Постанова № 31947652, 29.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 р. № 820/2666/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представника позивача - Тюменцева В.Ю.,

представника відповідача - Оніщенка А.В за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000840040, № 0000850040, № 0000860040, № 0000870040 від 27.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення рішення є законними. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2009 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Промснаб-Харьков" за жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Результати перевірки оформлені актом № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року, яким зафіксовано, що в порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (які були чинними на час здійснення позивачем господарських операцій), АТ "ХТЗ" не підтверджено факт здійснення господарських операцій, чим занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 86933 грн. (а.с. 8-18).

На підставі висновку акту перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000840040 від 27.11.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7374 грн., № 0000850040 від 27.11.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16420 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 4105 грн., № 0000860040 від 27.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 12516 грн. та № 0000870040 від 27.11.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86933 грн. (а.с. 23-29).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року, листом № 85-318 від 15.11.2012 року позивач звернувся до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС із запереченнями до акту перевірки. (а.с. 20, 21).

За результатами розгляду заперечення, листом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС № 10018/10/40-037 від 22.11.2012 року позивача повідомлено, що висновки, зроблені в акті перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року є правомірними, та акт залишено без змін. (а.с. 22).

Листом № 85-332 від 12.12.2012 року позивач звернувся до ДПС у Харківській області зі скаргою, в якій зазначив про помилковість висновків податкового органу в акті перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року та просив скасувати прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000840040, № 0000850040, № 0000860040, № 0000870040 від 27.11.2012 року. (а.с. 30-31).

Рішенням Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС № 2247/10/10-234 від 08.02.2013 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. (а.с. 32-34).

Листом № 85-53 від 22.02.2013 року позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою, в якій також зазначив про помилковість висновків податкового органу в акті перевірки № 492/40-028/05750295 від 08.11.2012 року та просив скасувати прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000840040, № 0000850040, № 0000860040, № 0000870040 від 27.11.2012 року. (а.с. 35-36).

Рішенням ДПС України № 3923/6/10-2115 від 11.03.2013 року, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. (а.с. 37-39).

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на підставі того, що правочини, вчинені ПАТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе" з ТОВ "Промснаб-Харьков" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Зазначений висновок зроблений відповідачем у зв'язку з отриманням акту № 2046/22-104/33673286 від 18.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промснаб-Харьков" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року. (а.с. 66-76).

З такою позицією податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе" (Замовник) та ТОВ "Промснаб-Харьков" (Підрядник) укладено договір підряду б/н (а.с. 41, 42).

За умовами даного договору Підрядник бере на себе обов'язки своїми силами та засобами провести демонтаж і порізку на брухт металоконструкцій обладнання фарбувальних комплексів і здати замовникові у відповідність даних ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови." в строк до 31 серпня 2010 року. Замовник зобов'язується надати Підряднику об'єкт, що підлягає демонтажу металоконструкцій, забезпечити своєчасне фінансування демонтажних робіт, прийняти лом і повністю сплатити за виконані демонтажні роботи та порізку металоконструкцій.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом прийняття виконаних робіт за жовтень 2009 року; податковою накладною № 121 від 31.10.2009 року на загальну суму 64387,40 грн.; актом прийняття виконаних робіт за листопад 2009 року; податковою накладною № 133 від 30.11.2009 року на загальну суму 44241,83 грн.; актом прийняття виконаних робіт за грудень 2009 року; податковою накладною № 139 від 31.12.2009 року на загальну суму 60077,18 грн. (а.с. 43-48).

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість", що був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх

кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким були врегульовані спірні правовідносини на час їх виникнення, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми коригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 зазначеної статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Вивчивши перелічені вище первинні документи, які надані позивачем до перевірки та під час розгляду справи, суд не знаходить підстав вважати дані документи неповними, або складеними з порушенням описаних вище положень чинного законодавства, оскільки вони відповідають вимогам закону, містять всі необхідні реквізити та дають можливість встановити обсяги, види, вартість наданих послуг, їх виконавця.

Суд зауважує, що твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на факті отримання податкової інформації по контрагенту позивача, а саме: акту № 2046/22-104/33673286 від 18.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промснаб-Харьков" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, в якому зазначено, що господарська діяльність ТОВ "Промснаб-Харьков" за вказаний період пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків має ознаки нереальності здійснення.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, перевіряти наявність у них персоналу, складів, транспорту тощо.

Згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

На час виникнення спірних правовідносин ТОВ "Промснаб-Харьков" було діючим суб'єктом господарювання, який зареєстрований в органах державної податкової служби, як платник податку на додану вартість, а тому ставити під сумнів здійснення господарської діяльності своїм контрагентом у позивача не було підстав.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як вбачається, з акту № 2046/22-104/33673286 від 18.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промснаб-Харьков" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, фахівцями податкового органу не досліджувалися факти здійснення господарської операції за договором підряду, укладеного між позивачем та ТОВ "Промснаб-Харьков".

Відтак, суд розцінює даний акт як неналежний доказ підтвердження нереальності вчинення господарської операції, дослідженої під час розгляду справи.

Отже, відповідачем, в підтвердження відсутності реального здійснення спірної господарської операції, не надано жодних доказів, що в даному випадку будуть належними та допустимими, а саме: обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Доказів про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності позивача, що викладені в акті перевірки відповідачем також не надано.

Відповідачем також не надано доказів виконання робіт іншими особами або силами позивача, що також свідчить про недоведеність відповідачем своєї позиції.

За таких обставин, висновки податкового органу є лише припущенням, вони не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання платнику податку.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному об'ємі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 27.11.2012 року № 0000840040, № 0000850040, № 0000860040, № 00008700040.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, проспект Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295) 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 48 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30.04.2013 року.

Суддя А.С. Мороко