Постанова № 32199230, 26.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3206/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М. ,

за участю:

представника позивача - Білан В.В., Яковенко Н.В. ,

представника відповідача - Близнюк В.В., Сухомлин Ю.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000171555/97 від 22.05.2013 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4 020 246 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 010 123 грн.; податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000181555/96 від 22.05.2013 року, яким ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на 1 106 125 грн.

Мотивуючи свої вимоги, посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №3539/15.3-08/32686849 від 29.04.2013 року щодо порушення ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.198.3,п.198.6 ст.198, 201.1 п.201.4,, 21.6 ст.201, п.200.1,200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ (рядок 19 декларації) за грудень 2012 року на 3 052 642 грн , за січень 2013 року на 975 063 грн., за лютий 2013 на 1 035 885грн.; завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ (рядок 23.1 декларації) за січень 2013 року на 3 094 810 грн., за лютий 2013 року на 925 436 грн.; завищено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2013 року на 70 270 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Такі свої твердження обґрунтовував тим, що підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами. Податкові накладні, на підставі яких частково сформовано спірний податковий кредит, оформлені відповідно до чинного законодавства , в Акті перевірки не зазначено жодного факту включення до податкового кредиту сум за недійсними податковими накладними. Зазначення назв підприємств покупця та продавця літерами, розмір яких відрізняється від розміру літер, що зазначені у статутних документах суб"єктів господарювання, не може бути підставою для визнання таких накладних недійсними, враховуючи, що назви підприємств відповідають назвам у їх статутних документах. Крім того, господарські операції, що стали об'єктом оподаткування щодо купівлі гідрообладнання у ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» використані для комплектації лінії очищення на замовлення АК «Узавтосаноат», станом на 30.05.2013 року лінія скомплектована та перебуває на складі позивача. Вказана операція підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Висновки акту перевірки Вознесенської ОДПІ №536 від 10.04.2013 року , яким ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» обнулено податкові зобов'язання по відносинам з позивачем, не можуть впливати на права та обов'язки останнього в силу індивідуального характеру юридичної відповідальності. Наголошував на тому, що реальності господарським операціям, по яким частково зменшено суму бюджетного відшкодування оскаржуваним рішенням, уже надано правову оцінку судовими рішеннями, якими підтверджено правомірність спірного податкового кредиту. Крім того, наголошував, що жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено списання кредиторської заборгованості та коригування податкового кредиту в залежності від давності здійснених поставок. Тобто ототожнювання безоплатно наданих товарів (послуг) з товарами ( послугами) , за які не проведено повний розрахунок на протязі 1095 днів, не відповідає чинному законодавству. Позивачем сплачено всі суми ПДВ від оподаткованих операцій за відповідний звітний період, відтак вони підлягають бюджетному відшкодуванню. Посилання податкового органу про фіскальну недостатність між сплаченими самими ПДВ та сумами, що заявлені до відшкодування не відповідають дійсності. Відтак, оскільки в діях ТОВ «НВФ«Техвагонмаш» відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надали додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій, долучивши до матеріалів справи первинні документи на підтвердження їх реальності.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень . Наголошували на тому, що податковий кредит позивачем у відповідному звітному періоді частково сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог законодавства, а саме повна назва підприємства - позивача відображена усіма великими літерами або скорочена - зображена малими з однією заглавною, відтак невірно указано назви підприємств. Задекларовані податкові зобов'язання позивача по господарським відносинам з ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» обнулені актом перевірки Вознесенської ОДПІ №536 від 10.04.2013 року. По господарським операціям, за рахунок яких у жовтні 2009 року позивачем сформовано податковий кредит не проведено остаточний розрахунок, відтак, на думку податкового органу, куплені товарно - матеріальні цінності стали безоплатно отриманими. Зазначали, що перевірками показників звітності встановлено, що в період в 2010 - І кв. 2013 року ТОВ «НВФ«Техвагонмаш» не отримує доходів, що свідчить про те, що товариство порушує принцип побудови податкового законодавства, а саме фіскальної достатності, не збалансовує витрати бюджету з його надходженнями. Дохід підприємства формується виключно від отримання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, а фактично сплачений ПДВ постачальникам в грудні 2012 року - лютому 2013 року дорівнює « 0». З - поміж іншого, в ході опрацювання бази «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено відхилення показників з ДП «Фесто», тобто податкові зобов'язання останнього становлять меншу суму ніж податковий кредит позивача у відповідному звітному періоді по конкретним господарським операціям. Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірок факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ НВФ "Техвагонмаш" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 25.09.2003 р. (ідентифікаційний код 32686844), перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 30.09.2003 р., зареєстрований платником на додану вартість з 25.04.2003 року. (т.1. а.с. 14-16)

Відповідачем з 09.04.2013 року по 22.04.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ НВФ "Техвагонмаш" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень - лютий 2013 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт (надалі - Акт перевірки) №3539/15.3-08/32686849 від 29.04.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.198.3,п.198.6 ст.198, 201.1 п.201.4,, 21.6 ст.201, п.200.1,200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ (рядок 19 декларації) за грудень 2012 року на 3 052 642 грн. , за січень 2013 року на 975 063 грн., за лютий 2013 на 1 035 885грн.; завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ (рядок 23.1 декларації) за січень 2013 року на 3 094 810 грн., за лютий 2013 року на 925 436 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2013 року на 70 270 грн. (т.1, а.с.24- 51 )

Відповіддю Кременчуцької ОДПІ на заперечення від 11.05.2013 року №440 до Акту перевірки від 29.04.2013 року повідомлено позивача, що всі зауваження були взяті до уваги, разом з тим висновки Акту залишені без змін як такі, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. (т.1, а.с.67-81)

На підставі означеного акту перевірки Кременчуцькою ОДП прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000171555/97 від 22.05.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4 020 246 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 010 123 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0000181555/96 від 22.05.2013 року, яким ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 106 125 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Кременчуцька ОДПІ, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000181555/96 від 22.05.2013 року та зменшуючи ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 106 125 грн., посилалась як на правову підставу його винесення порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Зокрема, податковий орган стверджує, що ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» сформовано податковий кредит за грудень 2012 на суму 1 361 991,66 грн., січень 2013 на суму 471 967,92 грн., лютий 2013 на суму 522 885,29 грн. на підставі податкових накладних, які начебто оформлені з порушенням вимог законодавства.

Суд не погоджується з такими висновками Кременчуцької ОДПІ, з огляду на наступне.

Вимоги до оформлення податкових накладних регламентовані п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України та у відповідності до п.201.2 статті 201 вказаного кодексу - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за N 1333/20071 (далі - Порядок N 1379).

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України та п.1 Порядку N 1379, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Відповідно до п.184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку (ПДВ) діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

На підставі п.201.4, 201.6 статті 204 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно із п.11 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних з 01.01.2012 запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, зобов'язані повідомляти платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

У разі якщо надіслані до реєстру податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Доказів повідомлення позивача щодо невідповідності даних у податкових накладних відповідачем не надано.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що зазначення у податкових накладних повних та скорочених назв підприємств покупця та продавця літерами, розмір яких не співпадає з розміром літер у назвах згідно статутних документів, не може бути підставою для визнання таких накладних недійсними, враховуючи, що назви суб'єктів господарювання відповідають назвам, зазначених у статутних документах. З даних податкових накладних, які маються у матеріалах справи, можливо встановити назви покупця, продавця та суми операцій.

Крім того, в спростування висновків податкового органу та підтвердження реальності оподаткованих операцій було долучено до матеріалів оформлені належним чином податкові накладні за грудень 2012 року - лютий 2013 року, податкові декларації за грудень 2012 року - лютий 2013 року, виписки з банківських установ про рух коштів на рахунках платника, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року - лютий 2013 року, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні. ( т.1 -12) Судом при дослідженні даних доказів не встановлено жодних порушень в їх оформленні.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності з п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не було визнано недійсними та які включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, є і повинні бути підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до спірного податкового кредиту за грудень 2012 року - лютий 2013 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки не зазначено жодного факту включення до податкового кредиту сум за недійсними податковими накладними.

Зменшуючи ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість рішенням № 0000181555/96 від 22.05.2013 року Кременчуцька ОДПІ посилалась на те, що на підставі акту від 10.04.2013 №536 Вознесенська ОДПІ обнулила податкові зобов'язання ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» по господарській операції з позивачем. З огляду на вказане, відповідач дійшов висновку про непідтвердженість податкового кредиту позивача в цій частині.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В силу п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 Податкового кодексу України, встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (далі - Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 - ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Згідно з положеннями статті 16 Податкового Кодексу, платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що об'єктом оподаткування, за рахунок якого частково сформовано спірний податковий кредит стали господарські операції між ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» та ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» щодо придбання позивачем гідрообладнання для комплектації лінії очищення та консервації листового та профільного металопрокату на замовлення АК «Узавтосаноат» по контракту №49-12/2 від 02.07.2012 року. Реальність оподаткованої операції підтверджується рахунком - фактурою №СФ-0001437 від 19.11.2012, видатковою накладною від 18.12.2012 №РН-0000807. Оплата за комплектуючі проведена в повному обсязі на рахунок продавця у банку. Доставка здійснювалася кур'єрською службою «Нова пошта» на підставі товарно-транспортної накладної №10009486600. Оприбуткування ТМЦ здійснено на підставі прибуткового ордеру №4204 від 18.12.2012. Вказані документи були досліджені судом у ході розгляду справи, крім того, їх наявність не заперечується і самим податковим органом.

Разом з тим, податковий орган посилається виключно на акт перевірки Вознесенської ОДПІ від 10.04.2013 №536 та факт обнулення податкових зобов'язань ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» по оподаткованим господарським операціям з позивачем.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо господарської діяльності ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» та знятих йому податкових зобов'язань по операціям з позивачем не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання, оскільки ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» підтверджено належними первинними документами бухгалтерського обліку реальність оподаткованих господарських операцій.

Таким чином, ПДВ на суму 7 438,79 грн., включений до податкового кредиту в грудні 2012 на підставі податкової накладної №35 від 18.12.2012, сформований правомірно, підтверджений первинними документами, а оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.

З - поміж іншого, судом встановлено, що податковий орган дійшов висновку про необхідність зменшення бюджетного відшкодування позивачу на суму 11 039 грн., в результаті того, що платником податків при декларуванні бюджетного відшкодування з ПДВ не враховано результати податкової перевірки такого декларування за липень - серпень 2012 року, якою не підтверджено правомірність задекларованих сум.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що правомірності означеному податковому кредиту, що сформований на підставі первинних документів ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та ТОВ «Укрянбуд» в сумі 833 грн. та 10476 грн. відповідно, судом було надано правову оцінку та підтверджено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2012 у справі №2а-1670/7746/12, яка підтримана ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №816/261/13-а та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені вищевказаними судовими рішеннями мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки суд встановив, що ТОВ НВФ "Техвагонмаш" правомірно визначено розмір бюджетного відшкодування в липні - серпні 2012 року в частині 11 309 грн. Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та протиправність зменшення податковим органом позивачу суму бюджетного відшкодування в розмірі 11 309 грн.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування позивачу спірним податковим повідомлення - рішенням, податковий орган посилався як на підставу таких дій становлення того факту, що податковий кредит ТОВ НВФ "Техвагонмаш" у жовтні 2009 року сформований частково за рахунок господарських операцій щодо купівлі товарів , які на думку податкового органу, в результаті, стали безплатно отриманими. Означене, як стверджує відповідач, позбавляє позивача права на віднесення сум ПДВ від цих операцій до податкового кредиту у відповідному періоді.

Суд знаходить такі висновки податкового органу помилковими, з огляду на наступне.

Згідно з визначенням, наданим в п.п.14.1.13 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Цивільне законодавство передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. А в деяких випадках, наприклад за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Крім того, перебіг позовної давності може зупинятися та перериватися у визначених законом випадках.

Згідно із статтею 267 ЦК захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Застосування позовної давності відбувається лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Жодною нормою Податкового кодексу не передбачено списання кредиторської заборгованості та коригування податкового кредиту в залежності від давності здійснених поставок. Тобто ототожнювання безоплатно наданих товарів (послуг) з товарами (послугами), за які не проведено повний розрахунок на протязі 1095 днів , не відповідає чинному законодавству.

З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000181555/96 від 22.05.2013 року, яким ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на 1 106 125 грн., необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню Кременчуцької ОДПІ № 0000171555/97 від 22.05.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4 020 246 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 010 123 грн., суд зазначає наступне.

Приймаючи означене рішення, податковий орган посилався як на правову підставу його винесення встановлені в ході перевірки порушення позивачем вимог п.200.1 та п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач стверджує, що за результатами дослідження податкової звітності встановлено, що ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» не отримує доходів, що свідчить про те, що товариство порушує принцип побудови податкового законодавства, а саме фіскальної достатності, не збалансовує витрати бюджету з його надходженнями. Дохід підприємства формується виключно від отримання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, а фактично сплачений ПДВ постачальникам в грудні 2012 року - лютому 2013 року дорівнює « 0».

Суд вважає такі посилання Кременчуцької ОДПІ надуманими, безпідставними, непідтвердженими належними доказами та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

З пояснень представників позивача судом встановлено, що ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» протягом 2012-2013років перераховано в грошовій формі безпосередньо до бюджету України більше ніж 25 301 571,83 грн., з яких ПДВ - 5 443 100 грн., податок на прибуток - 2 546 253,9 грн., податок на дивіденди (виплачені за результатами діяльності в 2011 році) - 501 545 грн., податок на репатріацію - 358 246 грн., ПДФО - 3 863 886,6 грн., ЄСВ - 12 588 540,33 грн.

Вказане підтверджується наданими на вимогу суду Кременчуцькою ОДПІ довідками щодо сплачених та відшкодованих ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» сум податку на додану вартість за відповідний звітний період. (т.12 , а.с.157-159)

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. ст.200 Податкового кодексу України , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податок на додану вартість, заявлений до відшкодування з бюджету на підставі податкових декларацій за січень 2013 та лютий 2013 в сумі 3 094 810 грн. та 925 436 грн. відповідно, підтверджується наявними податковими накладними, оформленими належним чином, які видані платниками ПДВ, зареєстрованими в установленому порядку, в зв'язку з придбанням товарів (послуг), які призначені для використання у власній господарській діяльності.

Сума ПДВ фактично сплачена постачальникам, про що свідчать виписки банку за грудень 2012 та січень 2013 року.

Крім відсутності доказів порушення "принципу фіскальної достатності", про яке стверджував відповідач, суд виходить з того, що жодною нормою жодного закону не передбачено залежності права платника податку на додану вартість на включення сум до складу податкового кредиту та залежності права на заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування - від дотримання чи недотримання цього "принципу", визначення якого відсутнє у національному законодавсті.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Достовірність та правомірність заявленого бюджетного відшкодування за січень 2013 та лютий 2013 нормативно та документально підтверджується, а висновки акту перевірки спростовуються. Відтак, позивач має право на бюджетне відшкодування відповідних сум ПДВ.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про протиправність та необґрунтованість податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0000171555/97 від 22.05.2013 року, яке, в результаті, підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000171555/97 від 22.05.2013 року та податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000181555/96 від 22.05.2013 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (код 32686844) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков