Ухвала суду № 28736375, 15.01.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/26/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бевз О.Ю.

Категорія - ст.119 ч.1 КК Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Олексієнко І.С.

суддів: Осєтрова В.І., Лещенка Р.М.,

із секретарем: Берневек О.А.,

за участю прокурора:Чеченої В.О.,

потерпілої ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого

засуджено за ч.1 ст.119 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 3 роки, а також відповідно ст.76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи

ВСТАНОВИЛА:

Суд першої інстанції визнав винним та засудив ОСОБА_5 за те, що він 07.06.2012 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі свого домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до співмешканки ОСОБА_6, маючи умисел на заподіяння смерті останній, взявши в руки кухонного ножа наніс їй один удар в шию, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: колото різане поранення передньої поверхні шиї з пошкодженням судино-нервового пучка шиї з права з проникненням раньового каналу в грудну порожнину та колото різаним пораненням верхівки правої легені, що супроводжувалось гострою крововтратою, геморагічним шоком, які згідно заключення судово-медичної експертизи № 48 від 05.07.2012 року, проведеної Бобринецьким відділенням СМЕ, відносяться до ознак тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення. Причиною смерті є: гостра крововтрата, колото різане поранення шиї з пошкодженням судино-нервової пучки шиї.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.115 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд, не врахувавши обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 безпідставно перекваліфікував його дії з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України, оскільки ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин. Крім того вказує на те, що при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5, в ході якого він розповів та показав, що сидячи на стулі подав ОСОБА_6 ножа знизу вверх. Проте, судово-медичною експертизою, проведеною Бобринецьким відділенням СМЕ встановлено, що рановий канал проходить зверху вниз з ліва на право, а тому ОСОБА_5, сидячи на стулі не мав би можливості подати кухонний ніж ОСОБА_6, зверху вниз, а це доказує, що його показання є неправдивими, тобто ОСОБА_5, з метою уникнення відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, надавав неправдиві показання.

Провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в об'ємі допиту засудженого ОСОБА_5 і потерпілої ОСОБА_3, та дослідження матеріалів справи, заслухавши думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, потерпілу ОСОБА_3, яка згідна з думкою прокурора, пояснення засудженого та захисника-адвоката ОСОБА_4, які просили вирок районного суду залишити без зміни, перевіривши досліджені матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, під час судового слідства вказані вимоги закону грубо порушенні судом першої інстанції.

Районний суд поверхово дослідив зібранні по справі докази, дав їм однобічну, неповну оцінку, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_5 зі ст.115 ч.1 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_6 на ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

Перекваліфіковуючи дії засудженого, суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам, зібраним по даній справі на досудовому слідстві та в судовому засіданні на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.

Так, органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_5 обвинувачення у тому, що він скоїв умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_6

Засуджений ОСОБА_5 оцінює свої дії як вчинені випадково.

Допитаний під час судового слідства у ході апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_5 свою вину за ч.1 ст. 115 КК України не визнав, пояснивши, що скоїв злочин з необрежності, при слідуючих обставинах. 07.06.2012 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 на протязі дня вживали спиртні напої, ніяких конфліктних ситуацій не виникало. Того ж дня, близько 22 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_6 знаходились в його квартирі в кімнаті кухні. Він сидів навшпиньках на стільці та вечеряв, ОСОБА_6 в цей час знаходилась біля плити, мила посуд. Потім вона підійшла до нього правим боком і попросила подати ножа, він взявши ніж в ліву руку гострим кінцем відвів в сторону, де знаходилась ОСОБА_6 і в той же час відчув, що ніж полоснув по тілу. Від отриманого удару ОСОБА_6 відразу впала та втратила свідомість. Він в свою чергу зрозумів що накоїв та почав рукою закривати рану, щоб не бігла кров, але ОСОБА_6 не приходила до тями. Після чого він викликав швидку медичну допомогу та поїхав разом з нею до лікарні і в лікарні йому сказали, що вона померла. В скоєному щиро розкаюється більше ніяких злочинів не вчиняв. Цивільний позов визнав в повному обсязі та не заперечив проти його задоволення.

