Ухвала суду № 29600796, 11.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1850/12/2770

11.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "РИФ.Ф"- Бондар Віктор Іванович,

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Рогів Надія Михайлівна, довіреність № посв. № 107209 від 21.12.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гурін Д.М. ) від 10.09.12 у справі № 2а-1850/12/2770

за позовом Приватного підприємства "РИФ.Ф" (вул. Фіолентовське шосе, 1 корп. 10,Севастополь,99053)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.09.12 позовні вимоги Приватного підприємства "РИФ.Ф" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 3 серпня 2012 року № 0000100221 Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби.

Присуджено з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "РИФ.Ф." 2178 грн 19 коп. судового збору, сплаченого позивачем до ГУ ДКСУ у м. Севастополі, згідно квитанції 1689.257.3 від 13 серпня 2012 року та платіжного доручення № 508 від 14 серпня 2012 року, шляхом безспірного списання цих коштів з рахунків Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.09.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 11.02.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 9 липня 2012 року до 13 липня 2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "РИФ.Ф" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Базис Торг"та ПП "Команд"за період 2010-2011 років.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 20 липня 2012 року № 684/22-109/31890392 (т. 2, а.с. 1-46), якою встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 (податковий кредит) статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97/ВР "Про податок на додану вартість"(далі -Закон України № 168/97/ВР), пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (визначення податкового кредиту), що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 268973 грн. 80 коп. (т. 2, а.с. 45).

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що вчиненні ПП "РИФ.Ф" правочини, не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідачем зазначено, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товарів свідчить про те, що операції купівлі-продажу не є реальними.

На підставі акта невиїзної позапланової перевірки від 20 липня 2012 року № 684/22-109/31890392 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 3 серпня 2012 року № 0000100221 відносно ПП "РИФ.Ф", яким визначено суму грошового зобов'язання ПП "РИФ.Ф"за основним платежем 268973 грн. 80 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 46401 грн. 61 коп., за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97/ВР, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (т. 2, а.с. 47).

Позивачем, на підтвердження виконання правочинів між ПП "Команд" та ПП "Базис Торг" , долучені до матеріалів справи: банківські рахунки ПП "Риф.Ф" (а.с. 78-84, 108-124), які підтверджують перерахування коштів ПП "Комманд" за товар згідно рахунків-фактур, рахунки фактури ПП "Комманд"виставлені ПП "Риф.Ф"за товар (а.с. 85-91); видаткові накладні, що підтверджують перехід права власності на товар (а.с. 97-103, 125-155).

У матеріалах справи є виписки з банківського рахунку ПП "Риф.Ф" (172-181), які підтверджують перерахування коштів ПП "Базис Торг" за товар згідно рахунків-фактур, рахунки фактури ПП "Базис Торг"виставлені ПП "Риф.Ф" за товар (а.с. 92-96, 166-171), видаткові накладні, що підтверджують перехід права власності на товар (а.с. 182-191).

Позивачем також надано до матеріалів справи копії накладних -вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (104-107, 156-165, 202-206), що підтверджують використання ПП "Риф.Ф"матеріалів для виготовлення замків.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

На час здійснення господарських операцій ПП "Риф.Ф"було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 73).

Судом встановлено, що ПП "Базис Торг" та ПП "Комманд" було платником податків на додану вартість на час здійснення операцій купівлі-продажу з ПП "Риф.Ф".

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для дійсності угоди, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до частини 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів яки б підтверджували те, що правочини між ПП "Риф.Ф"та ПП "Комманд"і ПП "Базис Торг"були спрямовані на порушення публічного порядку, були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується реальність проведених операцій, та спростовується зазначене в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 20 липня 2012 року № 684/22-109/31890392 твердження, що правочини ПП "Риф.Ф"не спрямовані на реальне настання правових наслідків (т. 2, а.с. 44).

Стосовно порушеної кримінальної справи № 69-0146 про яку йдеться у листах (а.с. 74, 75), проведених процесуальних діях щодо допиту директорів ПП Комманд"та ПП "Базис Торг"про які зазначено в акті перевірки (т. 2, а.с. 6, т. 2, а.с. 24) судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія судів зазначає, що доказів порушення кримінальної справи представниками відповідача до суду не надано, тому твердження відповідача про нікчемність та недійсність правочинів між ПП "Риф.Ф"та ПП Комманд"і ПП "Базис Торг"на підставі того, що порушено кримінальну справу є необґрунтованим, оскільки на час проведення перевірки кримінальну справу не було розглянуто судом та не прийнято відповідне рішення.

Таким чином, на час проведення перевірки, у відповідача були відсутні докази того, що позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.09.12 у справі № 2а-1850/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва