Рішення № 32189258, 03.07.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2962/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретарі Мидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області про розподіл спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 18 квітня 1998 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Перебуваючи в шлюбі, а саме 11.11.2000 р. сторони придбали у спільну сумісну власність житловий будинок з прибудинковими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Пізніше, перебуваючи у шлюбі, подружжя добудувало додаткові споруди, а саме: огорожу № 3, вигрібну яму № 4, душ під літерою «К», ганок, прибудову під літерою «а1», веранду під літерою «а». Шлюб між позивачем та відповідачем рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2012 р. було розірвано, також даним рішенням визнано право власності на 1/2 зазначеного житлового будинку, але як вказує позивач даним рішенням не було розподілено наступне майно: веранда під літерою «а», прибудова під літерою «а1», ганок , сарай під літерою «Г», вбиральня під літерою «Ж», навіс під літерою «З», душ під літерою «К», погріб під літерою «Е», огорожа під № 1,3, колодязь під №2, вигрібна яма під №4, зазначене нерухоме майно та комунікації позивач вважає приналежністю до зазначеного житлового будинку, отже позивач вважає себе власницею 1/2 частини зазначено вище майна. Оскільки, як вказує позивач, ОСОБА_2 не бажає ділити зазначене спільне майно добровільно, єдиним способом захисту своїх порушених майнових прав позивач вважає звернення до суду з позовом про розподіл спільного майна та визнання права власності на відповідну частину, а саме розділити спільне майно подружжя: веранду під літерою «а», 1/2 прибудову під літерою «а1», 1/2 ганок, 1/2 сарай під літерою «Г», 1/2 сарай під літерою «В», 1/2 вбиральню під літерою «Ж», 1/2 навіс під літерою «З», 1/2 душ під літерою «К», 1/2 погріб під літерою «Е», 1/2 огорожу під номерами 1 та 3, 1/2 колодязь під номером 2, 1/2 вигрібну яму під номером 4, також позивач просить суд визнати право власності за нею на 1/2 веранди під літерою «а», 1/2 прибудови під літерою «а1», 1/2 ганку, 1/2 сараю під літерою «Г», 1/2 сараю під літерою «В», 1/2 вбиральні під літерою «Ж», 1/2 навіс під літерою «З», 1/2 душу під літерою «К», 1/2 погрібу під літерою «Е», 1/2 огорожі під номерами 1 та 3, 1/2 колодязя під номером 2, 1/2 вигрібної ями під номером 4, судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позивач та її представник в судове засідання з'явилися, підтвердили обставини викладені у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання з'явилися, заперечували щодо позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа по справі в судове засідання представника не направила, причини поважності неявки суду не повідомила.

Заслухавши доводи і заперечення сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2012 р. рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, зазначений позов було задоволено частково, а саме: шлюб між зазначеними особами, зареєстрований 18.04.1998 р., розірвано; визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя приватний будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку; в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено, а саме, як встановлено рішенням Ірпінського міського суду від 19.12.2012 р., позивач просила окрім будинку визнати об'єктом права сумісної власності земельну ділянку площею 0,24 га за тією ж адресою та визнати за нею право власності на 1/2 будинку та земельної ділянки. Як вбачається із зазначеного рішення інше майно (веранду під літерою «а», 1/2 прибудову під літерою «а1», 1/2 ганок, 1/2 сарай під літерою «Г», 1/2 сарай під літерою «В», 1/2 вбиральню під літерою «Ж», 1/2 навіс під літерою «З», 1/2 душ під літерою «К», 1/2 погріб під літерою «Е», 1/2 огорожу під номерами 1 та 3, 1/2 колодязь під номером 2, 1/2 вигрібну яму під номером 4, також позивач просила суд визнати право власності за нею на 1/2 веранди під літерою «а», 1/2 прибудови під літерою «а1», 1/2 ганку, 1/2 сараю під літерою «Г», 1/2 сараю під літерою «В», 1/2 вбиральні під літерою «Ж», 1/2 навіс під літерою «З», 1/2 душу під літерою «К», 1/2 погрібу під літерою «Е», 1/2 огорожі під номерами 1 та 3, 1/2 колодязя під номером 2, 1/2 вигрібної ями під номером 4) позивач розділити не просила, та взагалі не зазначала про його існування під час розгляду справи №1013/8743/2012 (а.с.12-14). Наведені вище обставини стверджуються також договором купівлі-продажу житлового будинку від 11.11.2000 р. (а.с.10-11), копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.15), копією технічного паспорту за реєстровим №31 на зазначений житловий будинок індивідуального житлового фонду, де власником зазначено ОСОБА_2 (а.с.9)

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 та 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 186 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно встановлених судом обставин та зазначених норм закону, позивач просить розділити спільне майно подружжя, а саме: веранду під літерою «а», 1/2 прибудову під літерою «а1», 1/2 ганок, 1/2 сарай під літерою «Г», 1/2 сарай під літерою «В», 1/2 вбиральню під літерою «Ж», 1/2 навіс під літерою «З», 1/2 душ під літерою «К», 1/2 погріб під літерою «Е», 1/2 огорожу під номерами 1 та 3, 1/2 колодязь під номером 2, 1/2 вигрібну яму під номером 4, але дані об'єкти, хоч і є фізично самостійними речами, але при цьому вони слугують використанню (тобто є «приналежністю») головної речі - приватного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином будинок може використовуватися за призначенням без приналежності, оскільки остання лише сприяє функціонуванню головної речі і не має сама по собі самостійного господарського значення. Крім того, оскільки господарсько-побутові будівлі є невід'ємною частиною будинку, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 69-71 Сімейного кодексу України, статтями 186, 368, 372, 381 Цивільного кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 64, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області про розподіл спільного майна подружжя.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 08.07.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Мікулін