Рішення № 30161671, 25.03.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/256/2013 р.

130/478/13-ц р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Кащенко Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування , -

в с т а н о в и в :

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.09.2009 року близько 12 год. 25 хв. в м. Києві по вул. Маяковського,32, з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, була скоєна дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «ГАЗ-33023» д.н.з. НОМЕР_3, власником якого є Управління державної пожежної охорони «ГУМВС м. Києва», за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності № ВЕ/1628733, зі строком дії з 13.09.2008 року по 12.09.2009 року. На час скоєння даної пригоди цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

Розмір завданих збитків згідно звіту №5171 від 27.04.2010 року, складеного спеціалістом ЗАТ «Експерт - сервіс», визначений як вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та становить 35206 грн.55коп.

17.03.2010 року потерпілий повідомив про страховий випадок, та 18.05.2010 року з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. Зазначена шкода особисто винною у ДТП особою потерпілому відшкодована не була. Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. 00 коп. на одного потерпілого. В зв'язку з цим 15.07.2010 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 25500 грн. 00 коп., відповідно до Наказу МТБСУ №2143 від 15.07.2010 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

Таким чином позивач виконав покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. В зв'язку з настанням страхової події позивачем 15.07.2010 року було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 25500 грн.00 коп., відповідно до Наказу Моторного(транспортного) страхового бюро України №2143 від 15.07.2010 року.

Особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги, тобто регресу до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. На добровільну пропозицію компенсувати позивачу зазначені втирати, відповідач не відреагував. Це спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом. Суму понесених витрат позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути судові витрати, та витрати за юридичні послуги.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але згідно доданої ним до позову заяви (а.с. 54-55) просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, не заперечував щодо винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України, враховуючи що сторона скористалась своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Відповідно до відміток Жмеринського відділу зв»язку, що містяться на конвертах, ОСОБА_1 за належним чином зареєстрованим місцем проживання (а.с. 39) не проживає (а.с.43, 51, 53).

Згідно ст.74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. А тому слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, позов не оспорив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповноважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін та ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, так як він обґрунтований, доведений позивачем, відповідає матеріальному закону, не оспорений відповідачем.

У судовому засіданні судом встановлено, що 07.09.2009 року о12год.25хв. в м. Києві, на проспекті Маяковського,32, сталася дорожньо - транспортна пригода внаслідок виїзду водія автомобіля «KIA Cerato» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткненням з автомобілем «ГАЗ 33023» н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, що належить ГУ МНС України у місті Києві(а.с.9).

Згідно доручення ГУМНС в місті Києві начальник СБДР ГУ капітан служби цивільного захисту ОСОБА_3 уповноважений за вчинення дій щодо оформлення документів з правом підпису по справі ДТП, що сталася 07.09.2009р за участю службового пожежного автомобіля «ГАЗ 33023» н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2.(а.с.6). ОСОБА_3 17.03.2010 року звернувся до позивача МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди в результаті пошкодження транспортного засобу «ГАЗ-33023» під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 07.09.2009 року в м. Києві на пр.. Маяковського,32, з вини ОСОБА_1, водія транспортного засобу «KIA Cerato» н.з. НОМЕР_1(а.с.4,5). Цивільно - правова відповідальність автомобіля «ГАЗ 33023» н.з. НОМЕР_3 була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності № ВС/3470142, зі строком дії з 13.09.2008 року по 12.09.2009 року(а.с.7). Згідно позовної заяви та матеріалів справи цивільно - правова відповідальність автомобіля «KIA Cerato» н.з. НОМЕР_1 застрахована не була.

28.12.2009 року старшим слідчим СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 було винесено постанову, в якій підтверджується винність ОСОБА_1 у ДТП, що сталося 07.09.2009 року, та закрито кримінальну справу №03-16528, порушену по факту ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.1КК України (а.с.10-11).

Відповідно до висновку експертного дослідження №5171 від 27.04.2010 року матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «ГАЗ 33023» н.з. НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 35206,55 грн.(а.с.12-26). Позивачем МТСБУ складено довідку №1 від 19.05.2010 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в сумі 25500 гривень(а.с.27), на підставі якої видано наказ №2143 від 15.07.2010 року про відшкодування шкоди ГУМНС України у м. Києві(а.с.28). Згідно платіжного доручення №2959 від 15.07.2010 року позивач сплатив на рахунок ГУ МНС України у м. Києві 25500 грн. страхового відшкодування(а.с.29).

27.09.2012 року позивачем МТСБУ укладено контракт про надання правової допомоги з ОСОБА_5 (а.с.30-32). Згідно додаткової угоди до контракту №1 розмір винагороди виконавця становить 2000 гривень (а.с.33), які позивач просив стягнути з відповідача. Відповідно до платіжного доручення №5192 від 20.12.2012 року позивачем сплачено за надання юридичних послуг на рахунок ОСОБА_5 1000 гривень (а.с.34).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитківу результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач не довів відсутність своєї вини в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 07.09.2009 р., вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28.12.2009р.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, станом на час вирішення спору в судовому порядку відповідач виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

Відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодував, шкоду заподіяну наслідками ДТП, що сталася з його вини. Своєї вини в судовому засіданні не спростував.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Заборгованість відповідача становить 25500 грн., що спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом. Перешкод МТСБУ щодо звернення з регресним позовом до ОСОБА_1 матеріалами цивільної справи не встановлено.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду були понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 255 грн. (а.с.1), суд вважає необхідним стягнути з відповідача дану суму на користь позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Витрати за понесені юридичні послуги в сумі 2000 гривень, які просив стягнути відповідач, підлягають частковому задоволенню на суму 1000 грн., відповідно до наданих позивачем доказів їх понесення (а.с. 34) та виходячи із вимог ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191 від 20.12.2011 року, який набрав чинності з 1 січня 2012 року, де передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Таким чином, враховуючи тривалість судових засідань, вчинення інших процесуальних дій (складання та подача позовної заяви) ОСОБА_5, зареєстрований як ФОП із наданням послуг у сфері права відповідно до договору від 27.09.2012 року та додатків до нього (а.с.30-36), суд приходить до висновку, що сума у розмірі 1000 грн. витрат на юридичну допомогу є законною, обґрунтованою, доведеною позивачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166, ч.2 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ч.1ст. 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти в розмірі понесених витрат виплаченого відшкодування в сумі 25 500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок та 1000 (одну тисячу гривень) витрат на юридичну допомогу, а всього 26500 (двадцять шість тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять)гривень.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може він може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: