Рішення № 28689043, 14.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р.Справа № 5023/5399/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до ТОВ "Харківспецбуд-1", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача Чухраєва Н.С., дов. № 122/2012 від 05.12.12 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1" (далі - відповідач), з урахуванням уточнень від 17.12.12 р., які були прийняті судом, 168023,52 грн. основного боргу, 8816,03 грн. пені, 3% річних в сумі 1763,21 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 11754,73 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3807,15 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 31/05-12 від 31.05.12 р.

Позивач в судовому засіданні 14.01.13 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 31/05-12 від 31.05.12 р. (а.с. 11-16), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався в порядку встановленим даним договором, поставити покупцю (відповідача) труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що поставка товару буде здійснюватися партіями на підставі замовлень відповідача.

Відповідно до п. 4.4 вищезазначеного договору поставка товару повинна супроводжуватись передачею відповідачу накладної позивача та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником відповідача або експедитором, буде свідчити про отримання відповідачем товару. Представник відповідача повинен надати позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 01.06.12 р. по 26.06.12 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 168023,52 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕТП КВ0106/040 від 01.06.12 р. на суму 91908,00 грн. та № ЕТП КВ2606/012 від 26.06.12 р. на суму 76115,52 грн. (а.с. 17-18), які були підписані уповноваженими представниками сторін, та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 298 від 25.06.12 р. та № 244 від 31.05.12 р (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, оплата товару відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 168023,52 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 168023,52 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 02.07.12 р. по накладній № ЕТП КВ0106/040 від 01.06.12 р. та з 27.07.12 р. по накладній № ЕТП КВ2606/012 від 26.06.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 31/05-12 від 31.05.12 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 168023,52 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.3 договору поставки № 31/05-12 від 31.05.12 р. у випадку прострочення оплати за поставлений товар відповідач зобов'язаний оплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 8791,96 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Частиною другою статті 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У п. 8.3 договору поставки № 31/05-12 від 31.05.12 р. сторони домовились, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в разі прострочення оплати буде здійснюватись за ставкою 20% річних.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 11754,73 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1763,21 законними, обґрунтованими та такими, що задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, 625 ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1" (вул. Корчагінців, б. 23, кв. 457, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 33815888, р/р 26006060328950 у Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (фактична адреса: вул. Трудова, б. 1, м. Рубіжне, Луганська область, 93009; поштова адреса: вул. Алма-Атинська, б. 8, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 33090871) 168023,52 грн. основного боргу, 8791,96 грн. пені, 3% річних в сумі 1763,21 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 11754,73 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3800,15 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 24,07 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2013 р.

Суддя Інте Т.В.