Постанова № 31310194, 15.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/786/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Мельничука О.В., Широкого С.В.

відповідача: Шадюка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Крижопільського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№113) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Крижопільський ВЦ (№113) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крижопільської МДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Крижопільською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Крижопільського ВЦ (№113) з питань правильності визначення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки Крижопільською МДПІ складено акт перевірки № 120/1701/14316862 від 31.01.2013р., на підставі висновків якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000021701 від 14.02.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Крижопільською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Крижопільського ВЦ (№113) з питань правильності визначення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки Крижопільською МДПІ складено акт перевірки № 120/1701/14316862 від 31.01.2013р., на підставі висновків якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000021701 від 14.02.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб.

В ході проведення перевірки виявлено порушення:

1) п.19.2 б) ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " від 22.05.2003 року № 8894У (із змінами та доповненнями); п.п. 176.2 б) п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010року № 2755-УІ; п.3.2, п.3.3, п.3.4, Інструкції "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року за №451 та зареєстрованому в Мін'юсті України 22.10.2003 року за №960/8281; Інструкції "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДНА України від 24.12.2010 року за №1020 та зареєстрованому в Мін'юсті України 13.01.2011 року за №46/18784 - подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за що відповідальність передбачена п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ;

2) п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.19.2 а) п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІУ (із змінами та доповненнями), п.п.176.2 а) п. 176.2 ст.176; п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) - перерахування податку з доходів фізичних осіб не у повному обсязі, з порушенням термінів сплати. Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2013 року складає 1345345,99 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання в сумі 1345345,99 грн. Відповідальність передбачено п. 127.1 ст.127 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідача, виходячи із порушення податковим органом порядку проведення перевірок. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У статті 18 ПК України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п.п. "а" п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Відповідно до абз.2 п.57.1 ст.57 ПК України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У ст.118 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.

Згідно зі ст.121 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування. Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів.

Крім того, обов'язок позивача здійснювати утримання та перерахування із отриманих доходів засуджених податку з доходів фізичних осіб також закріплений п. 4.1 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 191 від 04.10.2004 року. Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спору в цій частині.

Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі на проведення перевірки визначено період, який вона охоплює - з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, а податковий орган вийшов за межі зазначеного в наказі на проведення перевірки періоду та при обчисленні грошового зобов'язання врахував суму, яка виникла до 01.01.2010 року.

В цій частині колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в ході перевірки податковим органом дійсно не перевірялась повнота обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період до 01.01.2010року. Проте наявність у позивача станом на початок перевірки року сальдо в розмірі 424108,54 грн. вбачається із наданої установою бухгалтерської та податкової звітності, а тому була використана податковим органом при нарахуванні податкового зобов'язання. Згідно розрахунку нарахування пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб по Крижопільському ВЦ-113 в суму пені входить сальдо на 01.01.2010 року.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що податковий орган вірно включив до розрахунку податкових зобов'язань позивача суму кредитованого сальдо, що свідчить про правомірність його дій та рішень та вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог Крижопільського ВЦ-113.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Крижопільського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№113) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Крижопільському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№113).

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "20" травня 2013 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.