Рішення № 31344507, 21.05.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2013 р.

Справа № 902/504/13

Провадження № 3/902/16/13

Господарський суд Вінницької області в складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до:Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 05538980 (майд. Михайла Грушевського, 8, м. Бар, Барського району, Вінницької області, 23000)

про стягнення 264569,68 грн.

При секретарі судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача : Єгоров В.С., за дорученням № 14-30 від 30.01.2013 р.

відповідача : Телятніков С.Ю., директор

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ подано позов до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", м. Бар про стягнення 264 569,68 грн. , з яких 198019,01 грн. основного боргу, 2834,44 грн. інфляційних втрат , 15366,78 грн. - 3% річних та 48349,45 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі № 902/504/13 та призначено її до розгляду на 30.04.2013 р.

За клопотанням позивача та з метою надання сторонами додаткових документів розгляд ухвалою суду від 30.04.2013 р. було відкладено на 21.05.2013 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав повністю, посилаючись на матеріали додані до позовної заяви.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в засіданні суду проти позову заперечує посилаючись на те , що основний борг в сумі 198019,01 грн. , заявлений позивачем, складається з різниці між заборгованістю в сумі 630347,19 грн. (згідно акту звірки взаєморозрахунків від 07.12.2012 р.) та погашеною заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію в сумі 432328,18 грн. згідно договору № 942/17"з" про організацію взаєморозрахунків від 11.12.2012 р. Пунктом 16 даного договору сторони засвідчили, що після виконання договору , вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору. Договір № 942/17"з" сторонами виконаний , а тому у позивача немає підстав для звернення з даним позовом до суду. Повернення основного боргу в сумі 198 019,01 грн. регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 20.03.2013 р. , відповідно до якої відповідач розробив розрахунок обсягів заборгованості за 2012 р. в сумі 728 308 грн. та які гарантовано будуть компенсовані державою.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 30.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця та Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", м. Бар було укладено договір № ТБ-11-1Н на постачання природного газу за регульованими тарифами.

За умовами Договору Постачальник (ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз") постачає природний газ Споживачу (Відповідачу) в обсягах і порядку , передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах , строках , порядку та на умовах , передбачених Договором (п. 1.1. Договору).

Розділом 2 Договору сторони домовились , що договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними Сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. Постачальник до 5- го числа, наступного з звітним місяцем, направляє Споживачу два примірника акту приймання - передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою Постачальника.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за реалізований газ здійснюються за цінами , що встановлюються національною комісією , яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1309,20 грн. з урахуванням податку на додану вартість, збору затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування , розподіл і постачання (п. 4.2. Договору). Розрахунковий період за Договором становить один місяць (п. 4.5. Договору). Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем шляхом планових платежів в такому порядку: 25% до 10 числа місяця поставки, 25% до 15 числа місяця поставки, 25% до 20 числа місяця поставки та 25 % до 25 числа місяця поставки (п. 4.6. Договору).

Пунктом 4.8. Договору сторони домовились , що у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу Споживач за взаємною згодою та у порядку , передбаченому законодавством , укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти , отримані від Споживача за газ по поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідно до черговості її виникнення.

Розділом 6 Договору сторони передбачили відповідальність сторін. Зокрема, сторони передбачили , що у разі порушення Споживачем строків оплати із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.6.2.2. Договору).

Разом з підписанням Договору на постачання природного газу № ТБ-11-1Н від 30.09.2011 р. сторонами було підписано додаток 1, 2 та 2А, якими було сторонами визначено обсяги поставки природного газу та перелік вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання.

Також сторонами 01.06.2012 р. було укладено додаткову угоду № 3 до договору по позову , яким сторони домовились , що постачальником природного газу є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства.

20.08.2012 р. сторонами по Договору було укладено додаткову угоду № 5, якою сторони домовились , що договір № ТБ-11-1Н від 30.09.2011 р. припинив свою дію в частині постачання природного газу з 01.09.2012 р.

На виконання умов договору № ТБ-11-1Н від 30.09.2011 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства поставило Відповідачу природного газу на загальну суму 716724,19 грн. , що стверджується обопільно підписаними сторонами Договору актами приймання - передачі та реалізації газу за період з 30.11.11 р. по 31.03.12 р. та актом звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що відповідач за період з 26.03.2012 р. по 27.06.2012 р. здійснив з позивачем часткові розрахунки в сумі 86 377 грн., що стверджується матеріалами справи та сторонами в засіданні суду.

