Постанова № 30895417, 23.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа № 1/95/5022-1046/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України", №31/10-1125 від 06.03.2013 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року

у справі № 1/95/5022-1046/2012

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Тернопільміськгаз", м.Тернопіль

про стягнення в сумі 182 850,24 грн.

за участю представників:

від позивача: Нестерчук А.П. (довіреність №262/10 від 14.12.2012 року);

від відповідача: не з'явився;

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року у справі №1/95/5022-1046/2012 (суддя Чопко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не погоджуючись із прийнятим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнення до неї просить вищевказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі не пов'язана із передачею останньому газу, а відтак, вважає, що спірні відносин у даній справі не підлягають правовому регулюванню у відповідності до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", правом наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзиву на апеляційну скаргу не подало, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задоволити, оскаржуване рішення скасувати - позов задоволити.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року у справі №1/95/5022-1046/2012 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 28 грудня 2001 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ як Постачальником та Відкритом акціонерним товариством "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль як Покупцем був укладений Договір на постачання природного газу для потреб населення № 06/01-801-00000001 (надалі - Договір), згідно умов якого позивач (Постачальник) зобов'язувався передати відповідачу (Покупцеві) природний газ виключно для потреб населення протягом лютого-грудня 2002 року, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити поставлений природний газ в обсязі та на умовах даного Договору.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу. Не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем Покупець зобов"язувався надати Постачальнику два примірника акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою (п.п. 3.3, 3.4 Договору).

У відповідності до п.5.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку між сторонами у справі виникли взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України , одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач, покликаючись на акти подачі приймання природного газу для потреб населення та акти до оцінки природного газу до актів прийому-передачі газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи стверджує, що взяті на себе зобов'язання перед відповідачем згідно із укладеним договором виконав.

29 травня 2002р. між ДК "Газ України", ВАТ "Тернопільміськгаз" та ВАТ "Тернопільгаз" на виконання Протоколу № 18 відкритого засідання НКРЕ від 27.03.2002р., листа НКРЕ № 05-39-14/1528 від 15.04.2002р., укладено Договір № 03/02-755, у відповідності до якого ВАТ "Тернопільгаз" передає, а ВАТ "Тернопільміськгаз" приймає кредиторську і дебіторську заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.04.2002р. в сумі 19 073 001 грн.33 коп. згідно з додатком № 1, який є невід"ємною частиною цього договору.

06 грудня 2004 року між ДК "Газ України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" було укладено додаткову угоду № 2 до Договору на постачання природного газу для потреб населення №06/01-801-00000001 від 28.12.2001р., укладеного між ДК "Газ України" та ВАТ "Тернопільміськгаз".

У відповідності до п.1 вищезазначеної Додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди щодо зміни строку проведення розрахунків за договором на постачання природного газу №06/01-801-00000001 від 28.12.2001р.

Відповідно до п.2 вищезазначеної Додаткової угоди № 2 заборгованість покупця перед постачальником за поставлений природний газ згідно з договором, яка станом на 01 листопада 2004 року становить 1 141 592 грн.52 коп., буде погашатися покупцем у відповідності з графіком погашення заборгованості рівними частинами по 9 500,00 грн. щомісячно починаючи з січня 2006 року по листопад 2015 р. і в грудні 2015 року - 11 092 грн.52 коп.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до графіка погашення заборгованості оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим за період з травня 2011р. по жовтень 2012р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 171 000 грн.00 коп.

Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення, 12.05.2011р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та прийнятий на його виконання Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, якими визначено процедуру та механізм списання заборгованості за природний газ.

Відповідно до ст.1 даного Закону, дія останнього поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Навціональну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

При прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Тернопільської області вірно встановлено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню, зокрема, заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом - п.п.2.1.1. п.2.1. ст.2 Закону країни "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом - п.2.2. ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Згідно із п.п.1.1.2.п.1 р.1 Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (протокол №1 від 14 квітня 2011 року), Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (ідентифікаційний код 21155959) є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (ідентифікаційний код 21155959) відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно Акту звіряння розрахунків від 31.12.2009 року, який складений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" за результатами звіряння рахунків і документів, сальдо на 31.12.2009 року на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" становить: 65900754,28 грн. В даному Акті за договором № 06/01-801 відображено суму 799 592,52 грн. -"дебет" за даними ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та суму 799 592,52 грн.- "кредит" за даними ВАТ "Тернопільміськгаз".

19.09.2011р. на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, ПАТ "Тернопільміськгаз" Протоколом № 1 засідання комісії зі списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ "Тернопільміськгаз" було проведено списання сум заборгованості за Договором № 06/01-801-00000001 на суму 799 592,52 грн., що був укладений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" 28.12.2001р. в порядку, визначеному п.п.6,7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію з наступним повідомленням позивача про таке списання; жодних заперечень з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на адресу ПАТ "Тернопільміськгаз" з приводу списання вказаної суми боргу не надходило, як і не було оскаржено таке списання в інший спосіб, визначений законодавством.

Наведені обставини позивачем не заперечуються та підтверджуються документальними доказами у справі та вірно встановлені місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення.

У відповідності до п.4, п.5, п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894, обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

В силу п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894, підлягають списання заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі ч.6 ст.231 ГК України та відповідно до п.3 Додаткової угоди №2 від 06.12.2004 року, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу в сумі 6 734 грн. 00 коп. На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, за період з травня 2011 року по березень 2012 року, позивачем нараховані відповідачу 570 грн. 00 коп. суми, на яку збільшився борг відповідача внаслідок інфляційних процесів, а також - 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 5 546 грн.24 коп.

Відповідно ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що в силу наведеної статті Господарського кодексу України, зобов'язання відповідача по сплаті пені, інфляційних та 3% річних припиняються на підставі приписів ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» в силу самого закону і не потребують будь-якого додаткового оформлення.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі про те, що заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі не пов'язана із передачею останньому газу, а тому, спірні відносин у даній справі не підлягають правовому регулюванню у відповідності до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідно до п.2 Додаткової угоди № 2 заборгованість покупця перед постачальником за поставлений природний газ згідно з договором, яка станом на 01 листопада 2004 року становить 1 141 592 грн.52 коп., буде погашатися покупцем у відповідності з графіком погашення заборгованості рівними частинами по 9 500,00 грн. щомісячно починаючи з січня 2006 року по листопад 2015 р. і в грудні 2015 року - 11 092 грн.52 коп.

Отже заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі, пов'язана саме із постачанням природного газу позивачем, що також встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку при постановленні оскаржуваного рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, вищевказаного висновку не спростовують.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України", №31/10-1125 від 06.03.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року у справі №1/95/5022-1046/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 24.04.2013 року

Головуючий суддя Юрченко Я. О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.