Ухвала суду № 30775479, 19.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1382/13 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Суддя-доповідач: Подліянової Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від « 18» грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2009 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, який в ході судового розгляду справи уточнено.

В обґрунтування позову зазначив, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року та кредитний договір № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року. Відповідно до умов зазначених договорів, Банк надав позичальнику два кредити на споживчі цілі, кожний з них по 39 600 доларів США зі строком повернення до 10.04.2011 року. Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ «Родовід Банк» виконало у повному обсязі. Проте, в порушення умов кредитних договорів боржник не виконав свої зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів, що підтверджується виписками з відповідних балансових рахунків. Відповідно до п. 4.6. кредитних договорів за порушення строків повернення кредитів, сплати процентів Боржник сплачує пеню за кожен день прострочки від суми простроченого платежу в розмірі 1,6 %.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року та договір поруки № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року, відповідно до п. 1.1. яких поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань Боржником за кредитними договорами.

27.07.2009 року Банк направив на адресу поручителя лист № 10.4-11-6.6/16985, в якому повідомив, що Боржник не виконує своїх зобов'язань за кредитними договорами та вимагав погасити вказану заборгованість, проте станом на 13.08.2009 року поручитель вимогу Банку не виконав, заборгованість за кредитами залишається непогашеною.

Станом на 14.09.2012 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року складає 561467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487 810 грн. 43 коп. за курсом НБУ, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом становить 39 596,31 доларів США, що еквівалентно 316 493,30 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами становить 12 517,99 доларів США, що еквівалентно 100 056,29 грн..; сума зарахованої пені за прострочення кредиту становить 330 074,84 доларів США, що еквівалентно 2 638 288,19 грн.; сума нарахованої пені за прострочені проценти становить 179 278,45 доларів США, що еквівалентно 1 432 972,65 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості від 14.09.2012 року.

Станом на 14.09.2012 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року складає 561 467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487810,43 грн. за курсом НБУ, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом становить 39 596,31 доларів США, що еквівалентно 316 493,30 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами становить 12 517,99 доларів США, що еквівалентно 100 056,29 грн.; сума нарахованої пені за прострочення кредиту становить 330 074,84 доларів США, що еквівалентно 2 638 288,19 грн.; сума нарахованої пені за прострочені проценти становить 179 278,45 доларів США, що еквівалентно 1 432 972 65 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 14.09.2012 року.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням збільшення 03.10.2012 року, шляхом подання письмової заяви позовних вимог ПАТ «Родовід-Банк» просив суд стягнути з відповідачів солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на їх користь заборгованість за Кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 561 467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487 810, 43 грн. за курсом НБУ станом на 14.09.2012 р. та заборгованість за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 561 467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487 810, 43 грн., а також стягнути з відповідачів на користь позивача 1820,00 гривень судових витрат, а саме: 1700,00 грн. державного мита та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від «18» грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за Кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 2 855 864, 13 гривень , з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 316 493, 30 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 100 056, 29 грн; пеня за прострочення кредиту (за період з 14.09.2011 року по 13.09.2012 року) - 1 853 384,87 грн.; пеня за прострочення процентів (за період з 14.09.2011 року по 13.09.2012 року) - 585 929, 67 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за Кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 2 855 864, 13 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 316 493, 30 грн; прострочена заборгованість за процентами - 100 056, 29 грн.; пеня за прострочення кредиту (за період з 14.09.2011 року по 13.09.2012 року) - 1 853 384,87 грн.; пеня за прострочення процентів (за період з 14.09.2011 року по 13.09.2012 року) - 585 929, 67 грн. .

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» 1820,00 гривень судових витрат, а саме: 1700,00 гривень - держмито та 120,00 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом установлено, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року та кредитний договір № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року. Банк надав позичальнику два кредити на споживчі цілі, кожний з них по 39 600 доларів США зі строком повернення до 10.04.2011 року з процентною ставкою 15% річних за користування кредитом. Позичальник зобов'язався повертати кредит щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року та договір поруки № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року, відповідно до п. 1.1. яких поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань Боржником за кредитними договорами.

Позичальник порушив умови кредитного договору, станом на 14.09.2012 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 року складає 561467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487 810 грн. 43 коп. за курсом НБУ, станом на 14.09.2012 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року складає 561 467,59 доларів США, що еквівалентно 4 487810,43 грн. за курсом НБУ,

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитних договорах строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 10 квітня 2011 року (пункт 4.1).

За таких обставин у ПАТ « РОДОВІД БАНК» виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_4 щодо повернення кредиту, починаючи з 10 квітня 2011 року, протягом наступних 6 місяців.

Таку вимогу до поручителя банк пред'явив, як убачається з матеріалів справи, 29.08.2009 року, тобто в межах встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України строку.

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону фактичні обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами солідарно з боржника і поручителя. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що саме виникнення права на дострокове стягнення всієї суми кредиту є дата 11.11.2008 року, тобто з моменту нарахування пені, а тому позов до поручителя повинен бути поданий не пізніше 11.05.2009 року, оскільки банк його подав з пропуском строку, що є підставою для відмови у позові до поручителя, не заслуговують на увагу.

Задовольняючи позов, суд виходив з того що станом на 13 вересня 2012 року ОСОБА_4 допустив заборгованість по виконанню умов кредитних договорів по договору № 34 СЖ - 006.08.2 від 10.04.2008 року в розмірі: основного боргу 316 493, 30 грн., плати за користування кредитом 100 056, 29 грн., штрафних санкцій 2 439 314, 40 грн., а всього в сумі 2 855 864, 13 грн. По договору № 34/СЖ -007.08.2 від 10.04.2008 року в розмірі: основного боргу - 316 493. 30 грн., плати за користування кредитом- 100 056, 29 грн. штрафних санкцій - 2 439 314.40 грн., а всього в сумі 2 855 864, 13 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як поручителя у солідарному порядку.

Висновки суду про те, що у відповідності з вимогами ст. 526 ЦК України сторони зобов'язані виконати умови договору належним чином, у відповідності до умов договору та вимог цього кодексу, є правильними.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду щодо розміру грошових сум, визначені кредитором як штрафні санкції та заборгованість за прострочення виконання зобов'язань.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язанння.

Встановивши, що сума основного боргу по кожному договору складає 316 493 грн. 30 коп., заборгованість по процентам складає 100 056.29 грн. суд стягнув штрафні санкції по кожному договору в розмірі 2 439 314 грн. 40 коп., що не співмірно з сумою боргу та значно перевищує розмір збитків.

З огляду на наведене, з урахуванням обставин справи, що мають істотне значення, колегія суддів на підставі ст. 309 ЦПК України вважає за можливе, застосувавши ст.ст. 549, ч.3 551 ЦК України, ухвалити нове рішення про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру боргу з нарахованими процентами за користування кредитом по кожному договору, а саме до 416 549 грн. 59 коп.

Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалоено рішення, суд присужує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд першої інстанці прийшов до вірного висновку щодо стягнення судових витрат з відповідачів, проте помилково зазначив про стягнення цих витрат в солідарному поряду, тому слово «солідарно» слід виключити з п. 4 резоютивної частини рішення зазначивши «стягнути з кожного з відповідачів по 910 грн.»

В іншій частині рішення суду є законним і обгрунтованим, тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 завдовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від « 18» грудня 2012 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пені змінити. Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно пеню: за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року у розмірі 416 549.59 грн., за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 416 549. 59 грн.

У п. 4 резолютивної частини рішення слово «солідарно» виключити, доповнивши «стягнути з кожного судові витрати у розмірі 910 грн.»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1382/13 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Суддя-доповідач: Подліянової Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від « 18» грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 завдовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від « 18» грудня 2012 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пені змінити. Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно пеню: за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року у розмірі 416 549.59 грн., за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року у розмірі 416 549. 59 грн.

У п. 4 резолютивної частини рішення слово «солідарно» виключити, доповнивши «стягнути з кожного судові витрати у розмірі 910 грн.»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: