Постанова № 30987285, 10.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року 11:33Справа № 0870/8011/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт» до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі представників сторін:

від позивача: Ємельянова О.О. (дов. б/н від 17.08.2012 року),

від відповідача: Головченко І.С. (дов. №903/10 від 16.03.2012 року),

Драч В.М. (дов. №1410/10 від 04.04.2013 року), -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт» (далі - позивач, ТОВ «Авто Граніт») до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2012 №0000461504 та №0000471504.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки зазначає про те, що порушення контрагентами позивача - ТОВ «Бренд Строй» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» податкового законодавства не є підставою для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій та про відсутність поставок товарів і послуг, у зв'язку з чим вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити. Вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку з встановленими податковим органом порушеннями податкового законодавства, оскільки на думку податкового органу не підтверджені поставки товару від ТОВ «Бренд Строй» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс». В обґрунтування позиції зазначено, що ОСОБА_4 є директором ТОВ «Бренд Строй», яка зареєструвала фірму на власне ім'я на прохання ОСОБА_5, фінансово-господарської діяльності вона не вела, жодних договорів не підписувала та не вела податкову звітність. Стосовно ТОВ БВП «Строитель-Плюс» зазначено, що податкові накладні, виписані БВП «Строітель-Плюс» вірогідно виконані не ОСОБА_6, а іншою особою. З огляду на встановлені обставини, податковим органом зроблено висновок, що первинні документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» не підписувались уповноваженими особами зазначених підприємств, а отже не відповідають вимогам п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть підтверджувати здійснення господарської операції.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 23.07.2012 по 26.07.2012, на підставі направлень від 23.07.2012 №66,67 та відповідно до наказу від 23.07.2012 №287, Вільнянською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авто Граніт» з питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Авто Граніт» по взаємовідносинах з БВП «Строітель плюс» та ТОВ «Бренд Строй»:

- ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від БВП «Строітель плюс» та ТОВ «Бренд Строй»;

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/94-ВР «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756- VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає перерахуванню до бюджету за перевіряємий період по операціям з придбання гранітної продукції, послуг навантаження гранітної продукції, розробки ґрунту, придбання запчастин та проведення ремонтів основних засобів на загальну суму 2 188 441,81 грн., у т.ч. по періодах: серпень 2009 у сумі 40 905,04 грн., вересень 2009 у сумі 38 146,66 грн., грудень 2009 у сумі 104 284,89 грн., квітень 2010 у сумі 26 722,40 грн., травень 2010 у сумі 44 515,00 грн., червень 2010 у сумі 30 498,00 грн., липень 2010 у сумі 19 838,67 грн., серпень 2010 у сумі 43 976,00 грн., вересень 2010 у сумі 158 431,43 грн., жовтень 2010 у сумі 124 346,66 грн., листопад 2010 у сумі 46 701,45 грн., грудень 2010 у сумі 138 933,33 грн., січень 2011 у сумі 21 755,55 грн., лютий 2011 у сумі 24 338,15 грн., березень 2011 у сумі 45 661,66 грн., квітень 2011 у сумі 31 936,73 грн., травень 2011 у сумі 64 491,32 грн., червень 2011 у сумі 139 500,76 грн., липень 2011 у сумі 184 325,06 грн., вересень 2011 у сумі 251 418,87 грн., жовтень 2011 у сумі 193 705,63 грн., листопад 2011 у сумі 307 875,01 грн., грудень 2011 у сумі 250 935,07 грн., січень 2012 у сумі 53 426,14 грн., лютий 2012 у сумі 85 186,15 грн.;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягає перерахуванню до бюджету за перевіряємий період на загальну суму 2 188 441,81 грн., у т.ч. по періодах: 4 кв. 2009 у сумі 243 253,40 грн., 3 кв. 2010 у сумі 263 758,50 грн., 4 кв. 2010 у сумі 342 906,30 грн., 1 кв. 2011 у сумі 124 778,70 грн., 2кв. 2011 у сумі 188 546,10 грн., 3 кв. 2011 у сумі 297 862,20 грн., 4 кв. 2011 у сумі 691 275,40 грн., 1 кв. 2012 у сумі 36 061,01 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 316/22/30567739 від 02.08.2012.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що ТОВ «Авто Граніт» мало взаємовідносини з контрагентами БВП «Строітель плюс» та ТОВ «Бренд Строй», по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставки товарів, послуг, а також відсутністю постачання товарів по ланцюгу поставки.