Допитана під час судового слідства у ході апеляційного розгляду справи потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_6 є її рідною донькою, яка на протязі останнього півтора року співмешкала з ОСОБА_5 в його квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Повністю згодна з апеляцією прокурора, оскільки ОСОБА_5 говорить неправду. На відеозапису, який є в кримінальній справі все правильно видно, де стояв стіл кухонний, де мийка, і де знаходився ОСОБА_5, та де була ОСОБА_6 ОСОБА_5 бачив ОСОБА_6, вона стояла у нього не за спиною. Він був злий на неї, тому і вбив. Між ними часто виникали сварки. ОСОБА_6 скаржилась своєму рідному братові, що ОСОБА_5 дуже змінився, у нього став дуже тяжкий характер. Розповідала йому, що ОСОБА_5 неодноразово кидався на неї з ножем і погрозами, що відріже їй язика. Також, подруга дочки з м. Бобринця розповідала їй, що ОСОБА_5 кидався на неї з ножем ще раніше до цього випадку. ОСОБА_5 всіх обманює, вона також була на цій кухні і знає, де і що знаходиться. Відстань стола від мийки приблизно один метр, це точно, не менше. Якщо б він витягнув руку, то не дістав би до ОСОБА_6, яка стояла і мила посуд біля мийки. Котелколонка стояла позаду нього. Сидячи за стільцем ОСОБА_5 було видно мийку. ОСОБА_6 більше брату жалілась, ніж їй. Зловживати спиртними напоями вони не могли, оскільки грошей у них не було. Вона їм у всьому допомагала. ОСОБА_5 навчався, ОСОБА_6 хотіла найти роботу але не в м. Бобринці, а по за його межами, однак ОСОБА_5 не хотів, щоб ОСОБА_6 виїжджала за межі м. Бобринця. Спочатку вона думала, що у них в сім`ї все налагодилося, оскільки допомагали їй на городі поратися. Але донька говорила все навпаки, що вона пережила те, що ніхто в житті не переживав. ОСОБА_6 втекла з дому. Розповідали, що ОСОБА_5 прикладав до її горла ножа та погрожував їй відрізати язика раніше до цього випадку. Причиною цих погроз було те, що ОСОБА_6 хотіла запросити додому подругу та запропонувати їй покупатися в ванній кімнаті, а ОСОБА_5 був проти цього, тому і погрожував їй ножем. Цивільний позов на суму 100 000 грн. підтримує в повному обсязі, так як після смерті доньки на її утриманні знаходиться її малолітня онука, яка є сиротою.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 не визнав своєї вини його вина підтверджується:

- протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею квартири ОСОБА_5, розташованої в АДРЕСА_1 де відбулося вбивство ОСОБА_6 (т.1 а.с.6-9);

- протоколом огляду предметів речових доказів: коновий ніж, штани, футболка, тапочки, виріз шпалери, виріз тканини, змиви рідини бурого кольору (т.1 а.с.10-11);

- протоколом огляду місця події в Бобринецькому СМЕ, де було оглянуто труп ОСОБА_6 (т.1 а.с.16);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події та актом перегляду відеозапису з участю ОСОБА_5, в ході проведення якого він розповів та показав про обставини вбивства ОСОБА_6 (т.1 а.с.43-44);

- висновком судово-криміналістичної експертизи № 297 від 19.06.2012 року, в ході проведення якої встановлено, що ніж яким було здійснено вбивство, є господарсько-побутового призначення (т.1 а.с.50-51);

- висновками судово-імунологічних експертиз №672, №673, №674 №675, №671 та №676 від 05.07.2012 року, згідно яких виявлена кров на ножі, футболці, тапочках, зіскоби з тумбочки, змиви з мийки та вирізу з доріжки, а також на вирізах шпалери прихожої і кухні може походити від потерпілої ОСОБА_6 (т.1 а.с.62,75, 89, 102, 116, 129);

- висновками судово-дактилоскопічних експертиз №21 від 11.06.2012 року та №308 від 23.06.2012 року, згідно яких з двадцяти слідів рук, наданих на дослідження, відкопійованих на п'яти відрізках прозорої липкої стрічки, виявленні та вилучені 07.06.2012 року в ході огляду місця події по факту вбивства за адресою АДРЕСА_1 належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.139, 164);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 380 від 22.06.2012 року, згідно якого ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає (т.1 а.с.174),;

- висновком судово-хімічної експертизи №2612 від 19.06.2012 року, згідно якого в крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт (т.1 а.с.179);

- висновком судово-медичної експертизи № 48 від 05.07.2012 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_6 є гостра крововтрата, колото різане поранення шиї з пошкодженням судино-нервового пучка шиї (т.1 а.с.187-190).

Слушними є доводи прокурора про те, що не можна погодитись з висновками районного суду про те, що ОСОБА_5 знаходячись на кухні, де він сидів на носках на стулі, до нього правим боком підійшла ОСОБА_6, яка сказала щоб він подав їй ножа, який він взяв в ліву руку, та гострим кінцем відвів в сторону де знаходилась ОСОБА_6, і в той час відчув удар ножем в шию останньої, так як при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5, в ході якого він розповів та показав, що сидячи на стулі подав ОСОБА_6 ножа знизу вверх (т.1 а.с. 43-44).

Однак, згідно судово-медичної експертизи № 48 від 05.07.12 року, проведеною Бобринецьким відділенням СМЕ встановлено, що раньовий канал проходить зверху вниз з ліва на право та крім цього довжина раньового каналу має 7 см.

За таких обставин, ОСОБА_5, сидячи на стулі не мав би можливості подати кухонний ніж ОСОБА_6, зверху вниз, а це доказує, що показання ОСОБА_5 є неправдивими, з метою уникнення відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, показання потерпілої ОСОБА_3, дані в ході апеляційного розгляду справи та висновок судово-медичної експертизи, згідно якого після отриманого тілесного ушкодження потерпіла могла лише незначний час здійснювати певні дії і цей час вираховується хвилинами, свідчать саме про намір ОСОБА_5 позбавити життя потерпілої ОСОБА_6

Показання засудженого ОСОБА_5, дані ним в ході судового слідства і під час апеляційного розгляду справи колегія судді вважає як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний більш тяжкий злочин.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_5 у вчинені умисного вбивства потерпілої ОСОБА_6 повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 115 КК України, яке згідно обвинувачення йому було пред'явлене в ході досудового слідства.

Призначаючи засудженому ОСОБА_5 покарання, колегія суддів відповідно до ст.65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, умисним злочином, особу засудженого, який позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання -відсутні, обставини, що обтяжують покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Внаслідок вчиненого злочину засудженим загинула потерпіла ОСОБА_6 і її дитина залишилася сиротою. Крім того, до теперішнього часу ОСОБА_5 не відшкодована ні матеріальна ні моральна шкода по справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе тільки в умовах ізоляції його від суспільства, у межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

Вироком районного суду стягнуто із ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Кіровоградській області досудові витрати по справів сумі 11179,20 грн.

.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з даним висновком і вважає за необхідно відповідно до ч.2 ст.365 КПК України стягнути з засудженого ОСОБА_5 судових витрат по справі в сумі 11179, 20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.362, 366, 378, 379 КПК України (в ред.1969 року), колегія суддів

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -задовольнити.

Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати та постановити новий вирок.

Визнати винним ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5, обчислювати з моменту його затримання, тобто з 15.01.2013 року, в строк зарахувати знаходження ОСОБА_5 під вартою з 08.06.2012 року по 15.10.2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 на касаційний період змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по справі в сумі 11179, 20 грн.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим -в той-же строк з часу вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Олексієнко І.С. Лещенко Р.М. Осєтров В.І.