Рішення № 29541015, 19.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.Справа № 5017/3534/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство "ВОЛСБУД"

до відповідача: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради

про стягнення 44114,21 грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Биков Д.Ю.

Від відповідача: за дов. Рогачевська В.В.; за дов. Шкляренко М.А.

В засіданні суду по 19.02.2013р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство "ВОЛСБУД" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості щодо відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення за рахунок субвенцій з державного бюджету у сумі 44114,21грн. за період 2009-2010 роки. Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008р. №3737-V, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, одним із завдань якого є виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету, розпорядника коштів відповідного рівня на здійснення заходів з виконання державних та регіональних програм соціального захисту населення за рахунок коштів бюджетів інших рівнів. Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, у зв'язку з чим погашення пільгових повернень, було зроблено згідно сум, які були виділені з бюджету та не покривали заявлені до повернення суми.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне підприємство „ВОЛСБУД" здійснює господарську діяльність з метою надання юридичним та фізичним особам послуг зв'язку, в тому разі численним громадянам-абонентам, які мають відповідні пільги по сплаті даних послуг, згідно Закону України від 26.12.2008р. №835-VI „Про державний бюджет України на 2009 рік", Закону України від 27.04.2010 р. №2154-VІ „Про державний бюджет України на 2010 рік", Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VI.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, ст. 1 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" №203/98-ВР, постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснює відшкодування витрат на надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Ст. 61 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 60 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України.

Відповідно до вимог п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, позивач надавав до управлінь соціального захисту населення в районах міста - структурних підрозділів департаменту праці та соціальної політики ОМР на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам для підтвердження правомірності відшкодувань. Розрахунки за спірний період підрозділами підтверджені та прийняті без зауважень.

Згідно даних відповідача протягом 2009 року позивачем за формою „2-пільга" було надано пільгових послуг на загальну суму 45416,42грн. Відповідачем було погоджено до відшкодування 45539,17грн., до відшкодування було прийнято 27279,45грн. та відшкодовано 1619,72грн. (Том 1, с. 94).

Згідно даних позивача протягом 2009 року було надано пільгових послуг на загальну суму 45416,42грн. Сплачено відповідачем 13140,11грн., борг - 32547грн. (Том 4, с. 129).

Згідно даним відповідача протягом 2010 року позивачем за формою „2-пільга" було надано послуг на загальну суму 38788,47грн. Відповідачем було погоджено до відшкодування 38827,91грн., до відшкодування було прийнято 13140,11грн. та відшкодовано 38799,84грн., в тому числі 25659,73грн. - погашення заборгованості минулого бюджетного періоду і 13140,11грн. - зобов'язання поточного бюджетного періоду (Том 1, с. 96).

Згідно даним позивача протягом 2010 року було надано послуг на загальну суму 38827,91грн., сплачено відповідачем 27279,45грн., борг - 11548,46грн., тобто менше ніж за даними відповідача (Том 4, с. 129).

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності в частини стягнення заборгованості по рахункам з відшкодування видатків, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2009р. по 01.12.2009р. посилаючись на те, що позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за 2009р. лише 04.12.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині. (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позивач звернувся до суду з позовом 04.12.2012р., відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2009р. по 01.12.2009р. слід відмовити. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за грудень 2009р. у сумі 3363,25 грн., заявлені в межах позовної давності.

Посилання відповідача на те, що розпорядники бюджетних коштів здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами не береться судом до уваги, так як не спростовує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані останнім послуги зв'язку пільговим категоріям населення, які підлягають відшкодуванню.

Доводи відповідача стосовно того, що акти звірки свідчать про відсутність боргу по пільговим відшкодуванням у спірному періоді, також не приймаються судом до уваги, бо надані акти звірки суперечать первинним документам (звітам позивача підтвердженим підрозділами департаменту), у зв'язку з чим акти не можуть бути доказами відсутності боргу.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.525 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобов'язань по відшкодуванню витрат за надані послуги зв"язку у 2009-2010 роках.

Загальна заборгованість відповідача підтверджена відповідними документами складає 14911,71грн., у тому числі 3363,25грн. за 2009р. та 11548,46грн. за 2010р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у сумі 14911,71грн. (3363,25грн. відшкодування за грудень за 2009р., 11548,46грн. відшкодування за 2010р.). Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7, код ЄДРПОУ 36290160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство "ВОЛСБУД" (м. Одеса, вул. Просьолкова, 10-А/1, код ЄДРПОУ 30495083) 14911 /чотирнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять/ грн. 71коп. боргу, 1609 /одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50коп.судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя Горячук Н.О.