Постанова № 31467372, 29.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.05.2013 р. справа №5006/23/80/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,За участю представників сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Ніконович С.В. довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м. Горлівка Донецька область на рішення господарського суду Донецької областівід20.03.2013р.за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької областівід25.07.2012р.у справі№ 5006/23/80/2012 (суддя: Матюхін В.І.),порушеній за позовом:Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одесадо відповідача:Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м. Горлівка Донецька область простягнення 24' 325,00грн.

встановив:

Державне підприємство «Одеська залізниця», м. Одеса (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м. Горлівка Донецька області (далі - «Відповідач») 24' 325,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 51120178 масу вантажу, за відправкою Горлівка Донецької залізниці - Чорноморська Одеської залізниці, вагони № 59257733.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.07.2012р. в задоволенні позовних вимог ДП "Одеська залізниця" було відмовлено.

Судове рішення від 25.07.2012р. було обґрунтоване фактами, встановленими рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. у справі № 5017/739/2012, порушеній за позовом ПАТ "Концерн Стирол" до ДП "Одеська залізниця" про стягнення збитків спричинених в результаті нестачі вантажу.

З огляду на те, що Постанововю Вищого осподарського суду України від 30.08.12р. у справі № 5017/739/2012 зазначені судуві акти були скасованіі, при новому розгляді справи у справі № 5017/739/2012 у задоволенні позову ПАТ "Концерн Стирол" до ДП "Одеська залізниця" про стягнення збитків спричинених в результаті нестачі вантажу було відмовлено - 02.10.2012р. Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулося до суду з заявою про перегляд судового рішення від 25.07.2012р. у справі № 5006/23/80/2012 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі № 5006/23/80/2012 рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2012р. у справі № 5006/23/80/2012 було скасовано, позовні вимоги - задоволені у повному обсязі.

Задовольняючи заяву місцевий господарський суд виходив з того, що викладені заявником у заяві обставини є нововиявленими у розуміні приписів ст.. 112 ГПК України. А позов - такий, що грунтується на нормах діючого законодавства.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі № 5006/23/80/2012, подав апеляційну скаргу, в якій просить це рішення змінити, зменшити розмір штрафу до 50% від провізної плати (2' 432,50 грн.).

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, поважність причин не явки не повідомив; відзив не надав.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з частковим порушенням норм матеріального права, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про необхідність задоволення заяви Позивача про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2012р. за нововиявленими обставинами. Адже, викладені у заяві Позивача доводи та факти цілком відповідають приписам ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

Втім, не можна повністю погодитись з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності стягнення з відповідача на користь Позивача штрафу у сумі саме 24' 325,00 грн., виходячи з насупного.

Як встановлено місцевим господарським судом та - підтверджується матеріалами справи 14.11.2011р. Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (вантажовідправник) ) зі станції Горлівка Донецької залізниці на адресу АТ "Одеський припортовий завод" станція призначення - Чорноморськ Одеської залізниці (вантажоодержувач) у вагоні № 59257733 за залізничною накладною на групу вагонів № 51120178 відвантажено карбамід (сечовина штучна). За накладною вага нетто у зазначеному вагоні - 56' 380 кг (брутто - не зазначено, тара - 21' 580 кг).

При проходженні 15.11.2011р. зазначеного вагону з вантажем через станцію Знам`янка Одеської залізниці (попутна станція) та одночасному зважуванні на тензометричних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному зважуванні вагону з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка виявилось: вага брутто 74' 050 кг, тара з документу 21'580 кг, нетто 52' 470 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 3' 910кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу зафіксовано комерційним актом АА № 021801/1192 від 16.11.2011р., підписаним належними особами, зокрема: в.о. начальника станції, заступником начальника станції та працівником станції.

При прибутті зазначеного вагону на станцію призначення факт нестачі підтвердився, про що у комерційному акті АА № 021801/1192/196 від 16.11.2011р. у розділі Є мається відмітка: «При переважуванні вагону різниці проти цього акту не виявлено».

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 24'325,00 грн. із розрахунку: 4' 865,00 грн. (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній обґрунтованим.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не довів винятковість випадку;

- ст.122 Статуту не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажоодержувача;

- вірно зазначати у перевізних документах масу вантажу є обов'язком вантажовідправника, який передбачений нормативними актами, а не зобов'язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України і глави 47 Цивільного кодексу України.

Проте:

- Статут, як акт Кабінету Міністрів України, є складовою частиною інших норм цивільного та господарського законодавства. Відтак - не має по відношенню до Цивільного та Господарського кодексів привілейованого статусу;

- будь-який обов'язок особи за нормами діючого законодавства є, по суті, реалізацією цією особою відповідного зобов'язання, визначеного цим законодавством;

- про «…винятковість випадку…» йдеться лише у нормі процесуального права, яка також не має привілейованого статусу у порявнінні з нормами матеріального права. До того ж п 3 статті 83 ГПК України не містить приписів, що наявність чи відсутність винятковості має доводити Відповідач.

Відтак, висновок місцевого суду про не можливість зменшення суми штрафу, визначеного ст.ст. 118, 122 Статут на думку апеляційного суду є помилковим. Таким чином, зважаючи на те, що порушення з боку Відповідача не завдало збитків Позивачу (іншого Позивачем суду не доведено), враховуючи приписи ст.. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за зазначене порушення на 50% та стягнути з Відповідача на користь Позивача штраф у сумі 12' 162,5 грн.

Відповідно до ст..49 ГПК України державне мито при зверненні з позовною заявою по справі, судовий збір за подання апеляційної скарги слід віднести на відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м. Горлівка Донецька область - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі № 5006/23/80/2012 - змінити в частині суми, стягнутого штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

У зв'язку з чим абзаци 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі № 5006/23/80/2012 викласти у наступній редакції:

«…Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (код ЄДРПОУ 09761614) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ 01071315) 12' 162,50 грн. штрафу, 2' 414,25 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору при зверненні з позовною заявою. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити…».

Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (код ЄДРПОУ 09761614) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 430,13 грн..

Доручити господарському суду Донецької області видати накази про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. у справі № 5006/23/80/2012, оформивши їх у відповідності до приписів ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС