ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/180/13-а
18 лютого 2013 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Чередняку В.В.,
за участю: :
представника позивача - Ващишиної О.В.,
представника відповідача - Ковальчука В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД"
до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -в с т а н о в и в :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340, згідно з яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 16948,00 грн. за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств".
В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток протягом граничних строків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що визначене податковим органом грошове зобов'язання по податку на прибуток в частині суми основного боргу 84740,00 грн. зокрема, оскаржувалось позивачем у судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, визначене податкове зобов'язання позивача залишено чинним. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями позивач оскаржив ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року до Вищого адміністративного суду України, заявивши, поряд з цим, клопотання про зупинення дії постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2012 року про відкриття провадження за касаційною скаргою відмовлено у задоволенні клопотання позивача. Покликаючись на пункт 57.3 статті 53 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI позивач стверджує про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 84740,00 грн., так як податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 84740,00 грн. зокрема, перебувало на оскарженні в судовому порядку, отже було неузгодженим, а зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України позивач отримав 02.02.2012 року, відтак 07.02.2012 року сплатив 127115,00 грн. суми заборгованості, з яких 84740,00 грн. суми основного боргу по податку на прибуток, що підтверджується платіжним дорученням №49 від 07.02.2012 року. При цьому позивач зазначає, що наразі податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 84740,00 грн. ним сплачено, вважає, що таким чином шкоди державі не завдано та за таких обставин застосування штрафних санкцій у сумі 16948,00 грн. є безпідставним, порушує права позивача та перешкоджає ефективному веденню фінансово-господарської діяльності підприємства та завдає збитків. Тому, просить суд позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення, у яких стверджував, що позивач неправомірно затримав сплату узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 84740,00 грн. більше ніж на 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, тому податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а отже податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340 є обґрунтованим і правомірним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" є юридичною особою, що зареєстрована рішенням Виконкому Сарненської районної ради від 12.05.1995 року №86, як платник податків перебуває на обліку в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції з 17.05.1995 року.
У серпні 2012 року посадовими особами Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що виявилось у несвоєчасній сплаті податку на прибуток у сумі 84740,00 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000212340 на підставі акта №278/23/2256718 від 16.06.2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року та іншого законодавства за період з 01.04,207 року по 31.03.2010 року.
За результатом перевірки, за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 84740,00 грн. на 41 календарних днів, на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податковим органом застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу та прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340, згідно з яким позивачу нараховано штрафну санкцію у сумі 16948,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України в порядку апеляційного узгодження, проте, за результатами розгляду скарг позивача, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Як свідчать обставини справи, з 31.05.2010 року по 11.06.2010 року податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року (акт від 16.06.2010 року №278/23/22567718), за результатами якої донараховано, зокрема, податок на прибуток у сумі 135960,00 грн., з яких 90640,00 грн. - за основним платежем та 45320 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року №0000702340.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із скаргами до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України відповідно в порядку апеляційного узгодження, проте, за результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги без задоволення.
Не погоджуючись з рішеннями податкових органів за наслідками апеляційного узгодження, позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення до суду.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі №2а/1770/284/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року №0000702340 визнано протиправним та скасовано в частині 8835,00 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток, з яких 5890,00 грн. - основного платежу та 2945,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 23.01.2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, однак відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" про зупинення виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року.
06.01.2012 року податковим органом виставлено та надіслано боржнику податкову вимогу №8 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 127925,00 грн., у тому числі по податку на прибуток приватних підприємств на суму 127115,00 грн., з яких, зокрема, 84740,00 грн. складає основний платіж, а 42375,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Згідно платіжного доручення №49 від 07.02.2012 року позивач сплатив суму 127115,00 грн. податку на прибуток згідно податкової вимоги №8 від 06.01.2012 року, в тому числі 42375,00 грн. штрафних санкцій.
На підставі акта перевірки від 06.08.2012 року №291/22/22567718 починаючи з 28.12.2011 року податковим органом проведено нарахування в атоматизованому режимі штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток за затримку понад 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 84740,00 грн. у розмірі 20 відсотків погашеного податкового боргу, що становить суму 16948,00 грн. з розрахунку за 41 календарний день такої затримки.
Вважаючи неправомірним факт застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340, згідно з яким позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію у сумі 16948,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як визначено пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Виходячи з положень наведених правових норм, у разі оскарження нарахованих податкових зобов'язань у судовому порядку та відмови у задоволенні вимог скаржника, платник податків зобов'язаний погасити нараховану податковим органом суму грошового зобов'язання за податком протягом 10 календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, з якого податкові зобов'язання платника набувають статусу узгоджених.
Суд відхиляє доводи позивача про дотримання строків сплати визначеного податковим органом грошового зобов'язання по податку на прибуток, оскільки позивач погасив суму основного боргу після отримання 02.02.2012 року ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.01.2012 року, якою в задоволенні клопотання позивача по зупинення виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року відмовлено, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Частино п'ятою зазначеної статті встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, якою залишена без змін постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року, набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 22.11.2011 року, про що зазначено в ухвалі суду.
Відтак, сума податкового зобов'язання за податком на прибуток що складає 84750,00 грн. та визначена податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржувалось у справі, набуло статусу узгодженого з 22.11.2011 року, а отже в силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зобов'язання платника щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання виникає протягом 10 календарних днів наступних за 22.11.2011 року.
Суд зазначає, що твердження позивача про початок перебігу строку сплати визначеного податковим органом грошового зобов'язання по податку на прибуток з 02.02.2012 року як дати отримання позивачем ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.01.2012 року про відкриття провадження за касаційною скаргою та відмову в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року, є хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.
Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність, яка встановлюється та застосовується згідно з цим кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Водночас, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, або у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно підпункту 20.1.28. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим кодексом.
Таким чином, за наявними обставинами справи суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, з розрахунку: 84740,00 грн. х 20 / 100 = 16948,00 грн.
За таких обставин, суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року №1000392340 діяв у межах повноважень і у спосіб, визначений законом, вірно визначив та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
За наведених обставин позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 лютого 2013 року.
Судове рішення № 31487365, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 18.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/180/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: