Постанова № 30211522, 11.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. справа № 2а-0470/3419/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Панченко О.М. Олефіренко Н.А.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року по справі за позовом Приватного підприємства «Павлогрдська зернова компанія» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Павлоградська зернова компанія»звернулась з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень№0000292342 від 29 лютого 2012року та №0000322342 від 29 лютого 2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія»в порушення норми п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України було не у повному обсязі подано документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а надано документи вже після закінчення перевірки заявою від 16.02.20112 р. №27, які, зокрема, містять розбіжності з документами, поданими під час перевірки, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем подана апеляційна скарга. Просить оскаржену постанову скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справ.

На думку особи, що подає апеляційну скаргу судом першої інстанції не враховано, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/бо податкового кредиту з ПДВ достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Зазначено також про те, що судом першої інстанції не досліджено доказів на підтвердження правової позиції позивача.

Крім того, зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено висновки відповідача про завищення валових витрат у 1 кварталі 2011р. на суму транспортно-заготівельних витрат у розмірі 275 34,95грн.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, які в ній викладені.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пояснив, що актом перевірки та наявними у праві доказами підтверджено наявність порушень та законність оскаржених податкових повідомлень-рішень,надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів приходить до висновку, щ апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ату перевірки №23-23/2-31572760 від 09.02.2012р., відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000292342 від 29 лютого 2012року та №0000322342 від 29 лютого 2012 р.

Зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 187 620грн. за основним платежем та 27 449грн. штрафних санкцій та з податку на додану вартість в сумі 76 040грн. за основним платежем та 17 211грн. штрафних санкцій відповідно.

Актом перевірки №23-23/2-31572760 від 09.02.2012р. були встановлені порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість в сумі 76010грн., тому числі: за жовтень 2010 р. в сумі 4736 грн., за листопад 2010 р. в сумі 61704 грн., за грудень 2010 р. в сумі 2400 грн., за січень 2011 р. в сумі 2400 грн., за лютий 2011 р. в сумі 2400 грн., за березень 2011 р. в сумі 2400 грн.;

-п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток в сумі 187620 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 р. в сумі 109791 грн., за 1 квартал 2011 р. в сумі 77829 грн.;

В описовій частині акту зазначено, що завищено валові витрати в 4 кварталі 2010р. на суму 94 966, 68грн. у зв'язку віднесенням до складу валових витрат в 4 кв. 2010р. витрат по передплаті ТОВ «Холдіс Агро», яка є засновником ПП «Павлоградська зернова компанія», за послуги оренди автомобіля DAF та трактора Case MX 310.

Крім того, зазначено, про завищення валових витрат за 4 квартал 2010р. в сумі 36000грн., за 1 квартал 2011р. в сумі 36 000грн. за договором оренди автомобіля DAF у ТОВ «Холдіс Агро»за відсутності документів на підтвердження використання автомобіля в господарській діяльності підприємства.

В 4 кварталі 2010р. підприємством завищено валові витрати на суму 308 198, 46грн. по списанню паливно-мастильних матеріалів при використання тракторів. Які в даний час не працювали на підприємстві.

В 1 кварталі 2011р. завищено валові витрати в сумі 275 314, 95грн. у зв'язку з тим, що підприємством при здійсненні господарської діяльності були віднесені до складу валових витрат транспортно-заготівельні витрати, які в подальшому не включені до ціни реалізованого товару покупцям згідно бухгалтерської довідки Дт 70 Кт 79, тобто не використані господарській діяльності.

Щодо податкового кредиту, в описовій частині акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з жовтня 2010р. по березень 2011р. згідно договору з ТОВ «Холдіс агро»ПДВ в сумі 14 400грн. з придбання вартості послуг оренди автомобіля DAF, ПДВ в сумі 61640грн. з придбаної вартості паливно-мастильних матеріалів, а саме дизельного палива для тракторів, які не працювали на підприємстві та не використовувались в господарській діяльності за жовтень та листопад 2010р.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті Закону.

У п. 1.32 ст. 1 Закону господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Вищевикладені положення свідчать, що до валових витрат відносяться лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари (роботи, послуги) у власній господарській діяльності.

Матеріали адміністративної справи містять копію договору оренди №7 від 01 жовтня 2010р. за яким ПП «Павлоградська зернова компанія»приймає в строкове платне користування у ТОВ «Холдіс Агро» автомобіль DAF держ. номер НОМЕР_1 строком до 01 жовтня 2011р. за орендну плату 14 400грн. , у т.ч. ПДВ 2400грн. на місяць (а.с.80).

Наявний акт приймання - передачи в оренду зазначеного автомобіля від 01 жовтня 2010 р. (а.с.81) та акт приймання - передачи з оренди від 30.09.201р. (а.с.82).

Матеріали справи також містять акти надання послуг до договору оренди №7 від 01 жовтня 2010р. (а.с. 83-88) та податкові накладні №11 від 23.12.2010р. на суму ПДВ 8 333,33 грн., №10 від 15.12.2010р. на суму ПДВ 2200грн., №9 на суму 2 526, 66грн., №7 від 22.11.2010р. на суму ПДВ 110грн., №8 від 30.11.200р. на суму ПДВ 1 006,67грн., №5 від 28.10.2010р. на суму ПДВ 1 283, 33грн., №3 від 22.10.2010р. на суму ПДВ 2400грн. (а.с. 89-95).

Крім того, наявні подорожні листи на автомобіль DAF держ. номер НОМЕР_1 за якими зазначений автомобіль перебував в розпорядженні ПП «Павлоградська зернова компанія»(а.с.96 -101).

Зазначені докази підтверджують використання вказаного автомобілю в господарській діяльності позивача та спростовують висновки податкового органу та суду першої інстанції про те, що витрати на оренду вказаного автомобілю за 4 квартал 2010 р. та 1 квартал 2011 р. не відносяться до валових витрат, та податок на додану вартість сплачений позивачем у вартості оренди за ці періоди не належить до податкового кредиту є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що оскільки цей орендований автомобіль здійснював перевезення для забезпечення господарської діяльності позивача, без надання послуг перевезень за замовленнями третіх осіб, то є неправомірними і посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, оформлення яких передбачено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, і які регулюють правовідносини для власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -Замовників.

Висновки відповідача про завищення валових витрат на 308 198,46 грн. з списання дизельного пального в 4 кварталі 2010 р. та податкового кредиту з вартості його придбання в суму 61 640,00 грн. за жовтень та листопад 2010 р., у зв'язку з тим, що трактори, якими воно використане, не працювали на той час у позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами виконання позивачем робіт з внесення аміаку у ґрунт: договором № 141 від 18.10.2010 р. з додатком № 1 від 18.10.2010 р. (а.с. 120-121) та актом надання послуг № 365 від 22.10.2010 р. (а.с. 122); договором №143 від 20 жовтня 2010р. з додатками (а.с. 123- 127) з актами надання послуг №394 від 29.11.2010р., №396 від 26.11.2010р., № 390 від 16 листопада 2010р., №387 від 5 листопада 2010, № 380 від 08 листопада 2010р., №381 від 08 листопада 2010р. (а.с. 129-134), договором № 147 від 02.11.20 р. з актом надання послуг № 384 від 25.11.2010 р. (а.с. 197-199); договір № 150 від 10.11.2010 р. з актом надання послуг № 389 від 16.11.2010 р. (а.с. 204-206); договір № 151 від 10.11.2010 р. з актом надання послуг № 397 від 24.11.2010 р. (а.с.200-203).

Наявність у користуванні позивача тракторів підтверджено копіями свідоцтв про реєстрацію машин, копіями карток обліку основних засобів, копією договору оренди №129/2 від 01 вересня 2010р. з актами приймання - передачи (а.с. 107-19).

Згідно з пп. 7.9.6. п. 7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Таким чином, Закон встановлює збільшення валових витрат орендаря на суму нарахованого орендного платежу та не пов'язує таке збільшення з фактом надання послуг з оренди.

Зазначене спростовує доводи відповідача про завищення валових витрат у 4 кварталі 2010 р. в сумі 94 966, 60 грн. у зв'язку віднесенням до складу валових витрат витрат за послуги оренди автомобіля DAF та трактора Case MX 310.

Щодо висновків відповідача про те, що в 1 кварталі 2011р. завищено валові витрати в сумі 275 314, 95грн. у зв'язку з тим, що підприємством при здійсненні господарської діяльності були віднесені до складу валових витрат транспортно-заготівельні витрати, які в подальшому не включені до ціни реалізованого товару покупцям згідно бухгалтерської довідки Дт 70 Кт 79, тобто не використані господарській діяльності, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В наданих представником відповідача письмових запереченнях зазначено, що,транспортно-заготівельні витрати в сумі 275 314, 95грн. в березні 2011р. включені до собівартості товару, але не враховані при продажі товару, отже використані не негосподарській діяльності.

Таким чином відповідач визнав, що транспортно-заготівельні витрати включені позивачем до собівартості товару, який проданий позивачем покупцям, тобто використаний у господарській діяльності позивача. Відповідач за актом перевірки не встановив та не довів іншим чином відсутність транспортно-заготівельних витрат на цю суму чи відсутність первинних документів з їх здійснення, а також відсутність їх зв'язку з придбанням товарів, які в подальшому використані позивачем у господарській діяльності.

Відсутність окремого перевиставлення транспортно-заготівельних витрат, проведених у зв'язку з придбанням реалізованого товару не свідчать про здійснення таких витрат не у зв'язку з проведенням господарської діяльності позивачем.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що він мав право на включення до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 р. транспортно-заготівельних витрат на суму 275 314,95 грн., оскільки згідно з п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Пп. 5.2.7. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, а пп. 5.2.6. п. 5.2. ст. 5 цього Закону визначає, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року по справі за позовом Приватного підприємства «Павлогрдська зернова компанія»до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000292342 від 29 лютого 2012року та №0000322342 від 29 лютого 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі постанова виготовлена 12 вересня 2012 року

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: Н.А. Олефіренко