Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 130/480/13-ц
У Х В А Л А
Іменем України
"21" лютого 2013 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого Порощук П. П. ,
при секретарі Рожик О. М.,
< розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою,-
В С Т А Н О В И В:
Державний виконавець ВДВС Жмеринського МРУЮ у Вінницькій області звернувся з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 в будівлі магазину загальною площею 74.8 кв.м. за адресою м.Жмеринка, площа Базарна 1 Щ, якою він володіє спільно з ОСОБА_2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частки, вказавши, що в провадженні державного виконавця ВДВС Жмеринського МРУЮ Вінницької області знаходиться виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа виданого 26.04.2012 року Жмеринським міськрайонним судом у справі № 1-12, про конфіскацію усього належного майна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того як зазначено у поданні в результаті проведених державним виконавцем заходів було встановлено, що будівля магазину площею 74.8 кв.м, розташованого за адресою м.Жмеринка, площа Базарна 1 Щ зареєстрована за гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно реєстраційного посвідчення від 10 квітня 2009 року, яка з 1989 року перебуває у шлюбі з боржником ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шляб від 14 січня 1989 року. Тому державний виконавець ВДВС Жмеринського МРУЮ Вінницької області просив подання задовольнити.
В судове засідання сторони не з"явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, згідно із статтями 1, 5, 11-1, 24, 25, 50, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених згаданим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до нього, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
За заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення і на підставі виконавчого документа, державний виконавець відкриває виконавче провадження.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених названим Законом.
У разі ненадання боржником у названі вище строки документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення, яке здійснюється шляхом:
1)звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2)звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3)вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4)інші заходи, передбачені судовим рішенням.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
В силу ст.379 ЦК України, питання про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в процесі виконання виконавчого документу в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження" вирішується судом.
Як вбачається за матеріалів, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії ІІ-АМ № 344817 віданого відділом ЗАГСа Могилів-Подільського міськвиконкому Вінницької області від 14 січня 1989 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно одружений із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.5); Згідно копії реєстраційного посвідчення виданого в.о. керівника Жмеринського районного структурного підрозділу КП "ВООБТІ" ОСОБА_3 від 10 квітня 2009 року, за громадянкою ОСОБА_2 рахується в цілому будівля магазину розташована в м.Жмеринка по площі Базарній № 1Щ загальною площею 74.8 м кв., що записано в реєстрову книгу за № 86 за реєстровим № 591. ( а.с.4); Крім того, громадянка ОСОБА_2 згідно копії свуідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 750725 від 07.04.1997 року, являється фізичною особою -підприємцем (а.с.11).
Відповідно до ч.1 ст.61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключення з цивільного обороту.
Згідно п.29 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вказано, що відповідно до положення статей 57, 61 КС ( 2947-14), ст.52 ЦК ( 435-15) майно приватного підприємця чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Судо встановлено, що на момент придбання будівлі магазину розташованої в м.Жмеринка по площі Базарній № 1щ в м.Жмеринка Вінницької області загальною площею 74.8 м кв., громадяна ОСОБА_2, являлся фізичною особою підприємцем, тому на її дії пощирюються дії певних зазначеним відповідним норм законодавства України.
Суд вважає, що в задоволенні подання Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, щодо визначення частки майна ОСОБА_4 в будівлі магазину загальною площею 74.8 кв.м розташованого за адресою м.Жмеринка, площа Базарна 1 Щ, якою він володіє спільно з ОСОБА_2, визнавши за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частини слід відмовити.
Керуючись ст.197 ч.2, 293 ч. 1 ст. 379 ЦПК України; ст.61 СК України; Законом України "Про виконавче провадження"; Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні подання Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, щодо визначення частки майна ОСОБА_4 в будівлі магазину загальною площею 74.8 кв.м розташованого за адресою м.Жмеринка, площа Базарна 1 Щ, якою він володіє спільно з ОСОБА_2, визнавши за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в 5- денний строкстрок з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя:
ОСОБА_5
Судове рішення № 29544679, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/480/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: