Рішення № 31277039, 15.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.13 Справа № 914/1033/13-г

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)

до відповідача: Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (м. Дрогобич Львівської обл.)

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м. Львів)

про: стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за спожитий природній газ в сумі 714 684,29 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Панас Ю.А. - довіреність б/н від 11.02.2013 року

третя особа: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (м. Дрогобич Львівської обл.), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за спожитий природній газ в сумі 714 684,29 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.03.2013 року. Ухвалою суду від 22.03.2013 року розгляд справи відкладено до 26.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 26.03.2013 року розгляд справи відкладено до 22.04.2013 року, для надання доказів по справі. Ухвалою суду від 22.04.2013 року розгляд справи відкладено до 26.04.2013 року, для надання доказів по справі. Ухвалою суду від 26.04.2013 року розгляд справи відкладено до 07.05.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 07.05.2013 року розгляд справи відкладено до 15.05.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2013 року, про відкладення від 22.03.2013 року, від 26.03.2013 року, від 22.04.2013 року, від 26.04.2013 року, від 07.05.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення від 08.05.2013 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.04.2013 року за вх.№13790/13 позивач подав заперечення за заяву відповідача.

24.04.2013 року за вх.№14282/13 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2013 року, про відкладення від 22.03.2013 року, від 26.03.2013 року, від 22.04.2013 року, від 26.04.2013 року, від 07.05.2013 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.

21.03.2013 року за вх.№7851/13 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи.

26.03.2013 року за вх.№8531/13 відповідач подав заяву про:

1) відкладення розгляду справи,

2) залучення до розгляду справи в якості третьої особи на стороні позивача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (адреса: 79039, вул. Золота, 42, м. Львів);

3) здійснити фіксування судового процесу з допомогою звукозапису технічного засобу.

Представник позивача щодо клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи на стороні позивача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» покладається на розсуд суду.

22.04.2013 року за вх.№13395/13 відповідач подав відзив на позовну заяву.

24.04.2013 року за вх.№14388/13 відповідач подав уточнений відзив на позовну заяву.

07.05.2013 року за вх.№15549/13 відповідач подав уточнений відзив на позовну заяву.

07.05.2013 року за вх.№15619/13 відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи, що підтримане третьою особою, яке задоволено судом.

15.05.2013 року за вх.№16952/13 відповідач подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та прохання зменшення розміру пені до 5% (27784,18 грн.)

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 26.03.2013 року, від 22.04.2013 року, від 26.04.2013 року, від 07.05.2013 року не виконала, явку повноважного представника забезпечила, хоча і була належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №585 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 08.05.2013 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.04.2013 року за вх.№13791/13 третя особа подала клопотання про надання суду копії заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

07.05.2013 року за вх.№15561/13 третя особа подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 15.05.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - Первісний кредитор, Постачальник) та Комунальним підприємством «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (далі - відповідач, Покупець) був укладений договір № ТЕ 10Н купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати Покупцеві імпортований природний газ (надалі - газ) для населення та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ПАТ «Львівгаз» поставив протягом листопада-грудня 2011 року, січня-квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 12 711 063,37 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р.

Позивач наголошує, що відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами вищезазначеного договору купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що 14.11.2012 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 14/7011/12.

У відповідності до п.1.1 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор (ПАТ «Львівгаз») передає, а новий кредитор (ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора - КП «Дрогобичтеплоенерго» за договором № ТЕ10Н від 30.09.2011 р. у сумі 5 373 363,37 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу газу.

Згідно з п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 Договору. Передача оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів (копія додається).

Пунктом 2.3 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права боргу (копія додається).

Відповідно до п.4.1 Договору купівлі-продажу газу №ТЕ10Н від 30.09.2011 р., розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

Перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу не пізніше 10 числа місяця поставки; Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, за твердженням позивача, в порушення умов договору, відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно.

Пунктом 7.3.1 Договору купівлі-продажу газу передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Позивач зазначає, що розмір пені складає 555 683,62 грн.

Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, на думку позивача, відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 25 461,97 грн. та 133 538,70 грн. відповідно.

Позивач наголошує, що відповідач зобов'язаний сплатити ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 25 461,97 грн., пеню у розмірі 555 683,62 грн., три відсотки річних у розмірі 133 538,70 грн., що загалом становить 714 684 (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 29 коп.

Відповідач зазначає, що погоджується з розрахунком ціни позову по справі № 914/1033/13-г та жодних застережень щодо правильності нарахування не має.

У своєму клопотанні відповідач просить господарський суд Львівської області при винесенні рішення по цій справі у відповідності до п.3 ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити суму пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за поставлений газ до 5% (27 784,18 грн.)

Відповідач повідомляє, що згідно Договору про постачання природного газу від 30.09.2011 року № ТЕ10Н, ним було спожито газу на загальну суму 12 711 063,37 гривень і фактично сплачено 12 711 063,37 гривень. Таким чином, основна сума боргу сплачена відповідачем до 21.12.2012 року, що не заперечується в розрахунку і самим позивачем. Це свідчить про високий ступінь проплати відповідачем коштів за спожитий газ згідно договору від 30.09.2011 року № ТЕ10Н.

Відповідач наголошує, що за 2012 рік Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради спожило енергоносіїв на загальну суму 27 795,6 тис. грн., з них проплачено 23 729, 1 тис. грн., що становить 85,4% проплати. Це також свідчить про високий ступінь проплати підприємством коштів за спожиті енергоносії.

Відповідач звертає увагу на те, що обставинами, які свідчать про скрутне матеріальне становище КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР є наступні:

Комунальне підприємство працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші. Затверджені тарифи для населення за 1 Гкал теплової енергії в розмірі 321,67 грн., рівень відшкодування яких на даний час становить 69,9 % фактичної собівартості.

Дебіторська заборгованість підприємства станом на 27.03.2013 року становить 15,9 млн. грн., в тому числі населення - 8,5 млн. грн., державний бюджет - 1,7 млн. грн., місцевий бюджет-4,6 млн. грн., інші споживачі- 1,1 млн. грн.

У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, між останнім та Дрогобицькою ОДПІ 28 квітня 2012 року було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 769.959,09 гривень,

Згідно довідки про стан претензійно-позовної роботи станом на 27.03.2013 року, у Дрогобицький міськрайонний суд подано 102 заяви про видачу виконавчих листів про стягнення заборгованості з фізичних осіб на суму 521 тис. грн.

У ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито 102 проваджень на суму 521 тис. грн.

У Господарському суді Львівської області перебувають на розгляді позовні заяви про стягнення на користь КП «Дрогобичтеплоенерго» на загальну суму 308 тис. грн.

Відповідач зазначає, що Комунальним підприємством «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради вчиняються усі необхідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Відповідач звертає увагу на те, що Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є включеним до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.2005 року. Цей факт підтверджується випискою № 194 від 28.11.2005 року з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Також відповідач підтверджує, що на момент подання цієї скарги підприємство не виключено з вищезазначеного Реєстру.

Відповідач зазначає, що позивачем компенсуються свої збитки внаслідок невчасного виконання зобов'язань відповідачем за рахунок нарахування та стягнення: 3% річних за кожен день та інфляційних нарахувань.

Відповідач звертає увагу на те, що стягнення неустойки спричинить додаткове збільшення збитків його підприємства, які не матимуть жодних джерел для їх покриття, а збільшення збитків може призводити до стану неплатоспроможності підприємства відповідача.

Відповідач наголошує, що КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР єдине у місті Дрогобичі підприємство, яке забезпечує населення, соціальну сферу послугами з теплопостачання, а тому фінаносва неспроможність даного підприємства може призвести до спричинення кризової ситуації у соціальній сфері міста.

Також, відповідач зазначає, що стягнення додаткової неустойки спричинить також збільшення заборгованості по заробітній платі працівникам КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР.

Відповідач звертає увагу на те, що, згідно част.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків інший учасникам, господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У даному випадку порушення термінів виконання грошових зобов'язань перед позивачем не призвело до завдання збитків іншим учасникам, свідченням чому є відсутність будь-яких претензій з цього приводу. Адже, згідно ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.94 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Окрім цього, відповідач звертає увагу на те, що 25 липня 2012 року Господарським судом Львівської області було винесено рішення у справі № 5015/2125/12 за позовом ПАТ «Нафтогаз України» до КП «Дрогобичтеплоенерго» ТМР про стягнення заборгованості за спожитий газ у 2011 - 2012 роках, а також штрафних санкцій за прострочення платежів. Згідно цього рішення, яке залишене без змін Постановою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2012 року та набрало законної сили, встановлено той факт, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із низькою платоспроможністю споживачів послуг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР (населення), у зв'язку із чим суд вважав за можливе, відповідно до ст.233 ГК України, зменшити розмір належної до сплати пені. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 27 грудня 2012 року.

Крім цього, відповідач зазначає, що винятковими обставинами у вигляді скрутного матеріального стану відповідача, а також те, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із низькою платоспроможністю споживачів послуг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР (населення) при зменшенні розміру неустойки, вважає також господарський суд Львівської області у справі № 5015/4906/12 за позовом ПАТ «Нафтогаз України» до КП «Дрогобичтеплоенерго» ТМР про стягнення заборгованості за спожитий газ у 2011, 2012 роках, а також штрафних санкцій за прострочення платежів. Це рішення також залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року та набрало законної сили. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 15 квітня 2013 року.

Відповідач наголошує, що, згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно представленого суду розрахунку розмір інфляційних втрат становить 25461 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 97 коп., 3 % річних - 133538 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 70 коп.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем 15.05.2013 року за вх.№16952/13 подано заяву, згідно якої він повністю визнає позовні вимоги, а саме щодо стягнення з нього 3% річних в розмірі 133538,70 грн., пені в розмірі 555683,62 грн., втрат від інфляції в розмірі 25461,97 грн., а у суду немає підстав вважати, що такі дії відповідача суперечать чинному законодавству України, або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Разом з тим, позивач просить зменшити розмір пені до 5%, тобто до суми 27784,18 грн. в зв'язку з тим, що згідно Договору про постачання природного газу від 30.09.2011 року № ТЕ10Н, ним було спожито газу на загальну суму 12 711 063,37 гривень і фактично сплачено 12 711 063,37 гривень. Таким чином, основна сума боргу сплачена відповідачем до 21.12.2012 року, тобто до моменту звернення позивача з позовною заявою, що не заперечується в розрахунку і самим позивачем. Це свідчить про високий ступінь проплати відповідачем коштів за спожитий газ згідно договору від 30.09.2011 року № ТЕ10Н. Також, за 2012 рік Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради спожило енергоносіїв на загальну суму 27 795,6 тис. грн., з них проплачено 23 729, 1 тис. грн., що становить 85,4% проплати. Це також свідчить про високий ступінь проплати підприємством коштів за спожиті енергоносії. Разом з тим, обставинами, які свідчать про скрутне матеріальне становище КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР є те, що: комунальне підприємство працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші. Затверджені тарифи для населення за 1 Гкал теплової енергії в розмірі 321,67 грн., рівень відшкодування яких на даний час становить 69,9 % фактичної собівартості. Дебіторська заборгованість підприємства станом на 27.03.2013 року становить 15,9 млн. грн., в тому числі населення - 8,5 млн. грн., державний бюджет - 1,7 млн. грн., місцевий бюджет - 4,6 млн. грн., інші споживачі - 1,1 млн. грн.

У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, між останнім та Дрогобицькою ОДПІ 28 квітня 2012 року було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 769.959,09 гривень,

Крім того, Комунальним підприємством «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради вчиняються необхідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості. У Господарському суді Львівської області перебувають на розгляді позовні заяви про стягнення на користь КП «Дрогобичтеплоенерго» на загальну суму 308 тис. грн.

Згідно довідки про стан претензійно-позовної роботи станом на 27.03.2013 року, у Дрогобицький міськрайонний суд подано 102 заяви про видачу виконавчих листів про стягнення заборгованості з фізичних осіб на суму 521 тис. грн. У ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито 102 провадження на суму 521 тис. грн.

Також, Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є включеним до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.2005 року. Цей факт підтверджується випискою № 194 від 28.11.2005 року з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Також відповідач підтверджує, що на момент подання цієї скарги підприємство не виключено з вищезазначеного Реєстру.

Разом з тим, позивачем компенсуються свої збитки внаслідок невчасного виконання зобов'язань відповідачем за рахунок нарахування та стягнення: 3% річних за кожен день та інфляційних нарахувань, а стягнення неустойки спричинить додаткове збільшення збитків відповідача, які не матимуть джерел для їх покриття, а збільшення збитків може призводити до стану неплатоспроможності підприємства відповідача.

Крім того, КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР є у місті Дрогобичі підприємством, яке забезпечує населення, соціальну сферу послугами з теплопостачання, а тому фінансова неспроможність даного підприємства може призвести до спричинення кризової ситуації у соціальній сфері міста. Одночасно, стягнення неустойки спричинить також збільшення заборгованості по заробітній платі працівникам КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР.

Згідно част.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків інший учасникам, господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У даному випадку позивачем, незважаючи на вимоги суду, не надано належних та допустимих доказів, які би доводили, що порушення термінів виконання грошових зобов'язань відповідачем призвело до завдання збитків іншим учасникам, свідченням чому є відсутність будь-яких претензій з цього приводу. Адже, згідно ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводяться кредитором.

Також, відповідно до п.2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.94 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Окрім цього, 25 липня 2012 року Господарським судом Львівської області було винесено рішення у справі № 5015/2125/12 за позовом ПАТ «Нафтогаз України» до КП «Дрогобичтеплоенерго» ТМР про стягнення заборгованості за спожитий газ у 2011 - 2012 роках, а також штрафних санкцій за прострочення платежів. Згідно цього рішення, яке залишене без змін Постановою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2012 року та набрало законної сили, встановлено той факт, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із низькою платоспроможністю споживачів послуг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР (населення), у зв'язку із чим суд вважав за можливе, відповідно до ст.233 ГК України, зменшити розмір належної до сплати пені. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 27 грудня 2012 року. Крім цього при зменшенні розміру неустойки винятковими обставинами у вигляді скрутного матеріального стану відповідача, а також те, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із низькою платоспроможністю споживачів послуг КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР (населення) Господарський суд Львівської області визнав у справі № 5015/4906/12 за позовом ПАТ «Нафтогаз України» до КП «Дрогобичтеплоенерго» ТМР про стягнення заборгованості за спожитий газ у 2011, 2012 роках, а також штрафних санкцій за прострочення платежів. Це рішення також залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року та набрало законної сили. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 15 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати спожитого газу, відповідно до п.7.3.1 Договору, позивач просить стягнути з відповідача 555683 грн. 62 коп. пені при відсутності основної суми заборгованості.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення пені, суд зважаючи на вищезазначені обставини та визнання відповідачем позовних вимог, вважає за можливе як виняток, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 ГПК України, з урахуванням інтересів позивача щодо можливості виконання відповідачем позовних вимог, зменшити розмір належної до сплати пені до 20 % від заявленого розміру, а саме стягнути пеню в розмірі 111136 (сто одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (м. Дрогобич Львівської обл.) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м. Львів) в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 25461 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 97 коп., 3% річних у сумі 133538 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 70 коп., пені у розмірі 111136 (сто одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 72 коп. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720,50 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №60352315 від 01.02.2013 року на суму 1720,5 грн. про сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1, корпус А, код ЄДРПОУ 05445563) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р №260053012609 в ГОУ «Промінвест банку України», МФО 300012) інфляційних втрат у сумі 25461 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 97 коп., 3% річних у сумі 133538 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 70 коп., пеню у розмірі 111136 (сто одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 72 коп. та 14294 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2013 року.