Ухвала суду № 32019936, 20.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/618/13-к Головуючий у І інстанції ТкаченкоПровадження № 11-кп/780/221/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 20.06.2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Габрієля В.О.,

суддів: Дриги А.М., Ященко І.Ю.,

при секретарі Шуліпі О.В.,

за участю прокурора Стаховської Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карпилівка, Іванківського району, Київської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, працюючого охоронцем першої категорії в охоронній агенції «Груп 1» м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати в розмірі 1176 гривень.

Вироком вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засудженого за те, що він 14 жовтня 2012 року о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ДЕУ д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, в порушення вимог п.п. 2.1, 2.3, 2.9, 12.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого, виїхав за межі проїжджої частини дороги на ліве узбіччя, де допустив зіткнення автомобіля з деревом. В результаті ДТП пасажир автомобіля, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких настала смерть на місці пригоди.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що судом не враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, внаслідок якого загинула одна особа та невірно вказано про відсутність обставини, яка обтяжує покарання, а саме - вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, думку потерпілої ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Винність засудженого у вчиненні кримінального правопорушення доведена сукупністю наведених у вироку та перевірених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, що не оскаржується апелянтом.

Відповідно до ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 вказаних вимог закону в повному обсязі не дотримався і в порушенні даних вимог закону призначив ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, яка встановлена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, що є м'яким.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення послався на обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, часткове надання потерпілому допомоги після вчинення злочину та позитивну характеристику.

Разом з тим, судом, при призначенні ОСОБА_2 покарання, не враховано, що він вчинив тяжкий злочин відповідно до ст. 12 КК України, внаслідок якого загинула одна особа.

Крім того, судом невірно зазначено у вироку про відсутність обтяжуючих обставин, так як обвинувачений ОСОБА_2 в момент скоєння злочину перебував в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, яка встановлена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, натомість погоджується з думкою суду про звільнення від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_2 з випробуванням з встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Також, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 можливо призначити покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так як останній в момент скоєння кримінального правопорушення, в порушення п. 2.1 ПДР України не мав посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

У зв'язку з вищевикладеним, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок в частині призначеного ОСОБА_2 покарання - скасуванню з ухваленням нового вироку.

На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2013 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання - скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В іншій частині вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його касаційне оскарження.

На вирок суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: