Постанова № 30917845, 25.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12857/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» на постанову Окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012р. № 000002231, від 20.07.2012р. № 0000412231, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012р. № 000002231 та від 20.07.2012р. № 0000412231.

Постановою Окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 526980 від 16 серпня 2012 року до видів діяльності ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за КВЕД відноситься, зокрема: 65.21.0 Фінансовий лізинг, 65.12.0 Інше грошове посередництво, 65.23.0 Інше фінансове посередництво.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» (код за ЄДРПОУ 35322510) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 14.08.2007 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 03 квітня 2012 року № 82/22-30/35322510.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» до складу валових витрат віднесено вартість послуг на потреби не пов'язанні з веденням господарської діяльності, а саме шляхом укладення між ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» та ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» договору сервісера та права використання торговельної марки № 1 від 01.03.2008 року. Зокрема, операції з сплатою роялті відбулися між пов'язаними особами, де ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» будучи власником торгової марки » та засновником ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», реалізовував облігації ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» з власним прибутком.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва 20 квітня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092231, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, п. 5.3 ст.5, п. 16.15 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (в редакції Закону України 12.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями), пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140, п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями збільшено ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 321 400, 00 грн., у тому числі 321 399, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що операції зі сплати роялті відбулися між пов'язаними особами, де ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» є власником торгової марки «LeaselT» та засновником ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», а тому реалізація облігацій останнього є власним прибутком ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій».

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем в підтвердження свої позиції надано Договір Сервісера та права використання торговельної марки № 1 від 01 березня 2008 року, укладений між Закритим Акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» (далі -Ліцензіар та/або Сервісер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» (далі -Ліцензіат та/або Компанія з особливим призначенням), відповідно до вимог якого Ліцензіар (Сервісер) надає Ліцензіату (Компанія з особливим призначенням) за винагороду на строк дії цього Договору невиключну ліцензію на використання Торговельної марки на території України щодо усіх товарів і послуг, зазначених у Свідоцтві за класами МКТП, без прав передачі третім особам, з метою використання у своїй діяльності.

Ліцензіар (Сервісер) надає Ліцензіату (Компанія з особливим призначенням) згідно з Угодою купівлі-продажу прав вимог, а також супутні послуги з управління вказаною заборгованістю, що включає в себе: надання звітів про стан заборгованості за договорами, права вимоги за якими були продані (уступлені) Ліцензіату; відслідковування якості прав вимог; здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних із отриманням платежів від боржників, в тому числі здійснення претензійно-позовної роботи (п. 2.2 Договору).

Відповідно до вказаного Договору використання Торговельної марки - нанесення її на будь-який товар, для якого вона зареєстрована, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначенням Торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельна марка зареєстрована; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

На виконання вказаного договору позивачем надано суду першої інстанції: Додаткові угоди від 01 січня 2010 року, від 01 квітня 2011 року, від 01 липня 2011 року, від 01 жовтня 2011 року, титульної сторінки Рейтингового звіту випуску облігацій, дескноут облігацій для інвесторів, презентацію для інвесторів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку передбачено п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Зокрема, відповідно до пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачає, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» використовує торгову марку «LeaselT» в своїй господарській діяльності, що полягає в запозичені фінансових ресурсів, та має право враховувати витрати з нарахування роялті при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що діяльність позивача із залученням фінансових ресурсів шляхом випуску облігацій з використанням торговельної марки «LeaselT» спрямована на отримання доходу (та фактично його отримує), а отже діє згідно з чинним законодавством України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012р. № 0000092231, від 20.07.2012р. № 0000412231.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.