Таким чином , станом на 28.06.2012 р. борг відповідача перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства склав 630347,19 грн.

В засіданні суду встановлено , що 07.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця та Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", м. Київ було укладено договір № 14/6886/12 про відступленя права вимоги, за умовами якого Позивач по справі (Новий Кредитор) приймає на себе від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця (Первісного Кредитора) право вимоги до боржника - Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", м. Бар (Відповідача по справі) боргу за договором № ТБ -11-1Н від 30.09.2011 р. в сумі 630 347,19 грн.

12.11.2012 р. між сторонами по договору про відступленя права вимоги було укладено акт приймання - передачі документів, за яким позивачу по справі від Первісного кредитора було передано документи , які підтверджують борг відповідача перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця.

Судом встановлено , що 12.11.2012 р. позивач по справі вручив , а відповідач отримав повідомлення № 07-15-3202 від 12.11.2012 р. про відступленя права вимоги.

Таким чином , відповідач з 12.11.2012 р. був повідомлений , що сплату коштів в сумі 630 347,19 грн. за договором № ТБ-11-1Н від 30.09.2011 р. він повинен здійснити новому кредитору - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ.

В засіданні суду встановлено, а сторонами по справі підтверджено , що 11.12.2012 р. було підписано шестисторонній договір № 942/517з про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася , транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

За умовами договору відповідач після отримання коштів від Територіального органу Казначейства в Вінницькій області, Головного фінансового управління Вінницької обласної державної адміністрації, Фінансового управління Барської районної державної адміністрації в сумі 432328,18 грн. перераховує їх позивачу - ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Факт перерахування відповідачем позивачу коштів в сумі 432328,18 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 687 від 11.12.2012 р. та випискою з банку від 21.12.2012 р.

Отже, станом на 22.12.2012 р. борг відповідача перед позивачем складає 198019,01 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні відносини виникли з договору, що має елементи договору постачання (ст. 712 ЦК України) та перевезення вантажів (ч. 3 ст. 306 ГК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки відповідач не надав суду на день розгляду справи належних доказів проведення з позивачем остаточних розрахунків за отриманий газ по договору № ТБ-11-1Н від 30.09.11р. у сумі 198 019,01 грн., позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 198 019,01 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 48349,45 грн. - пені за період з 12.02.2012 р. по 05.10.2012 р., 15366,78 грн. - 3% річних за період з 06.12.2011 р. по 12.02.2013 р. , 2834,44 грн. - інфляційних нарахувань за період з грудня 2011 р. по березень 2013 р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 6.2.2. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Судом проведено перевірку правильності нарахування пені, внаслідок чого встановлено, що позивач просить стягнути пеню за період з 12.02.2012р. по 05.10.2012 року по кожному акту окремо.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з викладеного, судом проведено розрахунок пені відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України по кожному акту окремо.

При перерахунку пені (з кінцевою датою нарахування - 05.10.2012 р., оскільки зазначена дата визначена позивачем в розрахунку) сума пені складає 48349,45 грн. згідно наведеного позивачем розрахунку.

Щодо заявлених до стягнення 2834,44 грн. інфляційних нарахувань за визначений позивачем в розрахунку період з грудня 2011 року по березень 2013 року суд не виявив порушень нарахування, а тому ця сума також підлягає задоволенню в повному розмірі.

Перевіркою розрахунку 3 % річних проведеного позивачем за період з 06.12.2011 року по 12.02.2013 року, судом помилок не виявлено, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 15366,78 грн.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3% річних, інфляційних та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з вини відповідача.

21.05.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 35, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 05538980 (майд. Михайла Грушевського, 8, м. Бар, Барського району, Вінницької області, 23000) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) 198019,01 грн. - основного боргу; 48349,45 грн. - пені; 2834,44 грн. - інфляційних втрат; 15366,78 грн. - 3% річних; 5291,40 грн. - відшкодування витрат на судовий збір.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 травня 2013 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) ;3 - відповідачу (майд. Михайла Грушевського, 8, м. Бар, Барського району, Вінницької області, 23000)