Постанова № 32111986, 27.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.06.2013 р. справа №905/1818/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівДібрової Г.І., Колядко Т.М. при секретарі судового засідання Міготіній К.С.за участю представників сторін: від позивача: Калитвянська С.О. - довіреність №355-13 "Д" від 22.01.2013р.від відповідача:Шмідт В.О. - довіреність №юр/7740 від 28.12.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід10.04.2013р. (повний текст 15.04.2013р.) та додаткове рішення від 25.04.2013р. у справі№ 905/1818/13 (суддя Зекунов Е.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької областідо Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецькпро стягнення 146 865,46 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. та додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області було частково задоволено, та розстрочено виконання рішення по справі на шість місяців.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013р. у справі № 905/1818/13 частково скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення. На думку заявника апеляційної скарги, господарським судом при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, крім того заявив клопотання про долучення до матеріалів справи листа та копію банківської виписки про сплату відповідачем після винесення рішення судом першої інстанції в добровільному порядку заборгованості в розмірі132407,7 грн. за додатковим рішенням суду від 25.04.2013р., пояснивши, що вказані документи підтверджують той факт, що сплативши в добровільному порядку заборгованість у вказаній сумі, відповідач має фінансову змогу також сплатити і залишок коштів за рішенням суду у вказаній справі від 10.04.2013р.

Колегією суддів вказане клопотання представника позивача розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вважає рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до вимог діючого законодавства, при наданні розстрочки виконання рішення суду на шість місяців судом першої інстанції досліджено в повному обсязі всі суттєві обставини справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно матеріалів справи, 01 березня 2011 року між сторонами по справі укладено договір про постачання електричної енергії № 9999, відповідно до умов якого Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.9.1 Договору, з дати набрання чинності Договору припиняють дію, раніше укладені договори на постачання електричної енергії, перелічені у п.9.1, в частині зобов'язань Постачальника продавати електричну енергію Споживачу, крім Додатків, які у відповідності до п.9.2 є невід'ємною частиною договору № 9999.

У п. 9.4 Договору № 9999 зазначено, що для оформлення первинних бухгалтерських документів, рахунків тощо, сторони дійшли згоди використовувати посилання на цей Договір з урахуванням відповідних уточнень зазначених у даному пункті. Документи за об'єктами попереднього договору № 31 від 01.11.2005 р., постачання електричної енергії яким здійснюється від мереж Красноармійського РЕМ, будуть мати посилання на договір №9999ка від 01.03.2011 р.

Пунктом 2.3.4 Договору сторони узгодили, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків №3 "Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії", та №5 "Порядок розрахунків за електроенергію" до цього Договору.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди від 18.07.2011р. до Договору, оплата отриманого споживачем рахунка повинна виконуватись у терміни, що не перевищують 5 операційних днів з моменту одержання цього рахунку.

Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 "Порядок розрахунків" до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання Відповідачу електричної енергії від мереж Красноармійського РЕМ, та поставив за період лютий-червень, жовтень-грудень 2012р. активної електроенергії в обсязі 796290 кВт/год. та за період березень-квітень, червень 2011р., березень-червень, листопад-грудень 2012р. реактивної електроенергії в обсязі 1064804 кВАр/год., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за період лютий-червень, жовтень-грудень 2012р. за спожиту активну електроенергію на загальну суму 890430,11 грн. та за період березень-квітень, червень 2011р., березень-червень, листопад-грудень 2012р. за спожиту реактивну електроенергію на суму 38989 грн. 83 коп.., а останній отримав рахунки за спожиту електроенергію, що підтверджується відмітками на других екземплярах рахунків.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 132407,07 грн., інфляційних в сумі 390 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 3289 грн. 79 коп., пені в сумі 10774 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане кореспондується з п.п 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що місцевим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" заборгованості за активну електроенергію в сумі 132407,07 грн., інфляційних в сумі 393 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 3289 грн. 79 коп., пені в сумі 8619 грн. 63 коп.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців та зменшення суми пені на 20% з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, розстрочення виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе надання розстрочки або відстрочки.

Проаналізувавши фінансово-економічні дані бухгалтерського обліку ОКП "Донецьктеплокомуненерго" та норми чинного законодавства, враховуючи значний розмір заборгованості, яка складається з суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та відсутність можливості у відповідача сплатити зазначену суму одразу, місцевий суд обґрунтовано задовольнив клопотання в частині розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців та частково задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені, зменшивши її на 20%.

Посилання позивача на вимоги ст. 121 ГПК України є необґрунтованим, оскільки вимоги цієї статті застосовуються до рішень, які набрали чинності і господарським судом вже виданий наказ про його примусове виконання та з якихось підстав таке виконання не є можливим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013 року та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 року по справі № 905/1818/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013 року та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 року по справі № 905/1818/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013 року та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 року по справі № 905/1818/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Т.М. Колядко

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ДАГС;

1-ГСДО