Постанова № 29397933, 01.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р. Справа № 2а-517/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мургі С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-517/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

до Харківської обласної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Харківської обласної митниці № 1 від 06.01.2012 р. на суму 190 022,50 грн. та № 2 від 06.01.2012 р. на суму 1 938 229,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 р. за справою №2-а-517/12/2070 ПАТ «Харківський коксовий завод» відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, Митного кодексу України, КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ПРАТ "Харківський коксовий завод" зареєстровано з 24.10.1996 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №428068, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №324594 (а.с. 39-40).

З 29.04.2011 р. по 21.10.2011 р. фахівцями Харківської обласної митниці проведена планова документальна виїзна перевірка позивача за період з 01.05.2008 року по 01.04.2011 року, на підставі якої складено акт №0051/11/807000000/0024481702 від 21.10.2011 року (а.с. 11-18).

Згідно висновків вищезазначеного акту встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках», законодавства України в галузі митної справи, а саме вимог статей 234-236 Митного кодексу України у частині повноти визначення продуктів переробки та їх декларування, при використанні їх на митній території України, п. 4.4 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 року №609 та п. 5.6 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 06.08.2009 року №727, що у свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків в сумі 1702601,60 грн., в тому числі мита -152018,00 грн., ПДВ -1550583,60 грн.

Позивач не погодившись з висновками перевірки митного органу подав заперечення №1942 від 03.11.2011 року (а.с. 19-22), на які отримав відповідь №13102-14196 від 14.11.2011 року про залишення заперечення позивача без задоволення (а.с. 23-24).

На підставі зазначеного акту перевірки 06.01.2012 року Харківською обласною митницею були винесені податкові повідомлення - рішення № 1 та № 2, якими визначено суми податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України у загальній сумі 190022,50 грн., у тому числі за основним платежем -152018,00 грн. та за штрафними санкціями -38004,50 грн., та з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України у загальній сумі 1938229,50 грн., у тому числі за основним платежем -1550583,60 грн. та за штрафними санкціями - 387645,90 грн. (а.с. 8-10).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі діючого законодавства та у межах наданих повноважень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПАТ «Харківський коксовий завод», керуючись Законом України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках", а також Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України і переробки за межами митної території України" (надалі по тексту - Порядок), затвердженого наказом Держмитслужби № 609 від 13.09.2003 р., на підставі зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини, здійснювало переробку давальницького вугілля в кінцеву продукцію: кокс і смолу кам'яновугільну, що підтверджується контрактом від 05 лютого 2008 р.

Під час процесу переробки давальницької сировини - перетворення вугілля у кокс, утворюється коксовий газ. Передача коксового газу замовнику не здійснювалась, на тих підставах, що ПРАТ «Харківський коксовий завод» не має технічних можливостей та відповідних дозвільних документів для передачі коксового газу третім особам, в тому числі і замовнику, а замовник, у свою чергу, не зацікавлений у поставках такої продукції. Згідно умов контракту, замовнику передається кінцева продукція - кокс та смола кам'яновугільна, які і підлягають митному оформленню у відповідному митному режимі.

ПРАТ "Харківський коксовий завод" звернулося з запитом до Державної митної служби України за № 886 від 10.06.2011р. про підтвердження правильності застосування норм Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних стосунках», на який отримано відповідь за №11.1/7-12.2/9281 від 23.06.2011 р. «Щодо митного оформлення коксового газу, що утворюється при переробці вугілля». (а.с. 25-26).

В цьому листі Держмитслужба повідомила наступне:

Порядком в редакції, чинній в період часу з 27.09.05 р. до 02.11.2009 р. (до моменту набрання чинності з 03.11.09 р. наказом Держмитслужби від 06.08.2009 р. № 727) визначались наступні поняття:

1) продукти переробки - товари, що утворились унаслідок виконання операцій з переробки товарів, попередньо розміщених у режим переробки на митній території України (за межами митної території України), і визначені як кінцеві товари за зовнішньоекономічним договором.

Митне оформлення продуктів переробки відповідно до положень Порядку здійснювалось за умови подання підприємством вантажних митних декларацій та інших документів на продукти переробки, що підлягають вивезенню за межі митної території України;

2) залишки переробки - частина матеріалів, речовин, що утворилися внаслідок виконання операцій з переробки товарів і мають господарську цінність.

Необхідність розміщення залишків переробки у відповідний митний режим обумовлювалась змістом зовнішньоекономічного договору.

3) відходи переробки - будь-які матеріали, предмети та речовини, що утворюються в процесі виконання операцій з переробки товарів і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до положень Порядку, відходи переробки підлягали знищенню (утилізації чи видаленню) відповідно до законодавства України.

Держмитслужба зазначила, що беручи до уваги цілі процедур митного контролю та оформлення товарів, за змістом питань, викладених у листі підприємства, може повідомити, що відповідно до положень Порядку в редакції, чинній в період з 27.09.2005 р. до 02.11.2009 р., частина коксового газу, що утворювалась та використовувалась в технологічному процесі переробки вугілля на кокс, не може бути віднесена до жодної з таких категорій як „продукт переробки", „залишок переробки" або „відходи переробки"; коксовий газ, що видалявся в процесі виробництва шляхом спалювання на факелі у спеціальному газоскидуючому факельному пристрої, відповідає визначенню терміну „відходи переробки"(а.с. 26).

Твердження суду першої інстанції, щодо того, що лист Держмитслужби від 23.06.2011 р. носить рекомендаційний характер, не обґрунтоване, та протирічить наступним нормам ПК України. Так, згідно п. 52.1. ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

З моменту набрання чинності наказу Держмитслужби від 06.08.2009 р. № 727, який затвердив в новій редакції «Порядок застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України", коксовий газ, який утворюється в процесі переробки давальницької сировини, розглядається ПРАТ «Харківський коксовий завод» в якості відходів і піддається спалюванню в повному обсязі на спеціалізованому газоскидуючому пристрої з наданням усієї необхідної документації у відповідні органи. В 2010-2011р.р. 100% всього газу видалялося шляхом спалювання на факелі у спеціальному газоскидуючому факельному пристрої, як відходи.

В п. 1.3 Порядку надано чітке визначення продуктів переробки:

Згідно п.п.14 Порядку, продукти переробки - товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки: товарна продукція, супутні продукти переробки, відходи переробки, залишки переробки.

Згідно п.п.17 Порядку, супутні продукти переробки - продукти переробки, що за своїми властивостями придатні для подальшого використання, але утворення яких у процесі переробки не є предметом зовнішньоекономічного договору.

Згідно п.п.3 Порядку, відходи переробки - товари (речовини, матеріали, предмети у значенні Закону України "Про відходи"), що утворюються в процесі переробки товарів, розміщених у режим переробки, які за своїми властивостями не мають подальшого використання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, коксовий газ, що утворився в результаті переробки давальницької сировини, є відходами переробки, оскільки підпадає під визначення п.п.3 п. 1.3. Порядку та ст. 1 Закону України «Про відходи» і не використовується за місцем його утворення.

При цьому, згідно п. 5.7. Порядку, коксовий газ на ПРАТ "Харківський коксовий завод" піддається видаленню шляхом спалювання в повному обсязі на спеціалізованому газоскидуючому пристрої.

Підтвердженням цього є акти про видалення коксового газу, які надаються позивачем до Харківської обласної митниці, так і до суду.

При цьому облік коксового газу, що утворився в процесі переробки як власної так і давальницької сировини здійснюється Позивачем на всіх ділянках технологічного циклу, з повною фіксацією приладами обліку обсягу газу, що видалений, шляхом спалювання на газоскидуючому пристрої.

При цьому у створенні окремого газогону для коксового газу, що утворився в процесі переробки давальницької сировини не має потреби, оскільки коксовий газ, що утворюється в процесі переробки як власної так і давальницької сировини має однакові фізико-хімічні властивості, а відтак, для цілей митного контролю, достатньо лише ведення обліку обсягів його утворення та подальшого використання, що і здійснюється Позивачем належним чином.

