Ухвала суду № 30950375, 17.04.2013, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/547/13-к

Провадження у справі № 1-кп/135/34/13

У Х В А Л А

іменем України

17.04.2013 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі головуючої судді Волошиної Т.В.,

при секретарі Драло О.О.,

за участю: прокурора Джулая В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши підготовче судове засідання в залі суду м. Ладижина у кримінальному провадженні №12013010070000135 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тульчин Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого в ДП «Ензим» на посаді менеджера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2013 року до Ладижинського міського суду Вінницької області від старшого прокурора прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулая В.Г. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України разом із угодою про визнання винуватості від 30 березня 2013 року, укладеною між старшим прокурором прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулаєм В.Г. та обвинуваченим ОСОБА_1

Органом досудового слідства ОСОБА_1 звинувачено у тому, що він працюючи в ДП «Ензим» на посаді менеджера та будучи службовою особою наділеною адміністративно-господарськими функціями одержав 27.03.2013 року, близько 11 год., в м. Ладижин Вінницької області, перед входом в «АТВ», що розташований по вул. П. Кравчика, буд. 4 від ОСОБА_3 хабар в сумі 5000 грн. за підписання в подальшому договору поставки твердого палива. Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.368 КК як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, кваліфікуючою ознакою якого є: одержання хабара у значному розмірі.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, посилаючись на те, що умови угоди суперечать вимогам закону, зокрема, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти затвердження угоди.

Вивчивши обвинувальний акт з додатками, з долученою до них угодою, суд прийшов до висновку, що підстав для затвердження угоди про визнання винуватості немає, а тому необхідно відмовити в її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, виходячи з наступного.

Пункт 1 ч.3 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Частина 7 ст.474 КПК України передбачає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

У статті 472 КПК України передбачено вимоги до угоди про визнання винуватості. Зокрема, як вказано в цій статті, в угоді про визнання винуватості серед іншого обов'язково повинно бути зазначено формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, передбачені ст.291 КПК України.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як встановлено судом, зазначений обвинувальний акт та угода про визнання винуватості від 30 березня 2013 року не відповідають вимогам КПК України і КК України і суперечать їм, оскільки невірно визначено правову кваліфікацію дій ОСОБА_1, які органами досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.368 КК України, що суперечить обставинам кримінального правопорушення викладеним у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.

Відповідно до роз'яснень абз.1 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5 „Про судову практику у справах про хабарництво" відповідальність за одержання хабара можуть нести лише службові особи. При вирішенні питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, які викладено в пунктах 1 і 2 примітки до ст. 364 КК України.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

ОСОБА_1 працює на посаді менеджера дочірнього підприємства «Ензим», форма власності якого приватна (в статутному фонді державна або комунальна власність відсутня), тому у відповідності до роз'яснень законодавця у примітці до п.1 ст. 364 КК України він не є службовою особою.

За таких обставин суд вважає, що угода про визнання винуватості не відповідає вимогам КПК України і КК України, зокрема, фактичні обставини вчиненого правопорушення не відповідають кваліфікації кримінального правопорушення, тому у затвердженні угоди необхідно відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 472, 474 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулаєм Володимиром Григоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 та повернути кримінальне провадження щодо останнього прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя