Справа № 2518/2329/2012
Провадження №2/743/8/13
РІШЕННЯ
Іменем України
10 квітня 2013 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.
за участю секретаря Нерус Н. І.,
сторін,
та представника позивача, - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Ріпки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя, набутого під час шлюбу та відшкодування судових витрат,
встановив:
Позивач звернувся до суду з означеним позовом до відповідача, обґрунтувавши вимоги тим, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем за спільні кошти, сторони придбали певне майно, яке після розірвання шлюбу вони фактично поділили, -відповідачу побутова техніка, позивачу -автомобіль, право власності на який він не може зареєструвати без поділу майна подружжя судом. Через правову невизначеність належності майна просить про судовий захист у спосіб викладений у позові.
У засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги підтримали з підстав викладених у позові.
Відповідач письмово заперечила позов тим, що спільно нажите майно не обмежене зазначеним позивачем, вважала необхідним щоб суд урахував інтереси дитини та залишив за нею спірний автомобіль, але відмовилася від внесення на депозит суду коштів для компенсування його вартості посилаючись на небажання і неспроможність це робити, від призначення судової експертизи відмовилася, до заперечень жодних і належних доказів у їх підтвердження не додала (а.с. 27 - 34). У засідання позов нею заперечено відсутністю в її розпорядженні спірного майна, що складається з побутової техніки, але жодного доказу у підтвердження заперечень в розпорядження суду не надала.
Заслухавши пояснення, допитавши свідків, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини:
Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили обсяг майна спільно набутого сторонами саме в обсязі зазначеному в позові і перебування побутової техніки у відповідача, а автомобіля у позивача.
Обсяг майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_5 та підлягає поділу між ними, підтверджено первісною технічною документацією, фіскальними чеками та документами що супроводжують купівлю товарів у роздріб та у кредит, які були надані позивачем, досліджені судом та копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 7 - 18, 51), вартість цього майна на час розгляду справи в суді визначена висновками судових товарознавчих експертиз, проведених за рахунок позивача, спеціалізованою експертною установою, які є вмотивованими та науково -обгрунтованими, не викликають сумнівів у суду та сторонами не заперечуються (а.с. 57 - 81).
З трудової книжки позивача убачається, що він працює у будівельній компанії, що підтверджує його твердження про роз'їзний характер роботи й потребу використовувати автомобіль за для перевезення інструментів та спростовує твердження відповідача про непрацевлаштованість позивача (а.с. 49 - 50).
З рішення суду у справі № 2523/1773/12 убачається, що з позивача та користь відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини сторін, отже позивач бере участь в її утриманні, тобто законні інтереси дитини захищені судом (а.с. 6), посилання відповідача на хвороби дитини не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки знаходяться по за межами справи що розглядається судом, а відшкодування понесених додаткових витрат на дитину може бути предметом судового розгляду за належним зверненням відповідача. У засіданні відповідач пояснила, що перебуває у допологовій відпустці та остаточно оселилася в смт. Замглай, отже решта обставин на які вона посилалася у письмових запереченнях відпали, тому судом не аналізуються.
Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 60 Сімейного кодексу України (далі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного доходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України та ч. 1 ст. 69 і ч. ч. 1, 2 ст. 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності (є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя), вважається, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором, або законом. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд повинен брати до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 60 СК України подружжя мають право на поділ майна, яке знаходиться в їх спільній сумісній власності. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки чоловіка та дружини є рівними.
Викладене у сукупності свідчить про підставність та обґрунтованість позову, що тягне задоволення заявлених вимог, через що з відповідача на користь позивача належить судові витрати ним понесені у розмірах, що документально підтверджені. У порівняння ідеальних часток вартості поділеного майна з позивача на користь відповідача належить стягнути 1 903 грн. 75 коп., тобто половину вартості різниці.
На підставі ст. ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 60 - 61, 69 - 71 СК України, керуючись ст. ст. 10; 11; 57 - 61; 80; 81; 84; 88; 208 - 209; 212- 215; 218; 293 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Поділити в натурі майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_5, наступним чином:
- ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1, виділити та визнати за ним право приватної власності в цілому на колісний транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 2104, 1990 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, об'єм двигуна 1293, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 11 483 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 68 коп. та, відповідно, припинити право власності ОСОБА_3 на цей автомобіль;
- ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_3, виділити та визнати за нею право приватної власності в цілому на холодильник-морозильник «Атлант» ХМ-4012-022, серійний № НОМЕР_4, вартістю 2628 грн. 20 коп.; відеокамеру «PANASONIK VDR-D50», серійний № F81A10508, вартістю 1 496 грн. 68 коп.; комп'ютер в зборі, визначеному в експертному висновку № 297/13-24 (а.с. 72 - 80), вартістю 1 583 грн. 40 коп.; сканер «HP ScanJet 2400C», заводський номер CN 7845 ROGK, вартістю 188 грн. 00 коп.; джерело безперебойного живлення 1100 MGE Nova-2 AVR serial, заводський номер AN 343404E, вартістю 96 грн. 00 коп.; мікрохвильову піч «LG MC-8083DR», вартістю 500 грн. 00 коп.; телевізор «LG» модель CF-21F30, серійний номер 012АЛ00098, вартістю 550 грн. 00 коп. та холодильник «АТЛАНТ», модель МХ-365-0, заводський номер 949790848, вартістю 633 грн. 90 коп. а всього майна загальною вартістю 7 676 (сім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 18 коп., та, відповідно, припинити право власності ОСОБА_2 на це майно.
Для порівняння ідеальних часток вартості поділеного майна стягнути з ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_3, 1 903 (одна тисяча дев'ятсот три) грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_3, на користь ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1, 1 649 грн. 76 коп. у відшкодування витрат за експертні дослідження та 214 грн. 60 коп. у відшкодування судового збору, а всього 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 36 коп.
Рішення набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги а учасниками, що не були присутні при проголошенні рішення у той же строк з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2013 року.
Суддя В. І. Шляхов
Судове рішення № 30582091, Ріпкинський районний суд Чернігівської області було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2518/2329/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: