Рішення № 29918544, 11.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 Справа№ 914/135/13

За позовом: Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Лапаївка, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40 305,37 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40 305,37 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.01.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.01.2013р. розгляд справи відкладено на 19.02.2013р., а 19.02.2013р. на 11.03.2013р.

В судове засідання 11.03.2013р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, 18.02.2013р. через канцелярію суду супровідним листом (вх.№4488/13) направив оригінали документів для огляду в судовому засіданні та заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника банку та просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 11.03.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, поштова кореспонденція з адреси: 81113, АДРЕСА_1 з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулись з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористувався.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 11.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.12.2007р. Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»(за договором - Банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2(за договором - Позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір №112-К-07 (надалі по тексту - Договір), належним чином підписаний та скріплений печатками.

Відповідно до п.1.1. Договору Банк відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію, без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання Позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменують «Кредити», а Позичальник зобов'язується використати Кредити на поповнення обігових коштів, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку відсотки за користування Кредитами, виконати інші умови цього Договору і своєчасно повернути Кредит Банку.

Банк, надає кожен з кредитів на підставі Додаткових договорів до цього Договору. В Додаткових договорах Банк та Позичальник встановлюють суму кожного з Кредитів, розмір відсоткової ставки за користування ним та строк повернення Кредиту(п. 4.5. Договору).

Відповідно до Додаткового договору №1 до Кредитного договору № 112-К07 від 28.12.2007р. Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 150 000,00 грн. Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит, що надається згідно цього Додаткового договору, не пізніше 26.12.2008р. За користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплачувати Банку відсотки в розмірі 20% річних. Кредит надається не пізніше двох календарних днів після набуття чинності Додаткового договору. Додатковий договір набирає чинності з дати її підписання Банком та Позичальником.

20.10.2008р. сторонами укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору №112-К07 від 28.12.2007р. в якому зазначено, що починаючи з 20.10.2008р. відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 25,00 % річних.

Відсотки нараховуються 26 числа кожного місяця за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця, на суму загальної заборгованості. Відсотки, нараховані за місяць відповідно до пункту 6.1.-6.5. Договору, Позичальник зобов'язується сплачувати щомісячно не пізніше 30(31)го числа поточного місяця (п.п.6.2.,6.6.Договору).

У матеріалах справи наявна заява позивача вих.№28/1 від 28.12.2007р. про надання коштів згідно кредитної лінії №112-К07, в сумі 150 000,00 грн.

Факт надання кредитних коштів відповідачем позивачу підтверджується розпорядженням бухгалтерії №1 від 28.12.2007р. про перерахування Банком коштів в сумі 150 000,00 грн. на рахунок відповідача на підставі Кредитного договору №112-К07 від 28.12.2007р.

Також в матеріалах справи наявний меморіальний ордер №700 від 28.12.2007р. про перерахування Позичальнику коштів у сумі 150 000,00 грн. за Договором.

На виконання умов Договору відповідачем частково сплачено суму кредиту з розмірі 117 163,69 грн., що стверджується позивачем та підтверджується наданими суду виписками з особового рахунку Позичальника про рух коштів та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Сума неповернутого кредиту складає 32 836,31 грн.

За користування кредитом позивачем нараховано відсотки на суму 560,73 грн. відповідно до п.6.1.-6.7. Договору.

За порушення договірних зобов'язань, відповідно до п.10.1. Договору позивач нарахував пеню в сумі 6 908,33 грн.

На момент розгляду справи в суді, сторонами на надано суду доказів погашення кредиту, процентів за його користування та пені.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст.529 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Факт невиконання основного зобов'язання по тілу кредиту не заперечується і не спростовується відповідачем у справі. Відтак, підставними є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором по тілу кредиту у розмірі 32 836,31 грн.

Відповідно до п.п. 1.1.,1.3. Договору Позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку відсотки за користування Кредитами. Розмір відсотків за користування кожним з Кредитів та сума кредиту визначається в Додатковому договорі. Порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачений п.п. 6.1.-6.7. Договору.

За користування кредитом, позивачем правомірно нараховано проценти на суму 560,73 грн.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості по сумі кредиту в розмірі 32 836,31 грн. та процентів за користуванням кредитом у розмірі 560,73 грн.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості з Кредитною лінією Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,2 % від прострочення суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки в Договорі не має вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановлено ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому розрахунок позивача, проведений за період більше ніж 183 дні, є не правильний.

Суд, здійснивши перерахунок пені за прострочення кредиту, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня за шість місяців, за період з 26.12.2011р. по 25.06.2012р.(зазначений позивачем), встановив, що сума її становить 3 973,52 грн. що підлягає стягненню. А частині стягнення пені за прострочення кредиту в сумі 2 882,82 грн. слід відмовити.

Заявлена до стягнення позивачем пеня в сумі 51,99 грн. за прострочення сплати процентів нарахована правомірно і підлягає стягненню. /розрахунок в матеріалах справи/

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 229, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 529, 530, 610-612, 626, 1048, 1049, 1054,1056-1 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А; ідентифікаційний код 19338316) 32 836,31 грн. заборгованість по кредиту, 560,73 грн. проценти за користування кредитом, 3 973,52 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 51,99 грн. пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 1 494,38 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.03.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.