Ухвала суду № 29990106, 18.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. справа № 2а-0870/4743/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в якому просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000281701 та № 0000291701 від 31.05.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000281701 та № 0000291701 від 31.05.2011 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

10 жовтня 2012 року до апеляційного суду надійшла заява відповідача про заміну сторони по справі її правонаступником. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»утворено Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області державної податкової служби шляхом приєднання державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області, Чернігівського відділення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи викладені в заяві доводи апеляційний суд ухвалив замінити відповідача по справі -Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області на його правонаступника -Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області державної податкової служби.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 29.04.2011 року по 10.05.2011 року податковим ревізором-інспектором проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 13 Розділу ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», додатку № 7 до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 19.1 «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 111541,52 грн.

Також перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 145222,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 178/172/НОМЕР_3 від 17.05.2011 року (том 1 а.с. 17-37).

На підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення рішення № 0000281701 від 31.05.2011 року яким визначено суму податкового зобов'язання податку з доходу фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 111541,52 грн. (том. а.с. 39), та № 0000291701 від 31.05.2011 року яким визначено суму податкового зобов'язання податку на додану вартість в сумі 181527,50 грн., в тому числі 36305,50 грн. штрафних санкцій (том. 1 а.с. 38).

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з того, що правочин укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Таврія Будпостач»був реальним, а відповідачем не було доведено, факту укладення між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Таврія Будпостач»договору без мети настання реальних наслідків.

Проте апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Таврія Будпостач»укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.01.2008 № Т-00000001, за умовами якого ТОВ «Таврія Будпостач»(продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ ФОП ОСОБА_1 (покупець) нафтопродукти, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно сплатити на умовах Договору (том 1 а.с. 230). Згідно з договором, продавець зобов'язується доставити товар покупцеві по вказаній ним адресі.

До перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Таврія Будпостач»позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, договір. Документів про транспортування товару до перевірки надано не було.

ТОВ «Таврія Будпостач»у період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року реалізувало позивачу паливо-мастильні матеріали на загальну суму 743610,15 грн.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати)- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першої статті 9 зазначеного Закону, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення»зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна накладна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Зазначені приписи, щодо обов'язкового використання товарно-транспортної накладної та зберігання одного з її примірників у вантажоодержувача, встановлені п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом Міненергетики України, Мінекономіки України, Мінтрансу України, Держкомспоживполітики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Зазначеним пунктом встановлено, що бланки товарно-транспортних накладних на підприємстві є документами суворої звітності.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутність документів на підтвердження транспортування паливо-мастильних матеріалів до позивача, актів приймання-передачі товарів, довіреностей та інших документів, які підтверджують транспортування товару спростовують факт передачі товару від ТОВ «Таврія Будпостач»до ФОП ОСОБА_1

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наявність лише належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. В той же час фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Відповідно до Акта перевірки ТОВ «Таврія Будпостач»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року № 111/23-1/35421550 від 08.07.2010 року, встановлено, що ТОВ «Таврія Будпостач»не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; у ТОВ «Таврія Будпостач»відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. ст.4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; дані, наведені у деклараціях за перевіряємий період не є дійсними, також відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 3, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладені обставини апеляційний суд приходить до висновку, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «Таврія Будпостач»протягом перевіряємого періоду не могли спричинити реального настання правових наслідків, а тому є фіктивними.

Позивачем не доведено реальність операцій щодо придбання нафтопродуктів, оскільки документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік у позивача відсутні.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно донараховано позивачу податок з доходу фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 111541,52 грн. та податку на додану вартість в сумі 181527,50 грн., в тому числі 36305,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

П О С ТА Н О В И В :

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року -скасувати.

В задоволенні позовних фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі .

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 20 лютого 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов