Ухвала суду № 28998271, 24.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2407/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Потапов А.Д., Волошин А.В., Дунайчук С.В. - представники на підставі доручень

відповідача - Медведь Л.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державне підприємство "Славутське лісове господарство" до Славутська об'єднана державна податкова інспекція в Хмельницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Шепетівської об'єднаної державної фінансової інспекції, про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року державне підприємство «Славутське лісове господарство» звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Шепетівської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі та в доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено всі докази, зокрема зроблено не вірний висновок, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів не може бути підставою для висновку про те, що первинні документи не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували про задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача просив зад волити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про ату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка третьої особи не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень, виданих Славутською ОДПІ №38, №39, №40 від 16.01.2012 р., №63 від 20.01.2012 р., від 26.01.2012 р. №72 та на підставі наказу Славутської ОДПІ№24 від 05.01.2012 р., податковим органом проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «Славутське лісове господарство» (ДП "Славутський лісгосп") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.

Перевірка проводилась з 16.01.2012 р. по 10.02.2012 р., за її результатами було складено акт про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства "Славутське лісове господарство" код за ЄДРПОУ 00993314 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.200 8р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.200 8р. по 30.09.2011 р.

Так, податковим органом встановлено наступні порушення:

1) п.п.4.1.1 п.4.1 , п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 , п.п.5.6.1 п.5.6 , п.п.5.7.1 п.5.7, п.п.5.2.5 п.5.2, п.5.9. п.п.10 п.5.4 , п.5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі у сумі 135194 грн., у тому числі: 2009 рік в сумі 4891 грн.; 2010 рік в сумі 13584грн.; 1 кв. 2011 року в сумі 116128грн.; 2-3 кв. 2011 року в сумі 4991 грн.

2) пп. 7.4.1. 7.4.4. п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на додану вартість у розмірі 19716 грн., в тому числі по періодах: березень 2009 року на суму 791 грн.; вересень 2010 року на суму 1250 грн.; жовтень 2010 року на суму 1475 грн.; листопад 2010 року на суму 1013 грн.; грудень 2010 року на суму 1333 грн.; квітень 2011 року на суму 531 грн.; вересень 2011 року на суму 13323 грн.

На порушення п.п. "а" п. 200.4 та п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 330 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 року - 299 грн.; за березень 2011 р. - на суму 31 грн.

п.п.14.1.18 ст.14, п.п. „а" п.200.4 та п.200.6 ст.200 Податкового Кодексу України підприємством занижено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2011 року у розмірі 12867 грн., по декларації за серпень 2011 року у розмірі 24330 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу кредиту наступного податкового кредиту за вересень 2011 року у розмірі 26953 грн.

3) п.280.2 ст. 280 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума земельного податку, що підлягає сплаті за 9 міс. 2011р. становить 1048,81грн.

4) розрахункові операції проводилися з використанням книги обліку розрахункових операцій без додержання о порядку їх ведення, чим порушено п. 5 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

5) 8.1.1., 8.1.2. пункту 8.1., ст.8 п.п. 19.2а) Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 54.2 ст.54, пп. 168.1.1 пп. 168.1.2. п.168.1 ст. 168, пп.129.1.1., пп. 129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, ДП "Славутське лісове господарство" у перевіряємому періоді проводилось несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в сумі 2545846 грн. 27 коп. Станом на 01.10.2011 року залишок нарахованого та несплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб становить 596 551,99 грн.

- п.п. 16.4.1, п. 16.4, ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п.54.2 ст.54, пп. 129.1.1, пп.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті. Відповідно вищевикладеного підприємству ДП "Славутське лісове господарство" нараховано пеню за несвоєчасну сплату в сумі - 187684,50 грн.;

- п.п. б п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 51.1 ст. 51 Розділу II Податкового кодексу України ДП "Славутське лісове господарство" у розрахунках за формою 1 ДФ в перевіряємому періоді не відображено відомості про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в податкових періодах: "4 квартал 2008 року", "1 квартал 2009 року", "2 квартал 2009 року", "3 квартал 2009 року", "4 квартал 2009 року", "1 квартал 2010 року", "2 квартал 2010 року", "3 квартал 2010 року", "1 квартал 2011 року", "2 квартал 2011 року","3 квартал 2011 року";

- п. 51.1 ст. 51 розділу ІІ Податкового кодексу України ДП "Славутське лісове господарство" в податковому періоді "3 квартал 2011 року" подано з помилками податковий розрахунок про суми нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форма 1-ДФ.

На підставі вказаного акту перевірки, Славутською ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- 0000292301 від 12 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 24513 грн., у тому числі - за основним платежем - 19716 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4797 грн.;

- 0000312301 від 12 березня 2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 138713 грн., у тому числі за основним платежем - 135194 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3519 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в перевіряємому періоді ДП "Славутське лісове господарство" завищило валові витрати "інформаційно-консультаційних послуг методичного забезпечення виробничої діяльності", відповідно вищезазначених первинних документів від ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" та витрати на виплату комісійної винагороди на загальну суму 185481 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 39262 грн., за 2010 рік у сумі 44995 грн., за 9 місяців 2011 р. у сумі 101225 грн., в результаті не підтвердження витрат відповідними первинними документами, які б відповідали правилам ведення бухгалтерського обліку та ПК України, та відсутністю зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

ДП "Славутське лісове господарство" укладено договори з ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг":

- №22-284с від 30.12.2009 р. та №22-284 с від 07.02.2011 р. на надання послуг з електронного оформлення, перевірки та інформаційного супроводу зовнішньоекономічної діяльності пов'язаної з експортом лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів;

- №ХМ-163 від 01.11.2010 р., №ХМ-163 від 30.12.2010 р. на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини. Загальна вартість робіт становить 99,83 грн.

Відповідач вважає, що у вказаних договорах відсутні істотні умови договору, а саме: не визначено найменування та кількість наданих послуг, вимоги до їх якості, а також відсутні вимірники господарських операцій у вартісному виразі.

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні обов'язкові реквізити, тобто місце складання, посада осіб, їх прізвище відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт не було встановлено програмне забезпечення Державному підприємству "Славутське лісове господарство", тобто первинні документи не підтверджують факт здійснення господарської операції.

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні обов'язкові реквізити, тобто місце складання, посада осіб, їх прізвище відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Натомість зміст операцій носить загальну назву. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять даних відповідно до якого розрахунку визначена вартість робіт, послуг. Крім того не вказано за який період виконано роботи, тобто первинні документи, зміст та обсяг зазначених в них господарських операцій не підтверджують факт здійснення операцій.

За таких же обставин державний податковий орган прийшов до висновку про включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по роботах, послугах, виконання яких не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що порушення встановлені податковим органом в акті перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як встановлено колегією суддів, з матеріалів справи податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ДП «Славутське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р. За результатами проведеної перевірки складено акт №221/23/00993314 від 24.02.2012 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Славутською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000292301 від 12.03.2012 року, яким позивачу, за порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 24513 грн., з яких 19716 грн. за основним платежем та 4797 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000312301 від 13.03.2012 року, яким позивачу, за порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.6.1 п.5.6, пп. 5.7.1 п.5.7, пп.5.2.5 п. 5.2, п. 5.9, пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп.138.8.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 138730 грн., з яких за основним платежем 135194 грн. та 3519 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

30.12.2009 року між ДП «Славутське лісове господарство» (Замовник) та ДП «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісо продукції» (виконавець) було укладено договір №22-284с, згідно якого Виконавець у межах договірної ціни на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконує для Замовника роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення "Сертифікату про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій". В договорі вказано, що даний договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань, але у будь-якому випадку до 31 грудня 2010 року.

В подальшому між сторонами був підписаний договір №ХМ-163 від 01.11.2010 р. на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини. За вказаним договором Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконувати роботи з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги згідно умов цього договору.

Також, ДП "Славутське лісове господарство" 07.02.2011 року уклало договір з ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" №22-284с, предметом якого було те, що Виконавець, в межах договірної ціни, власними або залученими силами і засобами надає Замовнику послуги з електронного оформлення, перевірки та інформаційному супроводу зовнішньоекономічної діяльності Замовника пов'язаної з експортом лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Необхідність забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини обумовлена розпорядженням Кабінету міністрів України від 16 вересня 2009 року № 1090-р, яким схвалено концепцію створення єдиної державної системи електронного обліку деревини на базі автоматизованої інформаційної системи Держкомлісгоспу.

Наказом Держкомлісгоспу України № 159 від 27 травня 2010 року «Про активізацію роботи щодо створення єдиної державної системи електронного обліку деревини» головним підприємством-оператором по впровадженню та організаційно-технічному супроводу системи електронного обліку деревини визначено державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг".

Тому суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що роботи визначені договором № ХМ-163 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини і є частиною робіт, виконання яких необхідне для впровадження державної системи електронного обліку деревини на державному рівні.

Крім того, відповідно до статті 3 Закону "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів, тому позивачем на виконання вказаної норми укладено договори № 22-284с від 30.12.2009 року про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення "Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій" та № 22-284с від 07.02.2011 р. про виконання виконавцем послуг з електронного оформлення, перевірки та інформаційного супроводу зовнішньоекономічної діяльності замовника, пов'язаної з експортом лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Водночас, п. 11 "Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки", затвердженої Указом Президента України "Про Програму боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки" від 04.03.2008 року № 195, передбачено створення та запровадження органами митної служби та іншими органами державної влади комплексної системи електронного документообігу дозвільних документів та здійснення зовнішньоекономічних операцій, передбачивши уніфікацію таких документів.

Наказом Держкомлісгоспу України "Щодо врегулювання окремих питань роботи по видачі Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів" № 339 від 16.12.2008 року, визначено, що державне підприємство "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції" забезпечує постійне ведення електронного документообігу (реєстр Сертифікатів) на здійснення зовнішньоекономічних операцій і надання відповідної інформації Держкомлісгоспу України та Державній митній службі України.

Наказом Держкомлісгоспу № 131 України від 30.04.2010 року визначено, що правонаступником державного підприємства "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції" є державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг".

Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг" забезпечує ведення відповідного єдиного електронного реєстру Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та надає по електронній мережі інформаційні матеріали та електронні копії документів, що підтверджують легальність походження деревини до Державної митної служби України.

Таким чином, позивачем доведена необхідність укладення вказаних договорів.

Також, 01.03.2011 р. між ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" (Комісіонер) та ДП "Славутське лісове господарство" (Комітент) укладено договір комісії №ХМ/5, відповідно до якого Комісіонер зобов'язується за комісійну плату здійснити продаж декоративних рослин, хвойних та листяних дерев, саджанців та іншого посадкового та декоративно-посадкового матеріалу, що є у розпорядження комітента.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 3.2 статті 3 цього ж Закону встановлено, які операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, статтею 5 цього Закону визначено операції, що звільнені від оподаткування.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

У п. 188. 1 ст. 188 ПК визначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Також, пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надання послуг позивачу по виконанню робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення "Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій", на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини на 2008, 2009, 2010, 2011 роки, продаж декоративних рослин, хвойних та листяних дерев, саджанців та іншого посадкового та декоративно-посадкового матеріалу, що є у розпорядженні комітента, згідно укладених договорів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, базою оподаткування операцій з поставки таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися у операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Розміри ставок відповідно до статті 193 ПК встановлюються від бази оподаткування розмірах 17 та 0 відсотків.

Пунктом 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, ст. 201 ПК Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Враховуючи наведені норми та дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що під час проведення перевірки, позивачем податковому органу було надано договори, належно оформлені податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів за отримані послуги, та документи бухгалтерського обліку, які підтверджують використання отриманих сертифікатів та інформації у господарській діяльності підприємства, копії сертифікатів, товарно-транспортні накладні.

В свою чергу податковим органом як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не доведено, що відомості зазначені в доказах наданих позивачем на підтвердження правомірності своїх дій не відповідають дійсності.

Крім того, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а в п. 5.11 ст. 5 зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платників податків, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.п. 138.1, 138.2 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

В свою чергу склад валових витрат позивача в зв'язку з проведенням господарських операцій із ДП "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції", в подальшому з ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики "Укрлісконсалтинг", підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Також, стосовно твердження апелянта, що працівникам позивача зайво виплачена заробітна плата в загальній сумі 80140 грн., суд апеляційної інстанції керується наступним.

Так, єдиним нормативним документом, що визначає склад коштів, які включаються до фонду оплату праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713. Відповідно до пункту 1.3 Інструкції, до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій формі та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, оскільки першою з подій є нарахування заробітної плати, то до складу валових витрат платника податку відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону відносяться суми витрат на оплату праці працівників, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку на підставі цивільно-правових договорів, які включають витрати по основній і додатковій заробітній платі, нарахованій до виплати.

З врахуванням того, що суд першої інстанції внаслідок втановлення невідповідності частини податкового повідомлення-рішення №0000312301 від 12.03.2012 року визнав протиправним та скасував його вцілому, то, відповідно до ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних підстав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ, так як порушення викладені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 січня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.