Постанова № 29535979, 18.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 809/111/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - Іваночко Ю.А.

представника відповідача - Баралецької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001542302/0 від 30.07.2010 р.,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року, позов задоволено частково - визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 24 249,82 грн., за основним платежем та 12 124,94 грн. штрафних фінансових санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року скасовано, а справу з відповідними рекомендаціями, направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Під час розгляду даної справи Вищим адміністративним судом України було допущено в якості позивача, його правонаступника - ТзОВ «Будівельна компанія «Галицька».

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську позивачу визначено зобов'язання по земельному податку, однак п.2 Рішення XXIX сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська» постановою Івано-Франківського міського суду по справі за №1965/2009 від 14.12.2009 року визнано незаконним, тому на думку позивача розрахунок сум земельного податку проведеного відповідачем не відповідає дійсності. Крім того, ДПІ в м. Івано-Франківську вказане рішення прийнято на підставі листа управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, а не на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Тому, на думку позивача, донарахування даного податку та застосування відповідних штрафних санкцій податковим органом здійснені незаконно, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з мотивів вказаних в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, суду пояснив, що станом на 27.01.2011 року ТзОВ «БК «Галицька» подано розрахунки по земельному податку за 2009 та 2010 роки по яких проведено сплату земельного податку. Вказані розрахунки проведено у відповідності до нормативно грошової оцінки земельної ділянки управління Держкомзему у м. Івано-Франківську за №0372/04-04-06, №0373/04-04-06, №0374/04-04-06 від 31.08.2010 року та з урахуванням тієї обставини, що нормативна грошова оцінка земель, яка була взята до уваги податковим органом під час проведення перевірки, на даний час не діє, так як рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено таку оцінку, визнано незаконним.

На запитання суду, представник позивача, пояснив, що факт неподання відповідних розрахунків по земельному податку на 2009 та 2010 роки, на момент проведення перевірки, позивачем не заперечується.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. В обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення посилається на невиконання позивачем визначеного законом обов'язку щодо подання розрахунків земельного податку до відповідного податкового органу. Суду пояснили, що на думку відповідача ДПІ діяла правомірно, оскільки податковий орган самостійно нарахував суму земельного податку згідно витягів, одержаних з територіального управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську. Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» такий витяг і є підставою для нарахування земельного податку. Тому вважає, що податок донараховано та штрафні санкції застосовано правомірно.

На запитання суду пояснила, що до складу застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій, також увійшла сума штрафу за неподання податкової звітності в розмірі 340 грн., на підтвердження чого, подала суду розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши матеріали справи, врахувавши рекомендації Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 13.12.2012 року у даній справі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Гаразд України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року про що складено акт за №12652/23-2/32077713 від 16.07.2010 року (т.1 а.с.6-9).

За результатами перевірки виявлено допущені позивачем порушення вимог ст.2, 7, 13, 16 Закону України «Про плату за землю».

На підставі вказаного акту ДПІ в м.Івано-Франківську прийняла оскаржуване рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з в сумі 255 463 грн. в тому числі 170 082 грн. - основного боргу та 85 381 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представниками сторін, розрахунок сум земельного податку податковим органом проведено на підставі інформації отриманої 05.07.2010 року від управління Держкомзему у м. Івано-Франківську (т.1 а.с. 31-33).

В судовому засіданні встановлено, що протягом 2009 року та I кварталу 2010 року ТзОВ "Гаразд України" використовувало надані у постійне користування земельні ділянки площами відповідно 0,7004 га по вул. Новгородська,49 та площею 0,1336 га по вул. Новгородська, 28 в м. Івано-Франківську. Дані обставини підтверджуються наданими в судовому засіданні поясненнями сторін, державними актами на право власності на земельні ділянки (т.1 а.с.63-65).

При проведенні перевірки посадовими особами ДПІ встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, позивач відповідний розрахунок не подавав та земельний податок не сплачував. Дана обставина згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребує, як така, що визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Однак, слід зазначити, що відповідно до рекомендацій Вищого адміністративного суду України, судом встановлено наступне.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року у справі №2а-1965/2009 за позовом відкритого акціонерного товариства «Родон», відкритого акціонерного товариства «Полімер», відкритого акціонерного товариства «Промприлад», відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали», відкритого акціонерного товариства «Залізобетон», відкритого акціонерного товариства «Індуктор» до Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод», відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», закрите акціонерне товариство «Солід», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна податкова інспекція м. Івано-Франківська, визнано незаконним пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-1965/09/0907 апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року у справі №-35155/10, №-35475/10 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року скасовано, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року, залишено в силі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року у справі №-35155/10, №-35475/10, рішенням Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська станом на 01.07.2007 року, виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто».

Пунктом 2 цього рішення вказану нормативну грошову оцінку земель міста введено в дію з дати прийняття даного рішення та визнано такою, що втратила чинність нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Отже, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю.

Відповідно до приписів статей 14, 17, 20 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

Статтею 4 цього Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Таким чином, оскільки грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, який вноситься до держбюджету та формує його доходну частину, тому суд касаційної інстанції прийшов до переконливого висновку про неправомірність рішення відповідача в частині введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року.

Суд зазначає, що на момент розгляду даної адміністративної справи за позовом ТзОВ «БК «Галицька» (ТзОВ «Гаразд України»), положення пункту 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, визнане незаконними.

Оскільки, як встановлено законом, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю, то з урахуванням, того, що на час надання управлінням Держкомзему у м. Івано-Франківську інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок позивача на запит ДПІ в м. Івано-Франківську (05.07.2010 року), використовувався розмір нормативно грошової оцінки землі затверджений пунктом 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» та який був визнаний незаконним, то суд приходить до висновку, що рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій не може ґрунтуватись на незаконному рішенні іншого суб'єкта владних повноважень, яке визнано незаконним в судовому порядку.

Крім того, в своїх рекомендаціях Вищий адміністративний суд України, звертає увагу на наявну в матеріалах справи інформацію управління Держкомзему у м. Івано-Франківську, яка міститься у листі за №624/010-07/104 від 02.09.2010 року, згідно з якою, для визначення розміру сплати земельного податку, ДПІ в м. Івано-Франківську має керуватись представленими витягами з нормативної грошової оцінки за №0372/04-04-06, №0373/04-04-06, №0374/04-04-06 від 31.08.2010 року (т.1 а.с.34-38).

Судом встановлено, що на час розгляду справи позивачем проведено розрахунок по земельному податку за 2009 та 2010 роки, здійснено сплату земельного податку за вказані періоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (т.1 а.с.239-248, т.2 а.с.1-26). Дані розрахунки проведено у відповідності до нормативно грошової оцінки земельної ділянки управління Держкомзему у м. Івано-Франківську за №0372/04-04-06, №0373/04-04-06, №0374/04-04-06 від 31.08.2010 року.

Враховуючи попередні висновки суду щодо відсутності підстав у позивача проведення нарахування та сплати земельного податку розрахованого ДПІ в м. Івано-Франківську, то суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування в частині нарахування зобов'язання за основним платежем в розмірі 170 082 грн..

В той же час, слід зазначити, що остаточна сплата земельного податку за 2009-2010 роки, була проведена позивачем лише у лютому 2011 року, а отже, по прострочених платежах повинні застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань. Однак, враховуючи те, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковим органом застосовано штрафні санкції, які розраховані із суми податкового зобов'язання, розмір, якого не знайшов підтвердження в судовому засіданні, а також ту обставину, що суд не є тим, органом, який наділений повноваженнями проводити нарахування таких штрафних санкцій, то суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає, також до скасування в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 041 грн., що не позбавляє ДПІ у м. Івано-Франківську, з урахування висновків суду, провести розрахунок штрафних санкцій з урахуванням фактичної кількості днів прострочення сплати податкового зобов'язання.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивачем не подавались розрахунки земельного податку на 2009 та 2010 роки. Вказана обставина встановлена перевіркою та не заперечується позивачем. Відповідно до поданого розрахунку розміру фінансових санкцій по акту перевірки ТзОВ «Гаразд України» від 16.07.2010 року, в суму застосованих фінансових санкцій податковим органом було включено штрафні санкції за неподання звітності в розмірі 340 грн. (т.2 а.с.27). Враховуючи те, що вказана обставина не заперечується позивачем, а відповідальність за неподання податкової звітності передбачена пп.17.1.1 п.17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то суд приходить до висновку, що в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340 грн., оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає до скасування.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001542302/0 від 30.07.2010 року підлягає до скасування в частині визначення сум податкового зобов'язання за платежем по земельному податку з юридичних осіб в сумі 170 082 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 85 041 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську за №0001542302/0 від 30.07.2010 року в частині визначення сум податкового зобов'язання за платежем по земельному податку з юридичних осіб в сумі 170 082 (сто сімдесят тисяч вісімдесят дві гривні) 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 85 041 (вісімдесят п'ять тисяч сорок одна гривня) 00 копійок.

Взадоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 22.02.2013 року.