Постанова № 31385222, 22.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа №18/2644/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №872П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2013 року по справі №18/2644/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко", м. Полтава

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

про стягнення 19686 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2013 року по справі №18/2644/12 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шервуд і Ко" 4882,9 грн. заборгованості з орендної плати, 6562 грн. штрафу, 1062,27 грн. витрат зі сплати судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 1679,10 грн. боргу з орендної плати. В іншій частині в позові відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням місцевого суду, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати в частині, в якій було відмовлено в задоволенні позову та прийняти рішення, яким задовольнити позов повністю і стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шервуд і Ко" суму боргу в розмірі 19686 грн., в тому числі основного боргу 13124 грн., штраф в розмірі 6562 грн. та судові витрати в сумі 1609,5 грн.

У судове засідання позивач не з'явився, хоча про дату розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Як свідчить частина 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Отже, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі без участі представника позивача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Шервуд і Ко" (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) 01 січня 2012 року було укладено Договір оренди частини нежитлового приміщення (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 38,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_2. Приміщення, передане за договором належить позивачу на праві власності, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.01.2008 р. та витягом №17359431 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 14.01.2008 р.

На виконання умов п. 3.1 Договору сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення від 01.01.2012 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що термін оренди складає дванадцять місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі.

Умовами Договору сторони також передбачили, що нарахування орендної плати та сплати всіх передбачених Договором платежів проводиться з дати підписання акту приймання-передачі, тобто з 01.01.2012 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється за 1 кв.м. в розмірі 170 грн. на загальну суму 6562 грн.

Додатковими угодами сторони узгоджували орендну плату, а саме: додатковою угодою від 01.01.2012 р. розмір орендної плати складає з січня 2012 р. по березень 2012 р. 126 грн. за 1 кв.м.; угодою від 01.04.2012 р. розмір орендної плати складає з квітня 2012 р. по червень 2012 р. 145 грн. за 1 кв.м., угодою від 01.07.2012 р. розмір орендної плати складає з липня 2012 р. по вересень 2012 р. 145 грн. за 1 кв. м., угодою від 01.10.2012 р. розмір орендної плати складає за жовтень 2012 р. 145 грн. за 1 кв. м.

Також пунктом 2 Додаткових угод визначено, що після закінчення терміну, зазначеного в додатковій угоді, орендар сплачує орендну плату у відповідності до п.5.1, 5.2 Договору оренди.

Крім того, пунктом 5.3 Договору орендна плата нараховується та сплачується на підставі зазначеного Договору та/або рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця оренди.

Як встановлено місцевим судом, 23 жовтня 2012 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про розірвання Договору з 30 листопада 2012 р. У свою чергу, позивач не заперечував проти цього.

Втім, відповідач орендоване приміщення своєчасно не повернув.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України передбачається, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно з частинами 1, 3 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до п. 9.2. Договору орендна плата сплачується до моменту повернення приміщення за актом прийому - передачі.

Пунктом 12.2. Договору передбачається, що у випадках, прямо не передбачених Договором, сторони керуються чинним законодавством.

Задовольняючи позов в частині стягнення орендної плати за листопад 2012 року, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість за орендну плату, нарахована на підставі п. 5.1 Договору, в сумі 6562 грн. за листопад 2012 р. позивачем сплачена не була.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 1679,10 грн. в рахунок погашення суми основного боргу.

На підставі чого, місцевий суд провадження у справі в частині стягнення 1679,10 грн. основного боргу припинив в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 4882,90 грн. орендної плати за листопад 2012 року.

Що стосується вимоги в частині стягнення орендної плати за грудень 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частинами 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

Згідно п.10.1 Договору дія договору може бути достроково припинена або розірвана, зокрема, за взаємною згодою сторін.

Заявою від 23.10.2012 р. відповідач повідомив позивача про розірвання договору з 30 листопада 2012 р.

Також, заявою від 22.01.2013р. вхід. № 1065д позивач підтвердив, що відповідач звільнив орендоване приміщення в листопаді 2012 року.

Вказані дії позивача та відповідача, на думку суду першої інстанції свідчать про те, що договір припинив свою дію 30.11.2012 року за взаємною згодою сторін.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду і звертає увагу на таке.

У зв'язку з невиконанням умов договору по сплаті орендної плати на 01.01.2013 р. у відповідача перед позивачем винила заборгованість по орендній платі в розмірі 13124 грн.

Згідно з п.9.1. Договору після закінчення терміну або дострокового припинення договору орендар зобов'язаний протягом 3 днів підготувати до передачі і звільнити приміщення та передати орендодавцю за актом прийому - передачі.

Однак, відповідач у вказаний строк приміщення для передачі не підготував і не передав, акт прийому - передачі до цього часу не підписаний, а заяву від 22.01.2013р. вхід. № 1065д колегія суддів не може вважати переконливим доказом повернення приміщення.

Відповідно до п.8.1. договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2012 р. орендар несе відповідальність за невчасне повернення орендованого майна орендар сплачує штраф в розмірі місячної орендної плати за цим договором.

Згідно із статтею 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частина 1 ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 1 ст. 624 ЦК України передбачає, що, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 624 п.8.1. договору оренди майна від 01.01.2012 р. позивачем штраф за несвоєчасне повернення орендованого приміщення в розмірі 6562 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню в частині відмови у стягненні 6562 грн., в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26 лютого 2013 року по справі №18/2644/12 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (вул. Жовтнева, 29-а, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 32689830) суму боргу у розмірі 6562 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 20.05.2013 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Россолов В.В.