Крім того, з балансів коксового газу Позивача за 2008-2011 р. р., видно, що коксового газу, що утворився в процесі переробки власної сировини достатньо для забезпечення технологічних потреб Позивача. При цьому, Позивач здійснює видалення як давальницького коксового газу, так і власного коксовий газу, в обсягах, що перевищують потреби підприємства в технологічному паливі.

Колегія суддів зазначає, що вартість коксосового газу було визначено на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи № 8069 від 19.09.2011р. Харківського науково-дослідного інституту ім. М.С. Бокаріуса. У висновку вказана мінімальна вартість реалізації очищеного коксового газу станом на 2008 - 2010 р. р. у розмірі 168,00 грн. за 1000 м.куб. (а.с.27-34).

Згідно висновків Міністерства промислової політики України № 1641 від 19.09.2011р., УНПА «Укркокс» № АС-224 від 21.09.2011р., УХІН № 09/1906 від 21.09.2011р., при діючий на ПРАТ «Харківський коксовий завод» технологічній схемі, коксовий газ не може бути кваліфікованим як очищений в зв'язку з тим, що він не відповідає технічним умовам ТУ У 322-00190443-101-99 (зі змінами №№ 1,2,3,4) «Газ коксовий очищений». Також, згідно висновку профільного вуглехімічного інституту (УХІН) № 10/858 від 25.05.2012 р: коксовий газ, що утворюється в результаті переробки вугілля на кокс на ПРАТ «Харківський коксовий завод», відповідає ТУ У 40.2-00190443-099:2006 - «Газ коксовий неочищений».

При цьому, згідно висновку Харківської торгово-промислової палати від 15.11.2011р., яким визначена мінімальна вартість реалізації неочищеного коксового газу на той самий період складала 10,00 грн. за 1000 м.куб.

Таким чином, митним органом неправильно кваліфікований коксовий газ, що утворився в процесі переробки давальницького вугілля, а також неправильно визначена його ціна.

Доводи відповідача, що ціна кокосового газу кокосового газу була визначена правильно, оскільки при визначені ціни були використані дані висновку судово - товарознавчої експертизи Харківського науково - дослідного інституту ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 8069 від 19 вересня 2011 р. (а.с. 27-34), мінімальна вартість очищеного газу протягом 2008 - 2010 років складала 168 грн. за тис. куб. м. протягом 2011 р. - 300 грн. за тис. куб. м. судова колегія вважає необґрунтованими з наступних підстав. Так, згідно змісту вищезазначеного висновку вбачається, що експертне рішення приймалося на підставі даних щодо вартості коксового газу ПРАТ «Аллевськкокс», ПРАТ «Запорожскокс» у зв'язку з чим висновки цієї експертизи щодо вартості коксового газу стосуються лише цих підприємства та не можуть бути вищезазначеним при встановлені ціни кокосового газу позивача

Крім того колегія суддів зазначає, що висновки акту не є належним доказом по справі, оскільки зазначена експертиза призначалась не судом, а в рамках кримінальної справи.

11.01.2012 р. ПРАТ «Харківський коксовий завод» отримало податкове повідомлення - рішення № 1 від 06.01.2012 р., яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 190 022,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 2 від 06.01.2012 р. яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 1 938 229,50 грн.

Згідно п. 1.1. Податкового кодексу України (далі іменованого ПК України), кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 77.9. Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що акт складений 21 жовтня 2011 р., а рішення прийняте 11 січня 2012 р., тобто з порушенням строків.

Згідно п. 53.1 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваного рішення діяв не в межах наданих йому повноважень та з порушенням діючого законодавства, що зумовлює відмову в задоволенні позову, а суд першої інстанції невірно застосував приписи матеріального права, не повністю з"ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-517/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської обласної митниці № 1 від 06 січня 2012 р.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської обласної митниці № 2 від 06.01.2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Русанова В.Б.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2012 р.