Рішення № 30916072, 23.04.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3185/12-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак В.П.

Категорія 34 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.,

Микитюк О.Ю.

при секретарі: Кузьмінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ВАТ Національно - акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 22.03.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», під його керуванням. ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ-2104». Просив стягнути з ОСОБА_3 та Національно - акціонерної страхової компанії «Оранта», в якій застраховано цивільну відповідальність відповідача, в солідарному порядку заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 41240,77 грн. та з ОСОБА_3 стягнути 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ Національно - акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_2 16294,26 грн. матеріальної шкоди та 169,94 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 березня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-2104», порушив правила дорожнього руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO», під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

За постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17.04.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України і йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно дослідження, проведеного 03.04.2012 року спеціалістами ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» в результаті ДТП складає 16804,26 грн.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження, проведеного судовим експертом 10.05.2012 року на замовлення ОСОБА_2 матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» в результаті ДТП складає 24564,07 грн.

Клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи сторонами ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не заявлялось.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов обґрунтовано взяв до уваги розмір збитку, визначений спеціалістами ТОВ «Гарант-АСІСТАНС». Так, ТОВ НАСК «Оранта» на підставі агентської угоди доручило ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» провести авто товарознавче дослідження з урахуванням вимог рішення Правління НАС «Оранта». Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено аварійним комісаром в присутності ОСОБА_2, про що свідчить його підпис в протоколі огляду автомобіля.

Судовим експертом огляд транспортного засобу проводився у відсутності ТОВ НАСК «Оранта». Крім зазначеного, на другій сторінці протоколу огляду ТЗ зазначено майже втричі більше пошкоджень, ніж у довідці, виданій ОСОБА_2 інспектором дізнання ВДАЇ Корольовського РВ. Відповідно, не всі включені до калькуляції запчастини і відновлювальні роботи відносяться до дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 22.03.2012 року.

Разом з тим, суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав у ОСОБА_3 для керування автомобілем «ВАЗ-2104».

За змістом вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.95 р. (з послідуючими змінами) вбачається, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування на його користь з ОСОБА_3 моральної шкоди є обґрунтованими. Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань внаслідок пошкодження його автомобіля, колегія суддів визначає розмір морального відшкодування в 1000,00 грн.

Приймаючи до уваги викладене, колегія судді приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,

325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 березня 2013 року скасувати в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди. Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та судовий збір в розмірі 114,70 грн. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Судді :