Щодо ТОВ «Бренд Строй», актом перевірки (стор. 18) встановлено наступне. Відповідно до протоколу допиту свідка від 29.03.2012 року, отриманого старшим слідчим о/у ДПС в АР Крим капітаном податкової міліції Дорофєєвим О.Ю. засновником та директором ТОВ «Бренд Строй» є допитана громадянка ОСОБА_4, яка повідомила наступне:

«Примерно осенью 2009 года ОСОБА_5 попросила меня об услуге, а именно: отркрыть на свое имя предприятие, она пояснила это тем, что она не справляется с объемами строительных работ, которые выполняет ее предприятия, и ей необходимо дополнительные предприятия и персонал. В связи с этим предложила быть учредителем и директором предприятия ООО «Бренд Строй», на что я дала свое согласие. Примерно на следующий день после нашей беседы я вместе с представителем ОСОБА_5 поехали регистрировать предприятие ООО «Бренд Строй». Предприятие открывала на свое имя исключительно по просьбе ОСОБА_5, так как у меня с ней были хорошие отношения. Цели получения какой - либо финансовой выгоды от создания предприятия у меня не было. Какую-либо финансово-хозяйственную деятельность предприятия ООО «Бренд Строй» я не вела, договора не заключала. Отчетность предприятия не заполняла , не подписывала и не сдавала , печать предприятия никогда не видела.3а открытие предприятия ООО «Бренд Строй» каких-либо денежных средств от ОСОБА_5 либо от кого-либо еще я не получала. По какому адресу зарегистрировано предприятие мне не известно. Штат работников предприятия мне также не известен. Имеется ли транспорт и складские помещения мне не известно. От деятельности предприятия каких-либо денежных средств никогда не получала».

Стосовно БВП «Строітель-Плюс», на стор. 22 акту перевірки зазначено, що Вільнянською МДПІ отримано акт про неможливість проведеної перевірки №37/22/31263808 від 11.04.2012 за результатами якого встановлено БВП «Строітель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання БВП «Строітель-Плюс» до реальних вигодо набувачів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

17.08.2012 Вільнянська МДПІ на підставі акта перевірки № 316/22/30567739 від 02.08.2012, прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000461504, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 3 543 949,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 2 471 857,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 072 092,00 грн.;

- №0000471504, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 126 002,51 грн., у т.ч. за основним платежем 2 188 442,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 937 560,51 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Ухвалою суду від 11.09.2012, судом призначено судово-економічну експертизу. На вирішення експерту поставлені наступні запитання:

Чи підтверджується документально висновки акту «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто граніт» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012» Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС № 316/22/30567739 від 02.08.2012 щодо порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, із змінами та доповненнями та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток підприємства на загальну суму 2 188 441,81 грн. за період з 4 кварталу 2009 року - 1 квартал 2012 року?

Чи підтверджуються документально висновки акту «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто граніт» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012» Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС № 316/22/30567739 від 02.08.2012 щодо порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/94-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.7 ст. 207 Податкового кодексу України № 2756-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 471 855,63 грн. за період серпень 2009 року - лютий 2012 року?

Чи підтверджується документально подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ БВП «Строітель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Авто граніт» за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року та в якому розмірі?

Чи відповідають обсяги отриманих ТОВ «Авто граніт» товарів, робіт та послуг від ТОВ БВП «Строітель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» обсягам реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) ТОВ «Авто граніт» за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року?

Чи підтверджуються документально сформовані підприємством ТОВ «Авто Граніт» валові витрати і податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях між ТОВ «Авто Граніт» з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй» за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року?

07.03.2013 до суду, разом із справою надійшов висновок експерта.

Експертом досліджені первинні документи ТОВ «Авто Граніт» по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» за період вересень 2010 - червень 2011 (видаткові накладні, акти виконаних робіт, калькуляції, розрахунки калькуляцій) та встановлено, що за досліджуваний період ТОВ «Авто Граніт» отримано від ТОВ «Бренд Строй» товарів (робіт, послуг) на загальну суму 959 588,02 грн. без ПДВ, ПДВ 191 917,61 грн., у т.ч. отримано: товарів на суму 208 333,33 грн. (без ПДВ); послуг на суму 643 921,36 грн. (без ПДВ); ремонтів на суму 107 333,33 грн. (без ПДВ).

Експертом досліджені первинні документи ТОВ «Авто Граніт» по взаємовідносинах з БВП «Строитель Плюс» за період серпень 2009 - лютий 2012 (видаткові накладні, акти виконаних робіт, калькуляції, розрахунки калькуляцій) та встановлено, що за досліджуваний період ТОВ «Авто Граніт» отримано від БВП «Строитель Плюс» товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11 622 856,31 грн. без ПДВ, ПДВ 2 324 571,24 грн., у т.ч. отримано: товарів на суму 4 202 120,35 грн. (без ПДВ); запчастин на суму 1 158 273,18 грн. (без ПДВ); паливно-мастильних матеріалів на суму 33 970,00 грн. (без ПДВ); товарно-матеріальних цінностей на суму 239 683,30 грн. (без ПДВ) послуг на суму 3 166 660,10 грн. (без ПДВ); ремонтів на суму 2 822 149,38 грн. (без ПДВ).

Висновки акту «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто Граніт» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012» Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС № 316/22/30567739 від 02.08.2012р., щодо порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, із змінами і доповненнями та п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток підприємства на загальну суму 2 188 441,81 грн. за період з 4 кварталу 2009 року - 1 квартал 2012 року та щодо порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1,п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України № 168/94-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) та п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.7 ст201 Податкового кодексу України № 2756- VI від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 471 855,63 грн. за період серпень 2009 року - лютий 2012 року документально не підтверджуються.

У результаті дослідження документально підтверджується подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ «Строитель Плюс» у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Авто Граніт» за період серпень 2009 - лютий 2012 в повному обсязі у розмірі 11 622 856,31 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 4 202 120,35 грн., витрати на матеріали, паливо, запасні частини - 1 431 926,48 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 5 988 809,48 грн.

У результаті дослідження документально підтверджується подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ «Бренд Строй» у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Авто Граніт» за період вересень 2010 - червень 2011 в повному обсязі у розмірі 959 588,02 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 208 333,33 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 751 254,69 грн.

Також експерт зазначив, що документально підтверджується придбання ТОВ «Авто Граніт» у ТОВ «Строитель Плюс» товарів (робіт, послуг) вартістю 11 622 856,31 грн. (без ПДВ) та використання (реалізація, списання) таких товарів (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Авто Граніт» за період серпень 2009 - лютий 2012 в повному обсязі у розмірі 11 622 856,31 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 4 202 120,35 грн., витрати на матеріали, паливо, запасні частини - 1 431 926,48 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 5 988 809,48 грн.

Також, документально підтверджується придбання ТОВ «Авто Граніт» у ТОВ «Бренд Строй» товарів (робіт, послуг) вартістю 959 588,02 грн. (без ПДВ) та використання (реалізація, списання) таких товарів (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Авто Граніт» за період вересень 2010 - червень 2011 в повному обсязі у розмірі 959 588,02 грн. (без ПДВ), у т.ч.: собівартість реалізованих товарів - 208 333,33 грн., витрати на послуги навантажувача та ремонт - 751 254,69 грн.

Отже, обсяги отриманих ТОВ «Авто Граніт» товарів від ТОВ БВП «Строитель- Плюс» та ТОВ «Бренд Строй» вартістю 4 410 453,68 грн. відповідають обсягам реалізації таких товарів ТОВ «Авто Граніт» за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року у сумі 4 410 453,68 грн., а обсяги отриманих товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) вартістю 8 171 990,65 грн. - обсягам витрат, що здійснені для ведення власної господарської діяльності за період з серпня 2009 року по лютий 2012 року в сумі 8 171 990,65 грн.

документально підтверджуються сформовані підприємством ТОВ «Авто Граніт» валові витрати та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2009р. - 1 кв. 2012р. в сумі 8 041 476 грн. та сформований податковий кредит в деклараціях з ПДВ за період з серпня 2009р. по лютий 2012р. в сумі 2 471 856 грн. при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Бренд Строй» відповідно до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами і доповненнями), п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), а також п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/94-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.7 ст201 Податкового кодексу України № 2756- VI від 02.12.2010р.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI).

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Як зазначено у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI передбачено наступне.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не є обґрунтованими.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує реальність господарських операцій.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.

Висновки податкового органу, викладені на підставі інформації отриманої з протоколу допиту свідка від 29.03.2012 року, отриманого старшим слідчим о/у ДПС в АР Крим капітаном податкової міліції Дорофєєвим О.Ю. та отриманого акту про неможливість проведеної перевірки №37/22/31263808 від 11.04.2012, спростовуються видатковими та податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підтверджують обставини поставки та отримання позивачем товару, а подальше його використання у власній господарській діяльності підтверджено матеріалами справи.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд вважає, що позивач придбав товари та послуги у ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строітель-Плюс», тобто в юридичних осіб, посадові особи яких можуть порушувати вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності.

Цей же підхід до вирішення податкових конфліктів відображений у судових рішеннях Європейського суду. У рішенні в справі «Інтерсплав» проти України» абсолютно однозначно визначено, що платника податків може бути притягнено до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня залученість у ці зловживання.

Також необхідно зазначити, що в судовому засіданні встановлено, що відповідачем проведена перевірки позивача в червні 2012 року та складено акт перевірки № 245/22/30567739 від 20.06.2012. Вказана перевірки проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Осипчука С.В. від 15.05.2012.

19.07.2012 ТОВ «Авто Граніт» Вільнянській МДПІ у Запорізькій області надано заперечення на вказаний акт перевірки.

Податковим органом, відповідно до п.п. 78.1.51 п. 78.1. ст. 78 ПК України призначено позапланову виїзну перевірку та складено акт № 316/22/30567739 від 02.08.2012 на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення - рішення.

Таким чином, фактично перевірка податковим органом проведена на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону.

В даному випадку дії податкового органу регламентуються п.п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Згідно вказаної норми (в редакції на час прийняття спірних рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Авто Граніт» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ від 17.08.2012 за № 0000461504 та № 0000471504 скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000461504 від 17.08.2012 та № 0000471504 від 17.08.2012.

Судові витрати у розмірі 2 146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень) грн. та витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 16 803,60 (шістнадцять тисяч вісімсот три гривні шістдесят копійок) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт» (код ЄДРОПОУ 30567739) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д. В. Татаринов