на звернення ОСОБА_4 на вимоги ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Вимоги до оформлення документів, та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості ненадання інформації через не засвідчення довіреності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 р. в справі № 805/4825/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 р. в справі № 805/4825/13-а за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області Степанової Олени Валеріївни, відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.